Дякую за пам’ять
Час справді летить. Не віриться, що вже 5 років живу з пекучим болем у душі і не можу змиритися зі страшною правдою. Що нема більше поруч мого дорогого чоловіка, надійного супутника життя, мужньої, сильної людини, великого життєлюба Василя Корнійовича Шуляка. Думаю, багато людей визнають, що це не лише моя особиста безмірна втрата, що Теофіпольщина в його особі втратила дбайливого господаря, невтомного трудівника, мудрого керівника, талановитого організатора, який ще несповна використав свій потенціал. Що дійсно полишив по собі невмирущий слід любові до рідного краю, до своїх земляків у добрих справах та починах.
Ще раз хочу подякувати всім, хто впродовж цих коротких та водночас довгих, сповнених жалю та скорботи п’яти років, підтримував мене та родину, небайдужим людям, його соратникам, які долучилися до написання книги спогадів «Він ниву засівав добром».
Нещодавно я отримала лист від народного депутата України, колишнього лідера Народної партії Володимира Литвина. Приємно було мені прочитати у ньому такі рядки:
«З щемливим хвилюванням сприймаю кожну сторінку спогадів про Василя Корнійовича, якого добре знав і шанував. Вірю, своєю пам’ятною присутністю він і сьогодні наснажує й підтримує багатьох з нас. Єдине, що ятрить душу - незбагненні, хоч і звичні, закони й шляхи вияву людської вдячності. У нас чомусь заведено весь обшир і потугу добра стосовно когось виявляти тільки тоді, коли людина відійшла за обрій. Хоча ж і відомо, що велич деяких справ полягає не стільки в розмірах, скільки у своєчасності їх. Це до того, що прижиттєві запаси не сказаної, не виявленої, не переданої Василю Корнійовичу Шуляку доброти навряд чи вмістили б і десятки видань. Хоча все це він компенсує тим, що звідти бачить наші правдиві серця».
А 19 червня, на п’яті роковини, у Новоставцях, у Святомихайлівському храмі, отець Олександр відслужив панахиду за Василем Корнійовичем. У своїй промові не проминув нагадати, скільки добрих справ той зробив для Новоставець. Мені відрадно, що Новоставецький сільський голова Анатолій Вальчук продовжує цю гарну традицію, багато робить для того, щоб Новоставці та Кривовілька були впорядкованими, щоб їх жителі мали комфортні умови для проживання.
Не забули про Шуляка і у Великому Лазучині. Прихожани храму Івана Богослова напередодні роковин теж організували панахиду, помолилися за упокій душі Василя Корнійовича. Не забувають, завдяки кому у їх селі є Божий дім.
То ж дякую всім, хто цього дня долучився до вшанування його світлої пам’яті. Хай же слова щирої молитви теплим дощем впадуть на його спасенну душу, а його незабутні добрі справи будуть прикладом для теперішньої влади та господарників.
Віра Шуляк, село Новоставці
.
