ЇЇ творча майстерня просочена теплими і холодними дощами, рясними снігопадами і морозними днями, спекотними полуднями та тихими вечорами. Матеріали, які писалися для рідної газети («Червона зірка», «Життя Теофіпольщини»), передач радіомовлення сповнені любов’ю та небайдужістю до рідного краю, несли в собі енергетику добра, щирість високих почуттів, пробуджували любов до українського слова, як краси спілкування з читачем.

Тож районний часопис і радіомовлення були у свій час, як говориться, свідками нових журналістських пошуків, їх творчим кредом, пошуків місця газети на теренах Теофіпольщини.

Це про журналістське сходження члена Національної спілки журналістів України Лідії Миколаївни Пейди з Теофіполя, яка 1 червня відзначає свій поважний ювілей. Наполегливо працювала на різних літературних посадах. Друковане слово було і залишається й нині дійовим засобом інформаційного простору, тож будучи вже редактором «Життя Теофіпольщини» невпинно працювала над підвищенням журналістської майстерності, дотриманням принципів об’єктивності, неупередженості та професійної етики.

Продовжувала працювати в редакції газети і після виходу на заслужений відпочинок. В тому, що наша районка продовжувала та продовжує відображати реалії життя таким, як воно є, є і її велика частка. Отож, 50 років свого трудового життя віддала журналістиці, цій нелегкій, рутинній, строго регламентованій роботі. Бо газета чи передача радіомовлення завжди мала вийти вчасно, щоб там не було.

Тепер має вільний час, вже не треба поспішати, а займатися улюбленими справами, просто насолоджуватися життям, радіти своїм двом онукам, які тепер є для неї її найбільшою радістю.

Як каже наша ювілярка – тепер її життя – це самий раз, на бистрині років. І не розчарована, що обрала фах журналіста. Бо він – ознака життя та сили. Так, журналістський плуг один з найважчих в інформаційному просторі. І його тягнуть найсміливіші, найвідданіші люди, наділені особливою вдачею. На першому плані для них – рідна мова та література, постійна кропітка робота над словом. Бо спочатку було слово.

Як влучно поєднав значення плуга відомий подільський поет, журналіст, незабутній Микола Федунець:

…І подумалось мимоволі, -

Як прекрасно,

Рушивши в путь,

Наче плуг цей чорному полю,

Слову світлому вірним буть.

Тож з роси та води, шановна наша подруго-ювілярко! Здоров’я, наснаги, добра і довголіття! Нехай у твоїй душі завжди буде радість, мир та спокій!

З повагою первинний осередок НСЖУ, колеги, друзі по колишній роботі в редакції газети «Червона зірка», «Життя Теофіпольщини» та друкарні