Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №38 від 21.09.2023 року

Це вже 28-ий боєць, кого ховають у Теофіпольській громаді з початку повномасштабного вторгнення. 16 вересня, у суботу, його провели в останню земну дорогу, з квітами, зі сльозами. Йому виповнилося лише 42 роки. Працював, дбав про свою родину, мав плани на життя. Та все перекреслила жорстока війна. І не видно їй кінця. І забирає вона сміливих та відважних, забирає найкращих, залишає вічний біль, скорботу та печаль.

Народився Віктор Васильович Фукалюк у селі Заруддя 5 вересня 1982 року. Ріс, як всі сільські діти, допомагав батькам, закінчив Строковецьку ЗОШ І-ІІ ступенів, професійно-технічну освіту здобув у Теофіпольському СПТУ-34. Відслужив армію, працював на різних роботах у місцевому господарстві – трактористом, помічником комбайнера, згодом на цукровому заводі. Був учасником АТО, останнім часом працював на залізниці на Теофіпольському цукровому заводі. З дружиною Тамарою Іванівною ростили сина Вадима та донечку Вікторію. Вадим вже закінчив вищий навчальний заклад, здобув професію ветеринарного лікаря, а Вікторія навчається у п’ятому класі Теофіпольського ліцею № 2. Тримали велике хазяйство, давали собі раду. Якось можна було жити.

Категорія: №38 від 21.09.2023 року

Переконаний в цьому керівник ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові», організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк. Бо підтримка потрібна всім – нашим захисникам, простим людям, жителям громади, переселенцям, демобілізованим бійцям. І до цієї підтримки потрібно залучити якнайбільше активістів, людей з активною громадянською позицією.

Тому нещодавно цю громадську організацію перереєстрували, адже змінився склад засновників, наглядової ради, були внесені зміни до її Статуту у частині напрямків діяльності, відкриті нові рахунки.

Тож у вівторок, 19 вересня, у Теофіполі, в офісі Благодійного фонду (колишнє приміщення Кредобанку) відбулася зустріч керівництва фонду з його учасниками – представниками ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ», відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, Товариства Червоного Хреста, колишніми сільськими головами, представниками Гуманітарного штабу Теофіпольщини,а також духовенства Теофіпольського округу Православної Церкви України.

Категорія: №38 від 21.09.2023 року

З поміж сіл нашої громади Святець особливий. Вийшли з цього великого села багато розумних, обдарованих, талановитих людей. З простих селянських родин. Де тільки святчан немає: вони скрізь, у столиці, великих та малих містах, селищах, вони за кордоном. Здобули різні професії, успішно працюють. І не забувають про свій рідний край.

Та залишалися і залишаються у селі молоді родини, які дають собі раду, трудяться, хто де, на роботі, на городах, виховують дітей, допомагають їм здобути вищу освіту, реалізувати себе у житті. І не переривається це вічне коло.

А тепер, коли другий рік триває ця кривава страшна війна, саме зі Святця мобілізували найбільше, більше ста, військовозобов’язаних чоловіків. В це число зараховуємо і тих, хто був призваний з інших місць, але у Святці проживають їхні батьки. І вони рішуче, мужньо та незламно боронять Вітчизну та рідний край. Попри жахіття важкої, цинічної війни, попри втрати найкращих, втрати побратимів, не втрачають оптимізму, вірять у перемогу. Бо хочуть жити вільними, у своїй країні, на своїй землі. Хочуть жити та радіти життю разом зі своїми родинами.

Категорія: №38 від 21.09.2023 року

У нашому Святецькому ліцеї ми робимо усе для того, щоб наші діти зростали патріотами, щоб долучалися до підтримки героїчних Збройних Сил України, щоб шанували Героїв, які загинули за волю та свободу України. Тому проводимо заходи, які б формували у них розуміння того, що майбутнє нашої незалежної України, її мир та спокій вже залежить від кожного з них.

