Мені  незрозуміло

Відшуміли новорічні та різдвяні свята. Позаду приємні клопоти приготування до свят у дорослих і яскраві спогади про святкові пригоди у дітей.Кожен з нас очікує дива з приходом нового року: економічної стабільності в державі, покращення добробуту в сім’ї, щастя й здоров’я діточкам. І тільки песимісти тупо стоять на своєму – все погано, нічого не покращилось і не покращиться.
Я оптиміст, і вірю, що Україна на шляху до оновлення, до стабільності. Ми подолаємо всі негаразди, але на це потрібен час. Сьогодні і зараз зміни не робляться. Так нас вчить історія.
Ось до прикладу, майже 70 років тому в маленькому сільському клубі прикрашена паперовими ланцюжками ялинка.

Дід Мороз в кожусі, борода із конопляного клоччя, а ми, «сніжинки», у марлевих сукеночках…
Новорічні подарунки ми отримували в кульках з газетного паперу, десяток карамельок чи «горошок» з печивом. А які ж бо вони були бажані і смачні!
Хіба ми тоді могли подумати чи повірити, що наші внуки будуть жити так, як живуть зараз? Звичайно, ні. Але пройшло стільки років і ось я на чудовому святковому ранку у садочку №2 «Білочка», що в селищі цукровиків. Костюмований новорічний бал, веселі, усміхнені діти. Дід Мороз роздає подарунки, але придбані за кошти самих же батьків цих малюків.
Чому? За 42 роки педагогічного стажу не було ніколи такого в моїй практиці.
Невже не було прибутків у підприємців у селищі цукрового заводу протягом 2019 року? Чи місцева влада забула про дитяче свято? Якщо так, то чому це питання не вирішила районна влада?
Зоя Сірук, селище цукрового заводу