Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №22 від 30.05.2024 року

Є постаті, значимість яких не тьмяніє з часом, не піддається переоцінці. До таких по праву можна віднести Віктора Омеляновича Лебединського, Почесного ветерана України, Почесного голови Теофіпольської районної організації ветеранів України, ветерана Другої світової війни.

Був звичайною людиною, селянським сином, водночас був інтелектуалом, надзвичайно талановитим, цілеспрямованим, де б не працював, мав досягнення та здобутки.

3 травня минуло 100 років з дня його народження. Тож про таких як він, треба пам’ятати, адже залишив по собі глибокий слід, його напружена праця, його активна громадська діяльність золотими рядками вписані у літопис Теофіпольщини.

Народився Віктор Омелянович 3 травня 1924 року у селі Стара Гута Деражнянського району Хмельницької області. Пережив голод 1932-1933 років, початок німецької окупації рідного краю німецько-фашистськими загарбниками, евакуацію на схід, важку працю у Поволжі. А далі були фронтові дороги, вісімнадцятирічним був мобілізований в Радянську Армію. Закінчив військову школу, з березня 1943-ого року брав участь у визволенні України. З боями пройшов від Куп’янська Харківської області, визволяв 16 областей України, був командиром відділення, воював у складі 1-ого, 3-ого,4-ого Українських фронтів в 18-ій армії 146-ої гвардійської Київської артилерійської бригади, 631-ому окремому артилерійському дивізіоні. Воював у Карпатах, перемогу зустрів у разом.

Категорія: №22 від 30.05.2024 року

У магазині «Подарунки», що розташований у Теофіполі поруч з міським базаром по вулиці Макаренка, завжди людно, гамірно. Покупців тут приваблює, насамперед, широкий асортимент вибору товарів. А ще – належна культура обслуговування.

Підприємець Віктор Німець, який вже господарює понад двадцять років, старається всебічно задовольнити запити людей. Під їхні замовлення Віктор Сергійович завжди завозить у магазин не тільки подарункові товари, а й господарського призначення. Для цього він налагодив ділові стосунки і з постачальниками, і безпосередньо з виробниками тієї чи іншої продукції. Це дає позитивні результати насамперед для забезпечення запитів покупця і, звісно, рентабельність торгівлі самого підприємця Віктора Німця.

Категорія: №22 від 30.05.2024 року

ЇЇ творча майстерня просочена теплими і холодними дощами, рясними снігопадами і морозними днями, спекотними полуднями та тихими вечорами. Матеріали, які писалися для рідної газети («Червона зірка», «Життя Теофіпольщини»), передач радіомовлення сповнені любов’ю та небайдужістю до рідного краю, несли в собі енергетику добра, щирість високих почуттів, пробуджували любов до українського слова, як краси спілкування з читачем.

Тож районний часопис і радіомовлення були у свій час, як говориться, свідками нових журналістських пошуків, їх творчим кредом, пошуків місця газети на теренах Теофіпольщини.

Це про журналістське сходження члена Національної спілки журналістів України Лідії Миколаївни Пейди з Теофіполя, яка 1 червня відзначає свій поважний ювілей. Наполегливо працювала на різних літературних посадах. Друковане слово було і залишається й нині дійовим засобом інформаційного простору, тож будучи вже редактором «Життя Теофіпольщини» невпинно працювала над підвищенням журналістської майстерності, дотриманням принципів об’єктивності, неупередженості та професійної етики.

Категорія: №22 від 30.05.2024 року

23 травня в Україні відзначався День Героїв. Це не просто свято, це день пам’яті та гордості за тих, хто боровся за Незалежність – від лицарів Київської Русі до сучасних захисників країни, які протистоять повномасштабній агресії російської федерації.

Тож у суботу, 25 травня, з нагоди цього свята з ініціативи ветерана футбольного руху громади Бориса Пісоцького та ГО «Федерація футболу Теофіпольщини» у Теофіполі відбувся благодійний турнір з міні-футболу.

Категорія: №21 від 23.05.2024 року

Щорічно у травні українці відзначають яскраве та самобутнє свято – День вишиванки, присвячене нашому національному одягу. Українська вишиванка з’явилася багато століть тому, а кількість різних візерунків та технік шиття порахувати неможливо. Це свято люблять і діти, і дорослі, із задоволенням вбираючись у яскраві сорочки. День вишиванки – це особливий день, коли ми святкуємо нашу національну культуру, традиції та єднання.

Це чудова нагода одягнути свою улюблену вишиванку, показати свою гордість за свою країну та приєднатися до української спільноти по всьому світу. Нехай День вишиванки нагадує нам про наші коріння та принесе радість українському народу щороку.

Це був неймовірний день.16 травня, у День вишиванки, здобувачі освіти Новоставецького ліцею приєдналися до цього прекрасного, чудового свята української культури та традицій. Ліцей замайорів від розмаїття вишиванок різних кольорів, візерунків, форматів. Із гарним, бадьорим настроєм ми розпочали день руханкою UNICEF _ UA «Спорт заради розвитку».