Навчальний рік лише розпочався, а ми вже провели кілька акцій, що, сподіваємося, торкнулися сердець наших учнів.Так, ще 29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та цілісність країни, з прапорами, з квітами ми прийшли на сільське кладовище. Аби вшанувати наших земляків-воїнів, які віддали своє життя за Батьківщину – учасника АТО Петра Олійника та бійця Ярослава Вовка. Вони віддали стукіт своїх сердець за те, щоб билися наші. Ми поклали квіти на їх могили, запалили свічки пам’яті, проказали молитву. Вічна слава Героям! Герої не вмирають!

А вже 4 вересня ми долучилися до проведення нової хвилі благодійної акції «Смілива гривня», яку ініціював Національний банк. Адже упродовж наступних трьох місяців — з 4 вересня до 30 листопада 2023 року — по всій Україні триватиме збір монет номіналами 10, 50 копійок та 1, 2, 5 і 10 гривень. Сума зібраних коштів буде перерахована на потреби Збройних Сил України. Отже, з 4 вересня до 30 листопада 2023 року кожний наш учень зможе долучитися до акції: зібрати монети та принести їх у ліцей, де у фойє розміщено скриньку. Це гарна нагода зробити свій внесок у перемогу, навіть, якщо він становитиме лише 10 копійок. І наші хлопчики та дівчатка це вже роблять.

Категорія: №38 від 21.09.2023 року

На Теофіпольщині триває перехід релігійних громад до Православної Церкви України. Нагадаємо, що такі рішення прийняли більшістю голосів у Лідихівці, Немиринцях, Воронівцях, Шибені, Гаївці, Гальчинцях, Підлісках, Колісці, Ільківцях, у селищі цукрового заводу, Бережинцях та Рідці, Волиці, Поляховій, Кузьминцях, Святці, Новоставцях, Кунчі та Дмитрівці.

Бо люди зрозуміли, що коли є національна держава, має бути своя, українська церква. Бо люди зрозуміли, що коли йде війна, і вони нас вбивають, знищують все українське – треба розірвати будь-які зв’язки з державою-агресором.

Але, і перед зборами громад, і в період очікування документів на перереєстрацію статутів релігійних громад, у більшості церков чинилися незрозумілі для справді віруючих людей речі. Церкви просто пограбували, зникли церковні книги, книги обліку пожертв, обліку майна, ікони, церковне начиння, все те, що було придбане на пожертви людей. Так було в Шибені, Гаївці, Волиці, Поляховій, у селищі цукрового заводу, Святці, Новоставцях та Кунчі. Як пояснювали деякі священники та найбільш запеклі прихильники московського партіархату, вони забрали своє, те, що вони принесли, те, що вони купили. Хоч, насправді, забрали і не своє. Та люди вирішили, що Бог їм суддя. Зібрали гроші та закупили найнеобхідніше. І будуть продовжувати це робити. А в Кунчі та Волиці людей підтримали голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк та директор СТОВ «Волиця» Василь Кравчук, виділили значні суми на придбання церковного начиння.

Категорія: №37 від 14.09.2023 року

Йде страхітлива війна, бійці Збройних Сил України мужньо тримають оборону, проводять контрнаступальні дії. Всі патріоти, свідомі українці гаряче вірять у перемогу та наближають її. Але найважче там, на передових позиціях, де лютий ворог укріпився на окупованих територіях, побудував три лініїї оборони, все скрізь замінував. Тож кожен метр звільненої української землі политий кров’ю наших бійців. Така жорстока правда цієї війни.

А щодня бачити, як гинуть твої побратими, бачити масштаби жахіть та смертей! В кого може витримати серце?

Ще одна гірка звістка, ще одне страшне, незагойне. горе. Під час проходження військової служби, на посту, раптово, помер наш земляк, житель села Воронівці Сергій Олексійович Луцик.Чорне горе впало на родину вчительки-пенсіонерки, голови сільської ветеранської організації Галини Юхимівни та Олексія Івановича Луциків з Воронівець, з другої Мар’янівки. Бо виростили п’ятеро дітей, двоє синів та троє дочок, всім віддали до останку серце і душу. Вболівали, піклувалися, підтримували кожного, раділи, переживали. Тішилися внуками. І в страшному сні не могли повірити, що буде війна, що прийдеться похоронити старшого сина.

