Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 11 від 12.03.2020 року

Які ж круті ви,


серпантини долі…

 

А таки, мабуть, добре, що життєві шляхи незвідані чи просто втаємничені, тому після марних спроб бодай трішечки привідкрити завісу, котра ховає секрети майбуття, якось полегшено й водночас ніби приречено мовимо:
Та що там гадати? Так, певно, на роду написано. Бо ж який би «каламбур» був, якби до неприємних прогнозів екстрасенсів та різних ворожбитів ( щоправда, вони таких намагаються уникати) долучити ще нашу багату уяву і фантазію. Особливо вісімнадцятилітнім, коли їм залюбки дуже легко мріється.
Може, саме тоді, у жовтні 80-го, коли почав проходити курс молодого бійця у Такта-Базарі, Саша Мовчан вперше всерйоз задумався над своєю подальшою долею. Навряд чи міг тоді передбачити хоча б головні її викрутаси, але вже здогадувався, що надалі серпантин його доріг буде незвичним і непростим. Бо ж перший крок у майбуття вчорашній курсант Теофіпольського СПТУ -34, отримавши водійські права, вже зробив. І добре, що поруч був ровесник, односелець із Святця Павло Бодак. Утім Олександрові й надалі в армії везло на земляків. Уже перебуваючи в Афганістані, тісніше зійшовся з Миколою Хомутом (теж святецький хлопець), Леонідом Романюком із Волиці. Служили в його автороті й інші хлопці із Хмельниччини – Паламарчук, Чорногур, Кочелоба.

Категорія: № 11 від 12.03.2020 року

Ад’ютант


Наполеона Бонапарта

-У Теофілії СтрижиславиСапєги-Яблоновської та князя Юзефа Сапєги, коли ті перебували в еміграції, у 1773 році, в Страсбурзі, народився син Александр Антоній Сапєга (гербу Лис).
1774 рік, автор - Клод Хойне (Hoin), приватна колекція.
Хлопчик з 1777 року проживав у тітки, Анни Яблоновської, на Підляшші, в Сем’ятичах та Коцках. Отримав домашню освіту, був надзвичайно допитливим та ерудованим. Молодий князь познайомився з польським письменником та вченим Станіславом Сташицом, який став його наставником, другом та порадником. Саме завдяки останньому Александр Антоній зацікавився геологією, яка стала його захопленням. У 1794 році разом з Сташицом переїздить до Відня, де його знайомлять з Юзефом Максиміліаном Оссолінським. Саме в оточенні цих людей, 21 річний князь розуміє, що зруйновану Вітчизну можна відродити в майбутньому на основі наукових та духовних надбань.

Уже в 1800 році князь стає членом Варшавського товариства любителів наук, а в 1801-1802 роках публікує наукові роботи з хімії, стає автором підручника з неорганічної хімії та нарису з кристалографії. У 1801 році на основі мінералогічних експедицій, здійснених в Польщі, Литві, на Балканах та в Альпах видає нукову роботу «Мінералогія».

Категорія: № 10 від 5.03.2020 року

Бажає миру, добра та любові

 

Вже 14 років Галина Медвідь працює завідувачем дитячого садочка «Колосочок» у Новоставцях. Роботу свою дуже любить. Хоч до того навчала школярів початкових класів у Коров’єнській ЗОШ І-ІІ ступенів, дошкільна освіта стала її покликанням. 

- Почуваю себе щасливою, занурююсь у роботу, - розказує, - всім серцем прагну, аби наш садочок розквітав, щоб в нас було найкраще, щоб діток в нас було більше, щоб їм було тут затишно, радісно та цікаво.
То ж крок за кроком докладала Галина Іванівна зусиль, щоб покращилася матеріально технічна база закладу. Добре, що з розумінням ставилися до проблем «Колосочка» і філія «Рідний край», і Новоставецька сільська рада, і от вже другий рік – Новоставецька об’єднана територіальна громада.

Категорія: № 10 від 5.03.2020 року

Із колегії


райдержадміністрації

27 лютого під головуванням голови райдержадміністрації Олени Ковцун відбулося засідання колегії. Як завжди, участь в колегії взяли керівники структурних підрозділів та окремих державних установ, селищні та сільські голови. Спочатку члени колегії заслухали інформацію про підсумки соціально-економічного розвитку району за 2019 рік та основні напрями роботи у 2020 році, з якою виступилазавідувач сектору житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури та енергетики райдержадміністрації Валентина Жилюк. Зазначила, що у 2019 році структурними підрозділами Теофіпольської районної державної адміністрації, виконкомами сільських і селищних рад вживалися відповідні заходи щодо забезпечення комплексного розвитку району, належного функціонування установ бюджетної сфери, інфраструктури та соціальної захищеності населення. Забезпечувалася належна співпраця з суб’єктами господарювання у вирішенні актуальних питань життєдіяльності району, здійснювався постійний аналіз виконання показників соціально-економічного розвитку району.

