Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Вшанували пам’ять невинно убієнних

У січні 1942 року у Теофіполі сталася жахлива трагедія. Німецько-фашистські окупанти зігнали біля 2 тисяч місцевих жителів-євреїв та холоднокровно розстріляли їх за кілька кілометрів від селища в напрямку до Базалії. Були тут діти, молоді люди, жінки, старики. Останки цих безневинно вбитих людей і досі покояться в одній великій братській могилі. Стараннями єврейського благодійного фонду “Хесед Бешт”тут встановлений пам’ятний знак та меморіальна дошка.
21 січня пам’ять жертв часів Другої світової війни вшанували голова районної організації ветеранів України Володимир Кобера, його заступник Андрій Рудюк, начальник районного сектору філії державної установи «Центр пробації у Хмельницькій області» Сергій Гринюк.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Все у нього вийде

Про учасника АТО, приватного підприємця з Михнівки Віктора Гордікова ми вже писали двічі. Адже наполегливий, цілеспрямований, почав, як кажуть, з нуля: взяв в оренду млин в ФГ «Михнівка», закупив обладнання, став переробляти зерно на борошно вищого та першого сорту, назвав свою справу «Лінія якості». На цьому не зупинився, взяв в оренду пекарню на комбікормовому заводі філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», реставрував застаріле пекарське обладнання, почав випікати пшеничний хліб.
- Знаєте, - каже, - весь час я згадую Василя Корнійовиича Шуляка, адже під його керівництвом у ТОВ ВКП «Авантаж» я три роки працював головним технологом по переробці зерна.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Як  все  вирішилося  у  Великолазучинській  громаді

Неодноразово наша газета писала про проблеми сільської медицини. Про те, як з 1 березня 2019 року Теофіпольський Центр первинної медико-санітарної допомоги перевів 9 фельдшерів малопотужних ФПІв (Малий Лазучин, Немиринці, Дмитрівка, Лідихівка, Заруддя, Троянівка, Олійники, Романів, Червона Дубина) на 0,5 посадового окладу, а з 1 червня – ще 11(Борщівка, Великий Лазучин, Воронівці, Ільківці, Колісець,Строки, Мар’янівка, Колки, Лютарівка, Кузьминці, Турівка). Як була прийнята Програма розвитку та підтримки первинної медико-санітарної допомоги Теофіпольського району на 2019 рік, як сільські ради шляхом виділення субвенції Центру мали долучитися до фінансування заробітної плати працівникам цих ФПів.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Мені  незрозуміло

Відшуміли новорічні та різдвяні свята. Позаду приємні клопоти приготування до свят у дорослих і яскраві спогади про святкові пригоди у дітей.Кожен з нас очікує дива з приходом нового року: економічної стабільності в державі, покращення добробуту в сім’ї, щастя й здоров’я діточкам. І тільки песимісти тупо стоять на своєму – все погано, нічого не покращилось і не покращиться.
Я оптиміст, і вірю, що Україна на шляху до оновлення, до стабільності. Ми подолаємо всі негаразди, але на це потрібен час. Сьогодні і зараз зміни не робляться. Так нас вчить історія.
Ось до прикладу, майже 70 років тому в маленькому сільському клубі прикрашена паперовими ланцюжками ялинка.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Життя у праці, пісні та вишивці

Уперше мав нагоду побувати у цій доволі просторій домівці. Господиня оселі – людина широкої відкритої душі, говірка, щиро запросила до себе на січневу ювілейну гостину. Ще із роздягальні чомусь здалося, що потрапив у своєрідну музейну залу. Експонати на стінах, журнальному столику ніби самі просились розповісти про захоплення цієї жінки. Вітальня теж потішила нас цими дивними витворами рук господині, справжніми скарбами, які ця весела співуча власниця дому нагромадила протягом свого життя.
Про її творчу душу, особливу любов до вишивання, я знав із різних джерел.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Слово про вчителя

Сьогодні, у бурхливий час реформацій, перипетій історичних процесів, коли на другий план, на жаль, відійшли доброта й чесність, порядність і почуття високого призначення людини на землі, учителі знову залишаються провідниками світла, віри в щасливе майбуття. Це в їхніх душах горить-палає й не повинна згаснути іскра дитинства.
Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя з великої літери. Гальчинецька ЗОШ І- ІІІ ступенів завжди славилась і славиться своїми вчителями. Це творчий колектив, який любить свою справу, проявляє ініціативу у випробуванні нових методів навчання, бажає просувати школу вперед згідно з новими науковими відкриттями. А головне – прокладає шлях до серця кожної дитини, допомагає розкрити найкращі її риси, здібності, схильності, реалізувати себе в суспільстві.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

Летять роки, як лебеді у

 

вирій

14 січня свій вісімдесятий рік народження відзначила жителька села Мар’янівки Ярина Петрівна Гончарук. Привітати ювілярку – маму, бабусю, прабабусю і просто хорошу людину прийшли односельці.
Звертаючись до Ярини Петрівни, гості побажали їй міцного здоров’я, поваги від оточуючих, любові від рідних і близьких людей – дітей, онуків та правнуків, які на даний час опікуються своєю рідненькою матусею та бабусею і своєю любов’ю й повагою зігрівають її поважний вік.

Категорія: № 4 від 23.01.2020 року

А В НЕНЬКИ,


ЯК СНІГ СИВИНА…

Вже вишні цвітуть край хатинки в садочку,
Надія Зінчук все святкове вдягла –
Чекає з армійської служби синочка,
Стежину втоптала до арки села.
Синок навесні мав звільнитись додому
Та радість затьмарила клята війна.
Служив він народові зовсім чужому,
А в косах у неньки, як сніг сивина.
Ці віршовані рядочки лягли в мене на папір одразу, коли почув розповідь про те, як багатодітна мати Надія Яківна Зінчук з Вороновець чекала, виглядала у квітні 1988 року свого сина Івана з армії. О, скільки ночей не доспала, скільки сліз пролила!
Чатувала багато разів на автобусній зупинці. Бачили її люди частенько на околиці села. Бо ж усі сільські хлопці повернулися вже зі служби в рідні домівки, зустріли тут квітучу весну, а його – її Іванка – все не було й не було.
Якось буряківнича ланка, в якій працювала Надія Яківна, поралась на полі. Вже серпень саме минав. І так зване «бабське радіо» принесло сюди із села звістку: «Кирюшів Іван повернувся додому з армії!». І то вже треба було бачити, як вона – мати – бігла, спотикалась впродовж всього лану. Пробіжить декілька метрів і впаде. Підніметься – і знову біжить.

  • Ви тут: 
  • Головна