вологість:
тиск:
вітер:
Чортополох
- Категорія: №15 від 11.04.2024 року
Вихідні прийшли. Субота. Я вдосвіта встала,
Бо синові на роботу їсти готувала.
Була тиждень у відпустці – за власний рахунок!
Ще зробив відділ освіти для нас «подарунок».
На два дні нас відрядили на курси, щоб знали,
Що таке освітні втрати й вміло їх долали.
А до того ж треба тести, на «відмінно» здати,
Бо получиш дулю з маком, не сертифікати.
Тільки всі разом можемо здолати ворога
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року

Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а тепер, в умовах військової агресії рф проти України, її важливість складно переоцінити.
Усе, що відбувається зараз – виклик для школи, для вчителів та учнів, які найбільше потребують підтримки та розуміння. Дітям потрібна наша впевненість у тому, що все буде добре, наша стійкість та віра в Перемогу.
Зважаючи на це, багато уваги ми приділяємо ментальному здоров’ю учнів. Години спілкування проводимо у форматі тренінгів, спрямованих на стабілізацію емоційного стану дітей, навчаємо прийомам, які допоможуть їм швидко опанувати себе у критичних ситуаціях, правилам безпеки для збереження життя та здоров’я.
Ну що, народи, де гучні промови?
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра — ви.
Л. Костенко
***
Ну що, народи, де гучні промови?
Так-так, вже чули ваші співчуття...
Цієї ночі ми не спали знову,
Нас розбудило всіх сирен виття.
А ви вночі нічого не боялись?
В підвали не ховались чи в метро?
А в нас земля від вибухів здригалась,
З усіх сторін палало та гуло.
Найкраще для ґрунту: Західний Хаб МХП переходить на органо-мінеральну систему удобрення
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року
Підприємства Західного Хабу МХП, в тому числі розташована на Хмельниччині філія «Рідний край», переходять з мінеральної на органо-мінеральну систему удобрення полів. Це важливий крок у напряму відновлювального сільського господарства.
Ці зміни в технології стали можливі завдяки тому, що Західний Хаб МХП – частина великої компанії, в якій є птахофабрики, біогазові установки, розвинена логістична функція.
«Останні 20 років на заході України ніхто не використовував органічне удобрювання в промислових масштабах, з мінеральними добривами працювати було дешевше і зручніше,– розказує головний технолог Західного Хабу МХП Олександр Деревянченко. – Ми перші, хто знайшов можливість розпочати це робити в великих масштабах. І це абсолютно нові технології: Удобрюємо готовим якісним компостом, частину з якого виготовляємо самостійно, на спеціальних майданчиках, за розробленими протоколами і рецептурою».
Доставили вантаж бійцям на донецький напрямок
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року

Як ми повідомляли у минулому номері газети, у вівторок, 27 березня, фура з вантажем Гуманітарного штабу Теофіпольщини відправилася до наших бійців-земляків, і не тільки, на Донеччину. Знову впевнено повели ДАФ ТОВ «Подільське» Володимир та Костянтин Сиверські, а супроводжував вантаж Володимир Яцюк, який тільки що повернувся із Запорізького напрямку.
Проїхали 2600 кілометрів, три доби не спали, повернулися у п’ятницю, 29 березня. Все доставили, виконали свій обов’язок.
Тож про те, як все відбувалося, розказав нам Володимир Яцюк:
– Довантажилися ми у Ланівцях, Вишнівці та Микулинцях на Тернопільщині, то ж всього в нас було до 30 тонн вантажу. З нами їхав бус від Володимира Мосейка, везли вони продукти та автомобіль, такий, як «швидка», на лафеті для бійців 55 ОМБР. Приїхали ми до Костянтинівки вдосвіта, зупинилися перепочити. Тож бачили на свої очі, куди повертаються бійці з позицій. Це холодна, гола, пуста хата, стояло там два дивани, без нічого, а ще піддони, накриті папером. Правда, була там плита, то я її розпалив, бо був приморозок, було дуже холодно. То ми трохи зігрілися та відпочили. В’їхали ми в Костянтинівку, тернопільці зустрілися з бійцями, передали їм автомобіль та продукти. Ми ж, трохи далі, видзвонили та зустрілися з нашим Іваном Кротевичем з Гаврилівки, відвантажили йому та його побратимам продукти та мікси з гостинцями та готовими стравами. Бо ж наготували дівчата з Колок та Новоставець домашні смачні страви. Далі поїхали на Краматорськ, тут зустрілися з вісьмома нашими земляками – з Волиця-Польової, Новоставець, Гаврилівки, Святця, Троянівки, Заруддя. Віддали їм значну частину нашого вантажу, що кому було треба – овочі, продукти, мікси. Дуже були хлопці зворушені, казали, не думали, що за них так переживають земляки. Дякували, що не забуваємо про них. А далі ми поїхали на місце дислокації 3 окремої штурмової бригади, їхали під обстрілами, над нами збивали ворожі дрони, слава Богу, що все обійшлося. Там повністю вивантажилися, виконали прохання командира, треба було їм всього дуже багато. Теж нам дуже дякували. Дуже вони настроєні, ворога розіб’ють, перемога буде. Назад виїхали ми в четвер, повернулися в п’ятницю. А хто ще в чомусь сумнівається, закликаю, беріть участь в акціях нашого штабу, завантажуйте транспорт, супроводжуйте на передову – і не каркайте на диванах. Бо ми і надалі будемо робити свою справу. До самої перемоги.
Волейбол єднає
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року

