вологість:
тиск:
вітер:
Зробили добру справу
- Категорія: №17 від 25.04.2024 року
У вівторок, 23 квітня, в нашому Базалійському ліцеї відбувся благодійний ярмарок в підтримку Збройних Сил України та святкова програма «Разом до Перемоги».
Кожен клас накрив багатий стіл з різноманітними смаколиками: пиріжки, біляші, торти, тістечка, піца, желе і багато-багато іншої смакоти. Діти, як справжні професіонали, продавали все, що було на столах, бо ж знали, що роблять дуже хорошу, потрібну справу.
Також на ярмарку звучали патріотичні пісні, виконувались танці, а глядачі з радістю спостерігали за цим дійством.
18 травня оновлений закон про мобілізацію вступить в силу
- Категорія: №17 від 25.04.2024 року
Верховна Рада України ухвалила в цілому новий законопроєкт про мобілізацію. 16 квітня, його підписав Президент Володимир Зеленський. Через місяць, а саме 18 травня, він набуде чинності. Про основні зміни у законі розмовляємо з начальником 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковником ЗСУ Василем Кубіним.
– Найперше, що дає новий закон для покращення мобілізаційних заходів ТЦК?
– Переконаний, що цей закон суттєво покращить роботу підрозділів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які конкретно займаються мобілізацією. Тому що він надає нам більші повноваження, його треба було прийняти ще з початку війни. Адже, на жаль, ситуація з мобілізацією на третій рік війни є дуже напруженою. Частина військовозобов’язаних вважає, що це не їхня війна, хоч жити в окупації вони не хочуть, але чекають, щоб хтось здобув їм перемогу. Тому ми будемо працювати відповідно до положень цього закону, виконувати своє головне завдання – постачати на території відповідності людські ресурси.
– Народні депутати відхилили із-законопроєкту положення про демобілізацію. Що на це скажете?
– На це є об’єктивні причини, адже наші бойові підрозділи знекровлені, неудокомплектовані. Вони гостро потребують поповнення, їм потрібна заміна. Але що буде, коли досвідчені, загартовані, мотивовані воїни демобілізуються, а прийдуть щойно мобілізовані, без бойового досвіду? Ворог лютує, чинить шалений тиск. Чи будуть втримані наші позиції? Треба заміну підготувати, навчити, на це треба кілька місяців, півроку, а тоді поступово проводити демобілізацію.
Відправили гуманітарний вантаж на Харківщину
- Категорія: №17 від 25.04.2024 року
У неділю, 21 квітня, фура з Теофіполя виїхала на Харків, а у вівторок увечері повернулася назад. Понад 25 тонн гуманітарної допомоги доставили волонтери з Теофіпольщини та Тернопільщини. Половина вантажу – це пожертви небайдужих жителів нашої громади, які відгукнулися на заклик Гуманітарного штабу Теофіпольщини та взяли участь його акціях.
Як каже голова штабу Анатолій Козак, головне, найбільша цінність – це наші люди, які віддають останнє, щоб підтримати Збройні Сили України, жителів прифронтових територій, які потерпають від постійних обстрілів агресора.
Тож розкажемо про все по порядку. Аби відправити цей вантаж до багатостраждального Харкова, який орки хочуть захопити, знищити та перетворити на суцільні руїни, до підрозділів 3 ОШБ ЗСУ, до наших земляків, треба було назбирати багато овочів, продуктів довготривалого зберігання, цукру, муки, круп, печива, рибних консерв, закруток. І це робили впродовж двох тижнів Анатолій Козак, Василь Гандовський, Микола Тимощук та Володимир Яцюк. Багато продуктів надала Наталя Єршова з Теофіполя. Овочі, закрутки та 1000 гривень надала сім’я Тетяни та Григорія Ревизюків також з Теофіполя. Треба зазначити, що дуже активно проводяться збори у маленькій Борщівці, організовують цю роботу волонтери Майя Пейда та Ярослава Островська. Дуже потужним був останній збір у Великому Лазучині, назбирали на бус з причіпом. Багато віддали люди і в Малому Лазучині, Волиця-Польовій. Цілий бус привезли зі Святця – і продукти, і малюнки та листи від школярів. З Борщівки Ярослава Островська передала бійцеві Миколі Левчуню з Великого Лазучина смаколики, пиріжки, кекси та сирі яйця.
