Шостий сезон наметового табору «Подільсько-Волинської Січі-2024» – у розпалі. Вже успішно завершилася перша та друга зміни, 14 липня розпочалася третя. На хлопчиків та дівчаток чекають напружені таборові будні, адже вони мають стати більш витривалішими, спритнішими, загартованішими, мають навчитися виживати на природі.
А ще вони мають більше дізнатися про славних козацьких ватажків, про історію національно-визвольних змагань України, вивчити давні козацькі та повстанські пісні. Звісно, розкрити свої таланти, здружитися, знайти нових друзів.
І організаторам табору вдається зробити перебування юних козаків у таборі незабутнім, з чудовими, неймовірними враженнями. Бо ж дитинство та юність – найкраща пора формування світоглядних позицій, моральних чеснот.
От на другий день третьої зміни до юних козаків завітали волонтери з Теофіполя та старший дільничний офіцер Олександр Базалійський. В доступній формі Олександр Васильович розказав хлопчикам та дівчаткам про дотримання правил техніки безпеки при проведенні спортивних змагань, про правила поведінки на воді, під час подорожей та екскурсій. Бо ж, головне, щоб ніхто не травмувався, не захворів, щоб всі повернулися додому живими та здоровими.
А натхненник та організатор наметового табору козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ», голова правління Благодійного фонду «Подільсько-Волинська Січ», керівник відомого волонтерського центру у Тернополі, наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжий Володимир Мосейко подарував поліцейським з Теофіполя предмети амуніції – пояси для носіння зброї, газових балончиків виробництва США.
Волонтери ж привезли учасникам табору смачні пиріжки від Люби Шумович з Теофіполя. Бо після вечері, після восьмої години хочеться дітям перекусити. Тож щодня волонтери по черзі привозять до табору домашні смаколики – чи смажені чи печені пиріжки, чи печиво, чи вареники. Одного дня – «Скарбниця», другого – волонтери Наталії Гонюк з Новоставець, третього – волонтери групи Галини Лепетун з Колок.
Отак у такій доброзичливій, дружній атмосфері минають дні в таборі. Завдяки «Подільсько-Волинській Січі» , завдяки цьому чудовому проєкту поєдналися старше та юне покоління, зрілість та юність. Кожний знайшов собі роботу, яку робить від душі. Всіх же об’єднує бажання наблизити перемогу, мир та спокій в нашій найкращій на світі рідній Україні.
А. Джус
