Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №46 від 16.11.2023 року
Перегляди: 162

16 листопада в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку. В усі часи зв’язок був надійним помічником в економічній, соціальній, виробничій сферах, у вирішенні багатьох суспільних і державних питань, особистих справ. А тим більш тепер, коли живемо в умовах тотальної цифрової трансформації суспільства.

Тож цей день відзначають і фахівці зв’язку, що забезпечують роботу телефонних мереж та мереж Інтернет-зв’язку. Люди, які працюють у цій сфері, роблять усе, щоб у нас працювали стаціонарні та мобільні телефони й інтернет, щоб ми були в курсі останніх подій в Україні та світі.

Напередодні професійного свята зв’язківців розмовляємо начальником Волочиської дільниці 315/5 місто Волочиськ Хмельницької філії ПАТ «Укртелеком» Анатолієм Гринчишиним. Ця дільниця продовжує обслуговувати території колишніх Волочиського, Теофіпольського та Білогірського районів. Анатолій Васильович все своє трудове життя пропрацював у системі зв’язку, на одному місці. Спочатку це був Теофіпольський районний вузол зв’язку, потужне підприємство, де працювало понад сто людей. Далі – в структурах, в які трансформувалося це підприємство із запровадженням цифрових технологій.

Деталі
Категорія: №46 від 16.11.2023 року
Перегляди: 211

Страшна війна без жалю забрала життя ще одного жителя Теофіпольської громади, Героя-захисника, мужнього бійця, який боронив українську землю від російських окупантів, Віктора Вікторовича Козлюка з Колісця. Він радів життю, мав світлі мрії та сподівання, дбав про свою родину, про дітей. Та взяв в руки зброю і пішов захищати Вітчизну від лютого ворога.

Народився Віктор Козлюк у 1973 році в Колісці. Односельці кажуть про нього лише хороше, був працелюбним, спокійним, врівноваженим. Працював на різних роботах, був хорошим господарем у своїй садибі.

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення російської федерації, 27 лютого 2022 року, став бійцем роти охорони 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А далі став бійцем 128 гірсько-піхотної бригади, воював на Запорізькому напрямку.

Вдома його чекали-виглядали дружина Людмила, донечка Віка, семикласниця Воронівецького ліцею, чотирирічний синочок Максимко. Та не судилося, загинув 7 листопада 2023 року.

14 листопада, у вівторок, назавжди повернувся боєць до рідного села в домовині. Чекали на нього згорьовані рідні, родичі, сусіди, односельці – аби віддати останню шану, провести в останню земну дорогу. Всі плакали, бо не стало доброї людини, турботливого чоловіка та батька, це страшна втрата для сім’ї, села, громади.

Деталі
Категорія: №46 від 16.11.2023 року
Перегляди: 253

19 листопада в Україні відзначається День працівників сільського господарства

– Напишіть про Юлія Вальчука, – казав Заслужений працівник сільського господарства України, ветеран сільськогосподарського виробництва, Герой України Василь Петринюк, – більше 20 років господарює, який трудящий, як йому не тяжко, бо ж дрібним сільсгоспвиробникам завжди було нелегко, а особливо тепер, залишився людиною, нікому не відмовляє у допомозі. От звернувся я до нього з проханням відремонтувати автомобіль бійця Олексія Слівченка, це внук Ніни Данилівни Остап’юк, колишньої працівниці районної друкарні. Ледве на ньому той хлопець приїхав до бабусі, бо там треба було все поробити від «а» до «я». А це можуть зробити лише майстри. Приїхали ми до нього, і він разом з сином Юрієм, золоті руки в хлопця, погодилися. Відремонтували, ні копійки не взяли. І роблять таке вже не вперше.

Народився та виріс Юлій Григорович у Кривовільці, змалку вирізнявся працелюбністю, був кмітливим та допитливим, в усьому допомагав батькам по господарству. Закінчив Новоставецьку середню школу, Теофіпольське професійно-технічне училище, отримав спеціальність водія. Став працювати у «Сільгосптехніці». Рано втратив батьків, мама померла до армії, батько– після армії.

Мав розраховувати тільки на свої сили, будувати своє життя. Доля послала йому велике щастя – одружився з доброю, працьовитою односельчанкою Надію, яка стала справжньою супутницею його життя. Побудували будинок, народили та виростили трьох дітей, радіють сімом онукам, завжди жили та живуть у злагоді та взаєморозумінні.

Деталі
Категорія: №46 від 16.11.2023 року
Перегляди: 214

Я дуже радий, що небайдужі жителі нашої Теофіпольської громади з початку повномасштабного вторгнення російської федерації згуртувалися та розгорнули потужний волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України. Хто плів сітки, хто переказував чи здавав кошти на придбання автомобілів, приладів нічного бачення, термобілизни, бронежилетів, хто приносив овочі, фрукти, консервацію, продукти довготривалого зберігання, шкарпетки, теплі речі, хто готував домашні страви. Я радий, що найбільш віддані люди роблять це до цього часу, до них долучаються свіжі сили.

Добре, що весною минулого року організувався наш Гуманітарний штаб Теофіпольщини, який невдовзі став структурним підрозділом волонтерського центру Володимира Мосейка з Тернополя. Бо цей центр працює з 2014 року, є напрацьовані маршрути, контакти з військовими частинами, можливість доїдждати на «нуль», тобто в нас є гарантія, що все зібране, все приготоване потрапить за адресою, на передову, до бійців ЗСУ, в тому числі до бійців-земляків.