Ярмарок пройшов на «ура!»
- Категорія: №17 від 25.04.2024 року
Це про благодійний ярмарок, який організували волонтери з Новоставець Наталія Гонюк та Олена Глов’юк зі своєю дружною командою минулої неділі у Теофіполі біля «Сьомого континенту». Вторгували 35 тисяч гривень. Хочуть купити два дрони «Бомбер» по 25 тисяч гривень для свого земляка Андрія Сиверського, який захищає рідну країну на гарячому Донецькому напрямку.
– Ми так радіємо, – каже Наталія Гонюк, – що все в нас розкупили, і страви, які ми приготували вдома, і козацький обід – куліш та рибну юшку, які ми зварили вже тут на похідній кухні. Дякуємо людям, які до нас прийшли, підтримали. Дякуємо добрим людям, які надали допомогу в організації ярмарку, ніхто один з цим би не справився.
Отож, хто долучився та підтримав цю чудову ініціативу новоставецьких невтомних дівчат. Організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини, голова правління ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові» Андрій Петринюк надав муку, вирішив питання місця проведення ярмарку у селищній раді. Працівник 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, колишній Новоставецький сільський голова Анатолій Вальчук надав похідну кухню. Приватний підприємець з Теофіполя Олександр Яремчук сам привіз столи та лотки. Ольга Марценюк-Фесун з Теофіполя надала шкарпетки та рушнички. Вагому частку в організацію ярмарку внесли волонтери Анатолій Стучинський та Василь Гандовський.
Небесне військо поповнив Олександр Козак з Волиця-Польової
- Категорія: №16 від 18.04.2024 року
Ще одна жахлива втрата, ще одне безмірне горе. 11 квітня Теофіпольська громада попрощалася з ще одним Героєм – Олександром Миколайовичем Козаком. Вік склав військову присягу на вірність українському народові та мужньо виконував військовий обов’язок, захищаючи Україну, її суверенітет та незалежність.
Народився Олександр Козак 29 червня 1974 року у селі Волиця-Польова. У рідному селі минало його життя. Закінчив школу, У Базалійському ПТУ здобув робітничу професію електрозварювальника. Був хорошим, вмілим зварювальником, працював в санаторії «Колос», у місцевому господарств ТОВ «Хлібороб», в місцевого фермера, останнім часом – в ТОВ «Україна-2001». З дружиною Надією виростили двох дітей – Максима та Марійку. Старший син вже дорослий, був бійцем Збройних Сил України, боронив Вітчизну від повномасштабної російської агресії, отримав контузію, був демобілізований за станом здоров’я, працює у Хмельницькому. Менша донечка навчається у 5-ому класі Волиця-Полівського ліцею.
Про Олександра односельці кажуть лише хороше: був доброзичливим, спокійним, врівноваженим, дуже працьовитим, майстром на всі руки, слухав людей, допомагав літнім, самотньо проживаючим. Був надійним чоловіком та люблячим батьком, піклувався про матір Лідію Микитівну.
Перший благодійний ярмарок задля відкриття «Світлиці»
- Категорія: №16 від 18.04.2024 року
В котрий раз хочу повторити відомий факт: саме ветерани складають найактивнішу частину спільноти нашої громади. Бо на рахунку відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, інших ветеранських організацій багато добрих справ, багато корисних ініціатив громадського спрямування.
Сидіти без діла не можуть, хочуть робити щось для людей, робити життя кращим та світлішим.