Категорія: № 10 від 5.03.2020 року

Це був тест на патріотизм

30 січня через газету я звернувся до небайдужих та заможних громадян району та області з проханням надати допомогу для облаштування військового госпіталю в/ч А-3267 у Старокостянтинові. Одночасно особисто звернувся і до народного депутата України Олени Копанчук, заступника голови комітету з питань бюджету щодо надання госпіталю фінансової допомоги. Пройшло більше місяця. Однак ніякої реакції ні з боку Олени Копанчук, ні з боку обласної та районної влади не було. Тому вирішив сам звернутися до добре мені знайомих людей. До цього волонтерством я не займався. З березня 2014 року, коли мій син Володимир Бондар, військовий лікар, у складі 25-ої окремої десантної бригади боронив і не здав ворогам українську землю на Сході, я регулярно перераховував частину своєї пенсії на медичне та технічне забезпечення військовослужбовців. Також постійно відправляв у частину військову форму та бушлати. І от коли я розпочав цю волонтерську акцію, виявилося це тестом на патріотизм.

Категорія: № 10 від 5.03.2020 року

 І вдячна пам’ять


вічно житиме

Екскурс в історію
Так звана афганська тема у тодішні радянські часи для засобів масової інформації була під грифом «таємно». Посивілі від горя матері й дружини голосили над цинковими гробами, які безперебійно транспортував у Союз «чорний тюльпан», поверталися додому інваліди, а преса, радіо, телебачення безсоромно мовчали, хоча слід було кричати на весь голос.
У районній газеті перша публікація під заголовком «Життя, наче зірки спалах» з’явилася 11 березня 1989 року. В документальному нарисі розповідалося про коротку, але яскраву долю лейтенанта Григорія Попружного. Районку «на слід» навів учитель-пенсіонер Андрій Костянтинович Ковальчук. Його по праву можна назвати другим батьком колишнього учня Кунчанської восьмирічки і Теофіпольської десятирічки, випускника Рязанського повітряно-десантного вищого командного училища. У сім’ї Ковальчуків дійсно почував себе сином, бо оточили любов’ю і турботою цього від природи обдарованого юнака, що у зовсім юні роки став круглим сиротою. Коли загинув, друга рідна родина взяла на себе організацію похорону, а згодом на могилі встановила пам’ятник. Хвилюючо-щемливий факт: Андрій Костянтинович вже двадцять восьмий рік у день народження свого вихованця відвідує у Кунчі цвинтар, вшановує свого улюбленця, приносить квіти, вклоняється його пам’яті. Два роки тому А. К. Ковальчук виступив у нашій газеті з пропозицією спорудити бюст Григорію Попружному та стелу пам’яті землякам-афганцям. Задум очолюваного ним оргкомітету був простим: цією історичною пам’яттю уособити подвиг українських хлопців — уродженців Теофіпольщини. Це був дійсно подвиг, без перебільшення, адже простий кунчанський хлопець там, в Афгані, ціною власного життя врятував від непоправного тридцятьох своїх підлеглих.

Категорія: № 10 від 5.03.2020 року

Вишите її життя  червоними та


чорними нитками

У просторій доччиній хаті в Марії Митрофанівни своя кімната. Тут коло неї на столику стос газет, бо ж любить читати, особливо нашу районку. А зі стінки дивляться з численних світлин на бабусю діти, внуки та правнуки. Вона ж - багатодітна мати, народила та виростила 5 дітей –Колю, Сашу, Сергія, Зою та Віталія, дочекалася 11 внуків та 9 правнуків. Всім віддавала частку свого великого материнського серця, тяжко трудилася, пережила голод та холод, але не розтратила добра, душевного тепла, людяності, співчуття та милосердя.

Тут, у рідній Кривовільці,у праці, в тривогах, в турботах про велику родину промайнуло її життя. І вже 8 березня накує зозуля її 85-у весну.Та, слава Богу, має світлу пам’ять та ясний розум. Одна біда – більш як рік тому зломила ногу, то ж тепер пересувається на візочку, або з палицею. Та без діла не сидить, квасолю натеребить, вареників наліпить. Вже дочці Зої Василівні підмога, бо ж працює завідуючою аптекою районної державної ветеринарної лікарні, ще ж вдома велике господарство треба доглянути.
- Як згадаю, як то мені було, - неквапом, з сумом, розказує Марія Митрофанівна, - і як те все треба було перенести, де ті сили бралися? Було мені 10 років, якраз по війні, наші мама народили п’яту дитину і крепко заслабли. А батька вже не було, в Сибіру був в таборі, аж через 10 років вернувся. Був батько за німців старостою, злецьким для людей не був, та що поробиш, лихі були часи, не пішов би служити – розстріляли б.

Категорія: № 9 від 27.02.2020 року

Вшанували Героїв Небесної Сотні

 

Шість років тому, 18-20 лютого 2014 року сталися найтрагічніші події Революції Гідності. У центрі Києва, на Євромайдані, внаслідок масових розстрілів загинуло біля 100 осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні були заарештовані та піддані тортурам. Ці події стали переломним моментом Революції. Близько 22.00 години Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян». Цей документ визнав незаконними дії силових структур, заборонив використання будь-яких видів зброї і спецзасобів проти учасників акцій протесту, а також доручив Кабінету Міністрів, СБУ, МВС та Міноборони і підлеглим силовикам негайно припинити і не допустити далі застосування сили. 22 лютого 328 депутатів Верховної Ради усунули Віктора Януковича з посади президента України. Сам же він записав відеозвернення до українців, в якому події 18-20 лютого назвав «державним переворотом» та заперечив легітимність ухвалених Радою рішень. А тим часом втік з країни з родиною, деякими соратниками, грошима та майном.

  • Ви тут: 
  • Головна