Страшна війна без жалю забрала життя ще одного жителя Теофіпольської громади, Героя-захисника, мужнього бійця, який боронив українську землю від російських окупантів, Віктора Вікторовича Козлюка з Колісця. Він радів життю, мав світлі мрії та сподівання, дбав про свою родину, про дітей. Та взяв в руки зброю і пішов захищати Вітчизну від лютого ворога.

Народився Віктор Козлюк у 1973 році в Колісці. Односельці кажуть про нього лише хороше, був працелюбним, спокійним, врівноваженим. Працював на різних роботах, був хорошим господарем у своїй садибі.

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення російської федерації, 27 лютого 2022 року, став бійцем роти охорони 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А далі став бійцем 128 гірсько-піхотної бригади, воював на Запорізькому напрямку.

Вдома його чекали-виглядали дружина Людмила, донечка Віка, семикласниця Воронівецького ліцею, чотирирічний синочок Максимко. Та не судилося, загинув 7 листопада 2023 року.

14 листопада, у вівторок, назавжди повернувся боєць до рідного села в домовині. Чекали на нього згорьовані рідні, родичі, сусіди, односельці – аби віддати останню шану, провести в останню земну дорогу. Всі плакали, бо не стало доброї людини, турботливого чоловіка та батька, це страшна втрата для сім’ї, села, громади.

Відспівали загиблого Героя у місцевому храмі Православної Церкви України. А місцем його вічного спочинку став цвинтар у рідному селі. Поховали Віктора Козлюка, як Героя, з військовими почестями. Йому назавжди залишилося 50 років. Важко знайти слова втіхи та розради, бо їх немає. Є лише пекучий, гіркий біль від такої страшної втрати.

Подвиг Героя навіки вписаний в бойовий літопис нашої країни, кров’ю – в наші душі та серця. Світла йому пам’ять! Вічна слава полеглим захисникам України!

А. Джус