Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №38 від 21.09.2023 року
Перегляди: 258

На Теофіпольщині триває перехід релігійних громад до Православної Церкви України. Нагадаємо, що такі рішення прийняли більшістю голосів у Лідихівці, Немиринцях, Воронівцях, Шибені, Гаївці, Гальчинцях, Підлісках, Колісці, Ільківцях, у селищі цукрового заводу, Бережинцях та Рідці, Волиці, Поляховій, Кузьминцях, Святці, Новоставцях, Кунчі та Дмитрівці.

Бо люди зрозуміли, що коли є національна держава, має бути своя, українська церква. Бо люди зрозуміли, що коли йде війна, і вони нас вбивають, знищують все українське – треба розірвати будь-які зв’язки з державою-агресором.

Але, і перед зборами громад, і в період очікування документів на перереєстрацію статутів релігійних громад, у більшості церков чинилися незрозумілі для справді віруючих людей речі. Церкви просто пограбували, зникли церковні книги, книги обліку пожертв, обліку майна, ікони, церковне начиння, все те, що було придбане на пожертви людей. Так було в Шибені, Гаївці, Волиці, Поляховій, у селищі цукрового заводу, Святці, Новоставцях та Кунчі. Як пояснювали деякі священники та найбільш запеклі прихильники московського партіархату, вони забрали своє, те, що вони принесли, те, що вони купили. Хоч, насправді, забрали і не своє. Та люди вирішили, що Бог їм суддя. Зібрали гроші та закупили найнеобхідніше. І будуть продовжувати це робити. А в Кунчі та Волиці людей підтримали голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк та директор СТОВ «Волиця» Василь Кравчук, виділили значні суми на придбання церковного начиння.

Деталі
Категорія: №38 від 21.09.2023 року
Перегляди: 1724

З поміж сіл нашої громади Святець особливий. Вийшли з цього великого села багато розумних, обдарованих, талановитих людей. З простих селянських родин. Де тільки святчан немає: вони скрізь, у столиці, великих та малих містах, селищах, вони за кордоном. Здобули різні професії, успішно працюють. І не забувають про свій рідний край.

Та залишалися і залишаються у селі молоді родини, які дають собі раду, трудяться, хто де, на роботі, на городах, виховують дітей, допомагають їм здобути вищу освіту, реалізувати себе у житті. І не переривається це вічне коло.

А тепер, коли другий рік триває ця кривава страшна війна, саме зі Святця мобілізували найбільше, більше ста, військовозобов’язаних чоловіків. В це число зараховуємо і тих, хто був призваний з інших місць, але у Святці проживають їхні батьки. І вони рішуче, мужньо та незламно боронять Вітчизну та рідний край. Попри жахіття важкої, цинічної війни, попри втрати найкращих, втрати побратимів, не втрачають оптимізму, вірять у перемогу. Бо хочуть жити вільними, у своїй країні, на своїй землі. Хочуть жити та радіти життю разом зі своїми родинами.

Деталі
Категорія: №38 від 21.09.2023 року
Перегляди: 270

Переконаний в цьому керівник ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові», організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк. Бо підтримка потрібна всім – нашим захисникам, простим людям, жителям громади, переселенцям, демобілізованим бійцям. І до цієї підтримки потрібно залучити якнайбільше активістів, людей з активною громадянською позицією.

Тому нещодавно цю громадську організацію перереєстрували, адже змінився склад засновників, наглядової ради, були внесені зміни до її Статуту у частині напрямків діяльності, відкриті нові рахунки.

Тож у вівторок, 19 вересня, у Теофіполі, в офісі Благодійного фонду (колишнє приміщення Кредобанку) відбулася зустріч керівництва фонду з його учасниками – представниками ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ», відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, Товариства Червоного Хреста, колишніми сільськими головами, представниками Гуманітарного штабу Теофіпольщини,а також духовенства Теофіпольського округу Православної Церкви України.

Деталі
Категорія: №38 від 21.09.2023 року
Перегляди: 328

У нашому Святецькому ліцеї ми робимо усе для того, щоб наші діти зростали патріотами, щоб долучалися до підтримки героїчних Збройних Сил України, щоб шанували Героїв, які загинули за волю та свободу України. Тому проводимо заходи, які б формували у них розуміння того, що майбутнє нашої незалежної України, її мир та спокій вже залежить від кожного з них.

Навчальний рік лише розпочався, а ми вже провели кілька акцій, що, сподіваємося, торкнулися сердець наших учнів.Так, ще 29 серпня, у День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та цілісність країни, з прапорами, з квітами ми прийшли на сільське кладовище. Аби вшанувати наших земляків-воїнів, які віддали своє життя за Батьківщину – учасника АТО Петра Олійника та бійця Ярослава Вовка. Вони віддали стукіт своїх сердець за те, щоб билися наші. Ми поклали квіти на їх могили, запалили свічки пам’яті, проказали молитву. Вічна слава Героям! Герої не вмирають!

А вже 4 вересня ми долучилися до проведення нової хвилі благодійної акції «Смілива гривня», яку ініціював Національний банк. Адже упродовж наступних трьох місяців — з 4 вересня до 30 листопада 2023 року — по всій Україні триватиме збір монет номіналами 10, 50 копійок та 1, 2, 5 і 10 гривень. Сума зібраних коштів буде перерахована на потреби Збройних Сил України. Отже, з 4 вересня до 30 листопада 2023 року кожний наш учень зможе долучитися до акції: зібрати монети та принести їх у ліцей, де у фойє розміщено скриньку. Це гарна нагода зробити свій внесок у перемогу, навіть, якщо він становитиме лише 10 копійок. І наші хлопчики та дівчатка це вже роблять.

Деталі
Категорія: №38 від 21.09.2023 року
Перегляди: 236

Це вже 28-ий боєць, кого ховають у Теофіпольській громаді з початку повномасштабного вторгнення. 16 вересня, у суботу, його провели в останню земну дорогу, з квітами, зі сльозами. Йому виповнилося лише 42 роки. Працював, дбав про свою родину, мав плани на життя. Та все перекреслила жорстока війна. І не видно їй кінця. І забирає вона сміливих та відважних, забирає найкращих, залишає вічний біль, скорботу та печаль.

Народився Віктор Васильович Фукалюк у селі Заруддя 5 вересня 1982 року. Ріс, як всі сільські діти, допомагав батькам, закінчив Строковецьку ЗОШ І-ІІ ступенів, професійно-технічну освіту здобув у Теофіпольському СПТУ-34. Відслужив армію, працював на різних роботах у місцевому господарстві – трактористом, помічником комбайнера, згодом на цукровому заводі. Був учасником АТО, останнім часом працював на залізниці на Теофіпольському цукровому заводі. З дружиною Тамарою Іванівною ростили сина Вадима та донечку Вікторію. Вадим вже закінчив вищий навчальний заклад, здобув професію ветеринарного лікаря, а Вікторія навчається у п’ятому класі Теофіпольського ліцею № 2. Тримали велике хазяйство, давали собі раду. Якось можна було жити.