Наприкінці березня у спортивному комплексі ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» відбувся традиційний благодійний волейбольний турнір на підтримку Збройних Сил України. Участь у ньому взяли 9 команд групи компаній ТОВ «Україна-2001»: «Теофіпольська енергетична компанія», «Перша Подільська Енергетична компанія», служба безпеки, директори, «Теофіпольський цукровий завод», керівники, мехзагін, свинокомплекси.
Ініціатором та спонсором проведення турніру став БФ Вадима Лейві «На благо України».
Це був дуже захоплюючий турнір, адже волейбол є популярним видом спорту, в тому числі і на підприємствах ТОВ «Україна-2001».
Посіли почесне друге місце
- Категорія: №14 від 4.04.2024 року

23-24 березня у місті Дубно Рівненської області відбувся відкритий чемпіонат Асоціації гирьового спорту України. Захід присвятили військовим, які загинули в російсько-українській війні.
У змаганнях взяли участь понад дві сотні спортсменів із 15 областей України. За підсумком чемпіонату перше місце зайняла команда Рівненської, друге — Хмельницької, третє — Тернопільської областей.Треба відзначити,що чемпіонат вдалося провести на хорошому рівні, при тому, що це рекордна кількість спортсменів, які за останні шість років взяли участь в змаганнях Асоціації гирьового спорту.
Хмельницьку область представляли 27 спортсменів, у її складі було 6 гирьовиків з Теофіпольщини: Василь Михайлінчик (тренер команди), ветеран Василь Гливий, працівник 36 ДПРП Микола Шалан, учень Теофіпольського ліцею № 2 Владислав Василюк, студент Хмельницького Національного Університету Орест Федонюк, учениця Теофіпольського ліцею № 2 Вероніка Левіна. У складі команди також були спортсмени з Хмельницького, Нетішина, Кам’янця-Подільського та Дунаєвець.
Наша рятівниця
- Категорія: №13 від 28.03.2024 року
Живемо ми у маленькому селі Гаївка. Колись була в нас і восьмирічна щкола, потім початкова, і свій фельдшерський пункт, і клуб, і бібліотека. І людей було кілька сотень. Та щороку населення у селі зменшувалося, молоді шукали кращого життя у містах, бо там робота, комфортніші умови проживання. І так потроху ставало в нашому гарному селі з трьома широкими прямими вулицями все менше та менше людей.
Спочатку закрили початкову школу, далі фельшерський пункт, сільський клуб та бібліотеку. Живуть тут тепер в нас в основному пенсіонери. Є трохи сімей середнього та молодшого віку, але їх мало. Тож нема в нас нічого, лише один магазин та церква. А ми, старші люди, вже не маємо здоров’я. Відробили його, хто в колгоспі, на інших роботах, а хто у власному господарстві. Бо треба було якось виживати.
Раз на тиждень, у вівторок, на власному автомобілі приїжджає до нас фельдшер Шибенського фельдшерського пункту Надія Володимирівна Романюк. Дали її таке навантаження, хоч у Шибені працює вона на 0,75 ставки. Вона – наша рятівниця, виглядаємо її, як ясне сонечко. Бо привітна, доброзичлива, ставиться до нас, як до рідних людей. Прийде у приміщення медпункту, і хоч тут холодно, опалення відключене, обстежить, розпитає, зробить медичні маніпуляції, поміряє тиск, зробить ін’єкції, з першого разу попаде у вену, привезе ліки, розкаже, як їх приймати. Бо ж ще й веде аптеку, працює за програмою «Доступні ліки». А хто прийти не може, приходить до того додому. Кому треба, то викличе «швидку допомогу». Буває і таке, коли працює в Шибені, і хтось викликає в Гаївку, то приїжджає на виклик.
Сторінка 88 із 300