Тож на часі – реалізація ще однієї ініціативи. Вирішили ветерани облаштувати «Світлицю» для всіх громадських ветеранських організацій – ветеранів праці, учасників бойових дій. Щоб там можна було збиратися, спілкуватися в неформальній обстановці, щоб ця територія була зоною своєрідного психологічного розвантаження. Щоб тут можна було отримати консультації професійного психолога, юриста, фахівців з питань соціального захисту. Знайшлася така кімната, розташована вона у будівлі поруч з офісом відокремленого підрозділу. Залишилося зробити ремонт, кошторис складає 100 тисяч гривень.
Архіпастирський візит владика Павла до Теофіполя
- Категорія: №16 від 18.04.2024 року
В п‘ятницю четвертої неділі Великого посту, 12 квітня, архієпископ Хмельницький і Шепетівський Павло на запрошення настоятеля храму, благочинного Теофіпольського благочинного округу митрофорного протоієрея Василя Крисака з архіпастирським візитом відвідав храм святого праведного Іоанна Кронштадського у Теофіполі, у селищі цукрового заводу, де очолив Літургію Ранішосвячених Дарів.
За богослужінням були піднесенні додаткові прохання про визволення нашої Батьківщини від нашестя чужинців, утвердження в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, за воїнів-захисників Української держави, за добробут, мир, здоров’я і спасіння наше, щоб Господь Бог наш допомагав нам у всьому.
Його Високопреосвященнству співслужили: благочинний Теофіпольського благочинного округу, настоятель храму Святого праведного Іоанна Кронштадського, міста Теофіполь, протоієрей Василь Крисак; настоятель Свято-Воздвиженського храму, села Воронівці, протоієрей Василь Келема; настоятель Свято-Успенського храму, села Базалія, протоієрей Василь Щербан; настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, села Святець, протоієрей В’ячеслав Андрощук; настоятель Свято-Покровського храму, села Поляхове, протоієрей Зіновій Пилат; настоятель Свято-Покровського храму, села Лютарівка, ієрей Степан Коліщак; настоятель Свято-Михайлівського храму, села Новоставці, ієрей Дмитро Дубчак; настоятель Свято-Михайлівського храму, села Волиця, ієрей Андріян Яворський; клірик Свято-Юріївського храму, міста Хмельницький, ієрей Мар’ян Кошіль та протодиякон Юрій Ящишен.
Вшанували Петра Івановича Довганюка
- Категорія: №16 від 18.04.2024 року
Швидко пролітають роки, та незабутнім залишається час, коли ми були сповненими сил, енергії, які спрямовували на розвиток улюбленого виду спорту – футболу. Коли на наших життєвих стежках нам зустрілися ентузіасти, однодумці, з якими подружилися на все життя. Один із них – видатний футболіст та тренер, на жаль, вже покійний Петро Іванович Довганюк з селища цукрового заводу.
Його спортивна діяльність розпочалася на Теофіпольському цукровому заводі на посаді інструктора по спорту. Тоді на заводі працювало дуже багато молоді, хлопці хотіли займатися спортом, волейболом, футболом. Тож Петро Іванович створив потужну команду «Цукровик», яка впродовж багатьох років була фаворитом серед команд підприємств цукрової промисловості. Був і тренером, і воротарем. Коли у 1988 році головою Теофіпольського райвиконкому став великий прихильник футболу Валентин Антонович Хоптян, доручив Петру Івановичу сформувати футбольну команду «Іскра». І йому це вдалося, хоч це була велика організаторська робота, треба було шукати молодих, перспективних футболістів, вирішувати різні питання. І в «Іскрі» був певний час і тренером, і воротарем. Оскільки вважав, що треба посилено розвивати дитячий та молодіжний спортивний рух, став засновником ДЮСШ профспілки Теофіпольського цукрового заводу. Був директором та тренером секції по футболу.
Сторінка 1 із 215