Категорія: №37 від 14.09.2023 року

Ще в 2014 році, після жахливої сторінки російсько-української війни – Іловайського котла, була зареєстрована Всеукраїнська громадська організація «Об’єднання матерів та дружин захисників України». Коли у Києві зібралися матері та дружини військовослужбовців, а також загиблих, безвісти пропалих, і вирішили: треба щось робити, гуртуватися, аби не опинитися сам на сам з проблемами, які чомусь не вирішувалися на рівні держави.

Але ця війна триває вже дев’ятий рік, а другий рік триває страхітливе повномасштабне вторгнення російської федерації. Гине кращий цвіт української нації, справжні патріоти України, а скільки поранених, покалічених! І часто трапляється, що ці родини, і загиблих Героїв, і зниклих безвісти, і військовослужбовців, і ветеранів залишаються наодинці зі своїм горем, потребують допомоги та підтримки, і юридичної, і психологічної, звичайного людського співчуття.

Тож з ініціативи матері двох бійців Збройних Сил України, громадської активістки, в.о. голови Новоставецької сільської первинної ветеранської організації Світлани Кислюк в понеділок, 11 вересня, в Агенції місцевого розвитку відбулося зібрання матерів та дружин військовослужбовців, загиблих, зниклих безвісти Теофіпольської громади. Йшлося про створення у громаді осередку Всеукраїнської громадської оргнізації «Об’єднання матерів та дружин захисників України», налагодження сталих партнерських відносин в тому числі за напрямками соціального запезпечення таких родин. Оскільки у Полонному вже діє відокремлений підрозділ цієї організації у Хмельницькій області, запросили на ці збори її керівника Світлану Пулим, її активістів Наталію Сарнацьку та Ірину Гуцол, а також волонтера з Хмельницького, дружину військовослужбовця, матір п’ятьох дітей Ольгу Козак.

Категорія: №37 від 14.09.2023 року

Бо війна триває, і ті, хто в тилу, повинні вносити свій внесок у перемогу. Тож жителі нашої громади беруть активну участь у волонтерському русі: хто надає чи переказує кошти на автомобілі, дрони чи тепловізори, на бойове спорядження, хто надає, готує продукти довгострокового зберігання, чи долучається до приготування домашніх страв. Бо все це потрібне нашим бійцям, і землякам, і не землякам. Ця робота не припиняється, бо не може інакше бути.

Продовжує працювати і Гуманітарний штаб Теофіпольщини, бо інакше бути не може. Про те, які акції плануються, розказує організатор штабу Андрій Петринюк:

– Наскільки мені відомо, і це підтверджують військові, з якими я спілкуюся, ситуація з харчуванням у військових частинах, бойових підрозділах покращилася. Я думаю, що вже не треба буде везти на фронт картоплю, моркву, столовий буряк, капусту, цибулю та часник. Хіба що буде конкретне замовлення. Хлопці ж просять щось смачненьке, домашнє: закрутки, огірочки, помідорчики, перець, салати, варення. Або, вже як похолодніє, домашні готові страви. Але людей, які живуть у прифронтовій зоні, на деокупованих територіях, де орки без кінця їх обстрілюють, і вони не мали змоги виростити, зібрати городину, зробити заготовки на зиму, ми повинні підтримати. От ту саму Дар’ївську громаду на Херсонщині, на Правобережжі, яка там біда. То днями, бо має вже бути прохолодніше, оголосили збір овочів, яблук, заготовок. Просимо організувати цю роботу представників нашого штабу у селах, голів ветеранських організацій, по допомогу звертаємося до священників храмів Православної Церкви України. Хто зможе, доставить зібране на базу штабу у ТОВ «Подільське», решту приїдемо та заберемо. Як тільки всього буде достатньо, щоб завантажити буси чи фуру, чи довантажити бус у волонтерському центрі Володимира Мосейка, вантажі будемо відправляти. Намагаємося допомогти всім, хто до нас звертається.

  • Ви тут: 
  • Головна