вологість:
тиск:
вітер:
Пандемія
- Категорія: № 8 від 25.02.2021
Знову про коронавірус
Пандемія COVID-19 продовжує свій наступ, особливо на заході країни. Яка ж ситуація на території Теофіпольської об’єднаної територіальної громади? Про це нам розказує т.в.о. директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Роман Яцух:
- Станом на 24 лютого в нашій лікарні перебуває 26 хворих, з них – 19 ковідних, 6 з яких кисневозалежні. Відповідно на даний час спостерігається економія кисню. В закладі є 20 літрів 70% спирту для виготовлення антисептиків, 100 літрів хлорованого вапна, 60 літрів дезінфікуючих розчинів, 200 респіраторів, 3 000 медичних масок, 500 пар рукавичок, 600 пар бахіл, 130 комбінезонів, 600 одноразових халатів, 500 шапочок. Тобто, всі медичні працівники ковідного госпіталю та решти відділень забезпечені засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами.
Грані буття
- Категорія: № 8 від 25.02.2021
Хіба ж так можна дурити людей?
Те, що орендарі за будь-яку ціну не хочуть випустити з рук земельні паї, добре відомо. Бо ж земля – золоте дно, пай до паю, і добре виходить, є прибуток. То ж вдаються до усяких хитрощів, бо ж власники земельних паїв часто договори не читають, більше того, ставлять свої підписи на пустих сторінках. Можна сказати, що це – нерідке явище. Так і сталося у Волиця-Польовій, де працює відділок ТОВ «Україна-2001». Ось що розповіла нам жителька цього села Галина Кадай:
- У 2017 році померла моя мама Людмила Степанівна Суханюк, її договір з ТОВ «Україна-2001» мав закінчитися у 2022 році. Звісно, я у приватного нотаріуса переоформила на себе і земельний, і майновий паї.
Це наша історія
- Категорія: № 8 від 25.02.2021
Поляхівській православній
парафії 100 років
Церква у селі Поляхова має тривалу історію, хоча й досить сильно призабуту не лише теперішнім поколінням. Покоління сучасників тих далеких подій та їх дітей важко пригадують події, пов’язані з духовним життям села, не тому, що вони відбувалися давно, а переважно через політику більшовицького режиму, який відгонив людей від релігії.
В часи Речі Посполитої село перебувало в юрисдикції уніатських єпископів. Проте, після поділів Польщі та указу Катерини ІІ від 6 вересня 1796 року про ліквідацію уніатських єпархій, село перейшло у відання російської православної церкви. Про будь-які тогочасні культові споруди на території села у нас відомостей немає. Очевидно, жителі села відвідували служби та були приписані до Дмитрієвської церкви в сусідньому селі Кузьминцях, яку збудували 1793 року.
Тривалий час поляхівчани не мали свого храму. Перший невеликий дерев’яний храм було збудовано в ХIХ ст. на кладовищі.
Брати наші менші
- Категорія: № 8 від 25.02.2021
Тест на
людяність
Минулого тижня, а саме 17 лютого, в Європі відзначали День кота. Це робиться ще з 1992 року. Звичайно ж, це не офіційне чи державне свято, а скоріше народне. Ініціаторкою свята стала італійська журналістка Клаудія Ангелетті.
Лютий обрали не випадково, адже цей період перебуває під знаком Водолія, який в італійській культурі є символом вільних і незалежних духів.
Впевнена, що у нас знайдеться чимало скептиків щодо такого свята, бо ж, на жаль, є серед нас немало таких, які ставляться до котів та собак, інших братів наших менших не з особливою любов’ю, а інколи і з жорстокістю.
Сьогодні у соцмережах є немало повідомлень про випадки знущання над собаками, кішками. За фактами жорстокого поводження з тваринами поліцейські відкривають кримінальне провадження. Це все – реалії нашого життя.
Вшанували
- Категорія: № 7 від 18.02.2021 року
ОБПЕЧЕНІ ВІЙНОЮ ДУШІ І СЕРЦЯ
Щороку 15 лютого в Україні вшановують учасників бойових дій на території інших країн. Однією із найбільш болючих для України була участь її синів у війні в Афганістані. Крім афганців, в цей день вшановують і інших військових, які брали участь у різних збройних конфліктах в часи СРСР та незалежної України.
