Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №27 від 05.07.2018р.

З часом все більше переконуюся, що найбільший скарб, найбільше багатство у житті людини – це її родина. Почуваю себе дуже щасливою, що вона у нас така велика, дружна та надійна. Цим завдячую нашим батькам – Володимиру Григоровичу та Галині Володимирівні Плаксюкам. Це вони, добрі, працьовиті, щирі, душевні, милосердні, виростили нас, п’ятеро дітей, передали нам тепло своїх сердець, навчили любити життя, любити людей.


Наше найбільше щастя

Головний у родині – наш тато, він наша опора, наша надія, він великий трудівник та мудрий порадник. Народився у Кривовільці у простій селянській родині, після восьмого класу у Теофіпольському профтехучилищі здобув професію механізатора. Відслужив армію, став робити у колгоспі трактористом. 32 роки тому одружився з нашою мамою, Сашу, маминого сина від першого шлюбу, прийняв, як рідного. Спочатку жили в Кривовільці, де народилася моя старша сестричка Зоряна, а далі взяли садибу у Новоставцях, почали будувати нову, простору хату. Тато невтомно трудився, і на роботі, бо ж багато років працював комбайнером, і вдома. Бо ж хотів, щоб ми жили не гірше за інших. Ще ж народилися я, а далі моя молодша сестричка Ірина та найменший братик Богдан.

Категорія: №27 від 05.07.2018р.

Подарували краплину щастя


В Новоіванівці десь з 50 жилих садиб. Мальовниче село, потопає у вишневих садках, та людей все меншає. Добре, в кого сім’я, тому легше лад давати, і в хаті, і на городах, і в хліві. А самому вік доживати – велика біда. Та все ж життя прекрасне, і в ньому бувають світлі миттєвості.
Не думала, не гадала Ганна Прокопівна Максим’юк, що в день її 95-річчя, 27 червня, звеселиться душа, наповниться радістю та благодаттю. Не має ж вже від кого щастя чекати. Настраждалася, натрудилася за своє довге життя, та ще тримає її Бог на білому світі. У війну була в Німеччині, не думала, що колись наїсться, що виживе, додому вернеться. В колгоспі наробилася, в ланці, на нормі гектари буряків гнала, і зимою робота була, ніхто не відлежувався. Тяжко ту копійку було заробити. Мала чоловіка, був Іван Михайлович комбайнером, вже 5 років, як нема його. Не було в них дітей, то ж зосталася сама в чотирьох стінах. Ото тільки, що до собачки Руді та кицьки Уляни обізветься, до курей та курчат.

Категорія: №26 від 28.06.2018р.

Дякую за пам’ять


Час справді летить. Не віриться, що вже 5 років живу з пекучим болем у душі і не можу змиритися зі страшною правдою. Що нема більше поруч мого дорогого чоловіка, надійного супутника життя, мужньої, сильної людини, великого життєлюба Василя Корнійовича Шуляка. Думаю, багато людей визнають, що це не лише моя особиста безмірна втрата, що Теофіпольщина в його особі втратила дбайливого господаря, невтомного трудівника, мудрого керівника, талановитого організатора, який ще несповна використав свій потенціал. Що дійсно полишив по собі невмирущий слід любові до рідного краю, до своїх земляків у добрих справах та починах.
Ще раз хочу подякувати всім, хто впродовж цих коротких та водночас довгих, сповнених жалю та скорботи п’яти років, підтримував мене та родину, небайдужим людям, його соратникам, які долучилися до написання книги спогадів «Він ниву засівав добром».

Категорія: №26 від 28.06.2018р.

Враження – неймовірні


І знову море емоцій та вражень: ми, вчителі Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів, взяли участь у ІV фестивалі гуманної педагогіки «Сім’я – лоно культури людства», який проходив 8-10 червня у Львові. Для нас це стало продовженням незабутньої події – Педагогічних читань з гуманної педагогіки в Києві у грудні минулого року, де мали честь зустрітися з легендою світової педагогіки Шалвою Олександровичем Амонашвілі.
Організатори Львівського фестивалю продумали програму до дрібниць – пленарні засідання, майстер-класи, тренінги, панельні дискусії були надзвичайно змістовними та цікавими. Ще ж екскурсія вулицями старовинного Львова, відвідини собору Святого Юра, неповторна атмосфера міста, над яким витає запах кави, залишиться у пам’яті на довгий час. Переконалися, що Львів, місто, в яке хочеться повертатися знову і знову.