Категорія: №21 від 23.05.2024 року

Триває передплата «Життя Теофіпольщини» на друге півріччя 2024 року. Зробіть це вже, не відкладайте до її завершення, це 25 червня. Прошу це зробити всіх, хто передплачував її на перше півріччя, і тих жителів краю, які з якихось причин не передплачували її.

«Життя Теофіпольщини» є єдиним друкованим виданням на території громади, яке виходить на законних підставах згідно чинного законодавства у сфері друкованих медіа, являється суб’єктом у сфері медіа у Реєстрі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Останні два з половиною роки були вкрай складними для нашого видання. Почалося все з 1 грудня 2021 року, коли на теренах Теофіпольщини згідно реформи Укрпошти були закриті стаціонарні відділення поштового зв’язку у селах з кількістю населення менше 1200 осіб, натомість були запроваджені пересувні відділення. Працівники не знали людей, не встигали розносити газету, не проводили передплату, бо не мали на це часу, адже їх перебування в кожному селі було строго обмеженим. За півтори чи дві години все зробити було просто неможливим. Тож на 1 січня 2022 року тираж нашого видання жорстоко впав. Далі почалася повномасштабна агресія російської федерації проти України. І, як наслідок, припинилась політична реклама. Тож фінансовий стан газети погіршився ще більше. Але і в таких умовах газета продовжувала виходити, бути літописом новітньої історії Теофіпольщини. Так само складно було і в 2023 році. А ще з 1 січня 2024 року Укрпошта в 4 рази підняла плату за доставку видань.

Категорія: №21 від 23.05.2024 року

Гуманітарний штаб Теофіпольщини продовжує працювати, збирати та відправляти вантажі до бойових підрозділів на передову. Отож, де проводилися збори протягом двох останніх тижнів, хто їх організовував, хто привозив зібране на базу у ТОВ «Подільське».

Відрадно, що до акцій штабу долучилися жителі сусідньої Волочиської громади. Так, великий збір овочів, продуктів довготривалого зберігання, закруток нещодавно відбувся у Чухелях. Участь у цьому зборі взяли 18 небайдужих жителів цього села. Організатором стала Анна Белінська, люди знесли до двох тонн продуктів. Повантажили їх голова штабу Анатолій Козак та його заступник Василь Гандовський, вантажний бус надав приватний підприємець з Теофіполя Олександр Загоруйко. Якраз цей транспортний засіб повертався з Хмельницького, заїхав у це село та привіз на базу штабу.

А активістка волонтерської групи з Новоставець Олена Глов’юк привезла овочі, продукти, квасину, закрутки з Нової Греблі від Оксани та Володимира Подтеробів.

Велика акція зі збору продуктів відбулася в Гаврилівці, Медисівці та Підлісках. До її організації, крім Василя Гандовського долучилися староста Гаврилівського старостинського округу Людмила Бишук та керівник відділку ТОВ «Україна-2001» Олексій Купчевич. Людмила Іванівна розмістила оголошення про збір на сторінці старостату в соціальних мережах. Олексій Федорович надав КАМАЗ та двох працівників відділку, які об’їхали селами, повантажили зібране на автомобіль та розвантажили на базі штабу.

Категорія: №21 від 23.05.2024 року

Третій рік триває страхітлива війна, третій рік Україна відстоює свій суверенітет та незалежність. Честь і хвала тим, хто став у лави її захисників, поповнив ряди Збройних Сил України та Національної гвардії. Бо вони не могли вчинити інакше, бо пішли боронити рідну землю, свої родини від лютого, підступного ворога, щоб їхні діти та внуки, майбутні покоління не знали, що таке війна.

У постійній тривозі рідні бійців - матері, батьки, дружини, сестри. День і ніч чекають дзвінка чи есемески, рвуться їхні душі навпіл. А коли в родині двоє чи троє чоловіків на війні?

Є у Строках гарна родина – Олександра Федоровича та Ніни Андріївни Стасюків. Працьовиті, скромні, порядні люди. Все своє трудове життя проробили в місцевому господарстві. Олександр Федорович був шофером, завжди відзначався дисциплінованістю та відповідальністю, бо ж весь час був у рейсах, чи ближніх, чи далеких. Треба було бути пильним, бо ж дорога помилок не прощає. Ніна Андріївна трудилася зоотехніком, була в колгоспі імені Калініна і молочно-товарна ферма, і свиноферма, було повно худоби. І скрізь треба було встигнути, і на роботі, і вдома всьому дати лад. Виростили двоє хороших дітей – Андрія та Ларису. У кожного з них по-своєму склалося життя, та жили та живуть гідно, пишаються ними батьки. Мають хорошого зятя Олександра Рижака, працює електриком у Центрі первинної медико-санітарної допомоги.

  • Ви тут: 
  • Головна