Ставитися до війни можна по-різному, але не слід забувати людей, які віддали своє життя, виконуючи свій військовий обов’язок та тих, які зараз живуть серед нас, мають досвід і працюють заради щастя своїх нащадків! Пам’ятаємо про них! Сивина припорошила на скронях ветеранів болючу пам‘ять. Ті, хто повернувся з пекла війни додому, мають глибокі рани, якщо і не фізичні, то в серці кожного з них залишилась та прірва, яка ніколи не загоїться, не так просто часові зцілити їхні душі, обпечені війною. Вони повернулися до рідних домівок, але їхні думки ще на війні, вони ще й досі бачать у снах обличчя тих, хто залишився там... Війна просто так не відпускає, вона, вчепившись в саму душу, ятрить її, бо це: і розбиті серця, і розірвані сім‘ї, і діти без батьків, сльози і горе.
Ситуація
- Категорія: № 7 від 18.02.2021 року
Від керівника багато
залежить
Як відомо, 13 жовтня 2020 року тодішній голова Теофіпольської районної ради Андрій Петринюк підписав розпорядження про звільнення директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Сергія Шкраби. Підставами для такого рішення, на переконання Андрія Петринюка, стали: систематичне порушення вимог пункту 12 Контракту, здійснення закупівлі ліків, засобів захисту, інших медичних товарів на суму понад 5 000 гривень без погодження з головою районної ради або його заступника; неефективне використання коштів, які сільські, селищні ради, благодійники спрямували лікарні на боротьбу з COVID-19; бездіяльність, яка призвела до рішення Хмельницького окружного апеляційного суду від 17 вересня 2020 року про повне зупинення експлуатації будівлі головного корпусу лікарні до повного усунення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ще від 18 грудня 2019 року. Ще ж на той час у слідчому управлінні ГУ Національної поліції у Хмельницькій області тривало кримінальне провадження, відкрите за заявою Андрія Петринюка, щодо підробки контракту з Сергієм Шкрабою в частині умов оплати праці та терміну дії контракту.
Примхи погоди
- Категорія: Uncategorised
Стихія лютувала
Як і прогнозували синоптики, з четверга, 11 січня, погода на Хмельниччині різко погіршилася. Сильно сніжило, і вночі, і вдень наступні дні – у п’ятницю, суботу та неділю, трохи у понеділок. Ще ж потужний штормовий вітер невтомно робив свою роботу – перемітав дороги, задував сільські вулиці. Тож якщо згадати те, що було тиждень тому, 7 та 8 лютого, то тоді були лише квіточки.
Ось як прокоментував ситуацію головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та управління об’єктами комунальної власності Теофіпольської селищної ради Богдан Ковальчук:
- Всі ці дні напружено працювала снігоочисна техніка філії «Теофіпольський райавтодор», розчищала державні, а також місцеві дороги.
Це наша історія
- Категорія: № 7 від 18.02.2021 року
СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ
УКРІПРАЙОН
Напевно багато з вас бачили, проїжджаючи дорогами Хмельниччини, великі сірі громади недобудованих бетонних споруд. Це залишки лінії старих укріп районів, які будувались тут напередодні Другої світової війни. Потужна лінія укріплень від Дністра до боліт Полісся повинна була стримати ворожу навалу по лінії старого радянського кордону. Історію цього нереалізованого проекту ми спробуємо вам розказати.
Напередодні війни Старокостянтинівський укріпрайон , який отримав порядковий номер 14 восени 1940 року, перебував в стані консервації. Споруди були частково обсипані землею, а частково стояли покинуті на етапі 7 циклу будівництва. Амбразури та входи були закладені камінням.
Усі споруди Старокостянтинівського укріпрайону були двоповерхові та фланкуючої дії. ДОТів фронтального вогню встигли побудувати тільки один. Споруди були типові для укріпрайонів того часу: кулеметні та гарматно-кулеметні напівкапоніри проекту 1938 року.
Сторінка 153 із 256