Категорія: №26 від 28.06.2018р.

Допомогли оперативно


У нашій Базалії водопровідною мережею користуються 695 дворів. І коли стається якась аварія, адже водопровід давній, трапляються прориви, це справжнє лихо, бо ж у криницях води немає. І от нещодавно десь півтора тижня вода була з переривами, бо вийшов з ладу насос на одній артезіанській свердловині. А якраз було спекотно, то ж ці незручності важко собі уявити. Не знаю, що було б, якби не звернулася селищна рада до керівництва ТОВ «Волочиськ-Агро» з проханням закупити насос в рахунок соціальної угоди. Звісно, там пообіцяли та закупили, але вийшла затримка з доставкою. Тоді довелося мені зателефонувати до заступника генерального директора Людмили Адамчук з проханням про допомогу.

Категорія: №26 від 28.06.2018р.

Футбольний огляд


Відбулися ігри чергового туру Чемпіонату району з футболу, які виявилися досить результативними. Теофіпольські ветерани, які до цього лідирували, виграючи 2:0 в ДЮСШ, не змогли втримати перемогу і зіграли в нічию 2:2. У Волиці місцеві футболісти дали справжній бій динамівцям, але поступились з рахунком 2:4. Два інших матчі шостого туру перенесено.
В неділю, на День молоді, відбулася перенесена гра п’ятого туру між командами ФК «Ветеран» та ФК «Строки». Підсилена команда із Строків здобула перемогу з рахунком 3:0. Також в цей день відбувся перший півфінальний матч на Кубок району між командами ФК «Волиця» та ФК «Зозулинці». Рахунок матчу 2:6 на користь команди із Зозулинець. Другий півфінальний матч між командами ФК «ДЮСШ» та ФК «Святець» відбудеться пізніше.

Категорія: №26 від 28.06.2018р.


Разом – вони сила


Нещодавно в Україні відзначили 85-річчя Українського товариства сліпих. Сьогодні в країні налічується біля сорока тисяч членів УТОС. Вони дуже різні. З різними долями, проблемами і досягненнями, бідами і радощами. Але разом – вони сила. Разом вони долають свої проблеми і відстоюють права та інтереси. Разом шукають діалог з державою аби були створені гідні умови для їхнього життя та інтеграції у суспільство. Разом можуть і повинні долати всі труднощі нашого сьогодення, бо мають чудовий потенціал і ресурси. А ще, як ніхто, вони розуміють, як важливо поважати та бути толерантними одне до одного, аби відчувати себе повноцінними громадянами.
То ж з нагоди цієї ювілейної дати у минулий четвер в актовій залі дитячої музичної школи відбувся захід. Його ведучі, працівники центральної районної бібліотеки Оксана Сокоть та Тетяна Кравченко створили у залі ауру добра, співчуття та милосердя. Бо ж мова йшла про інвалідів по зору, людей з обмеженими можливостями, яким щомиті доводиться перемагати випробування, що послала їм жорстока доля. З вітальним словом до присутніх звернувся голова районної організації УТОС Григорій Сторожук. Зазначив, що організація піклується про своїх людей, аби вони не почувалися обділеними, працювали, відпочивали, спілкувалися між собою, щоб вони відбулися і як громадяни, і як особистості. Висловив подяку благодійникам, завдяки яким організація виживає – голові районної ради Андрію Петринюку, керівникам агроформувань Володимиру Пицюку, Лідії Самойлюк, Володимиру Прокопчуку, а також голові правління ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» Вадиму Лейві. Згадав і про підтримку начальника Теофіпольського бюро правової допомоги Оксани Марків, редакції «Життя Теофіпольщини».

Категорія: №26 від 28.06.2018р.

Молодь – надія держави


Минулої неділі у районному парку відпочинку святкували день молоді. Тут відбувся святковий концерт «Молодь – надія держави». У ньому взяли участь не тільки молоді таланти райцентру , але й сіл нашого району. Його ведуча Галина Іванюк щиро привітала присутніх із святом молодості, кохання та краси, запевнивши всіх, що молодість – це не просто віковий період, а стан душі, отож це свято всіх. Але, найперше, молодих, тих людей, на яких покладаються надії, і з ким пов'язане майбутнє всієї нашої країни і майбутнє кожного з нас.

  • Ви тут: 
  • Головна