Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

4 серпня виповнюється 75 літ талановитому журналісту, справжньому майстру пера, члену Національної спілки журналістів України, колишньому редактору газети «Життя Теофіпольщини» Валентину Максимовичу Дузяку. Добре, що людське літо – у значенні «життя», а тим більше творче життя, – продовжується попри всі пори року, попри всі людські злети і падіння, успіхи і виклики нашого часу.

Треба визнати: наш ювіляр вніс величезну частку в написання літопису нашого краю, бо впродовж більше чотирьох десятків років творив інформаційний простірТеофіпольщини. Тож ми, колеги, по праву пишаємося цією визначною і талановитою особистістю. Своєю понад 40-річною журналістською діяльністю Валентин Максимович здобув право увійти до історії нашої громади. Бо доля подарувала цій людині активне, багате й цікаве життя. Талант служити людям, помножений на щиру синівську любов до землі, до краю, що став рідним, на величезне бажання утверджувати правду, творити добро, став головним у його життєвому кредо.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Другий рік поспіль медичні працівники зустрічали свій професійний день в умовах повномасштабного вторгнення окупантів на нашу землю. Цьогоріч Україна вперше відзначала День медичного працівника 27 липня. Це новий день, коли українці віддаватимуть шану героїчним медикам, які щодня під сиренами та вибухами цілодобово лікують тих, хто цього потребує, вихоплюють із лап смерті поранених, приймають у цей світ нових українців.

Відтепер українські лікарі, які рятують сотні життів, більше не будуть відзначати професійний день із тими, хто щодня вбиває мирне населення. вони не будуть об’єднані цією датою із російськими вбивцями, які за час повномасштабної війни забрали життя більше 40 медиків просто на робочому місці.

День медиків — не тільки професійне свято, а ще й можливість висловити вдячність, солідарність та повагу тим, хто рятує життя, хто знаходиться на передовій свого особливого медичного фронту.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Православна церква України затвердила перехід на новоюліанський календар з 1 вересня. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня, в Софії Київській.

З переходом на новий календар православні християни східного обряду України Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще — 6 січня, а не 18 січня, Покрову — 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не вплине.

На Помісний Собор прибули 60 делегацій з усієї України. До кожної входив архієрей, священник та вірянин. Зі 161 делегата за остаточний перехід на новоюліанський календар проголосували 156, проти — 5. Водночас прийняття нового календарного стиля чи збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

У неділю, 30 липня, у Новоставцях, в сільському будинку культури збиралися люди на схід села. Адже було оголошено, шо о 15.00 розпочнеться громадське обговорення стосовно переходу Свято-Михайлівської церкви в підпорядкування Православної Церкви України.

Зібралося людей чимало. Згідно протоколу, зареєструвалися 168 громадян. Були серед них і такі, які прийшли спостерігати, не маючи права голосу, бо не приписані і не проживають у Новоставцях. Законність заходу забезпечувала присутність представників поліції та держави, в даному випадку, Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева. Щоб вірно, з точки зору закону, було оформлено всі документи, були присутні працівники селищної ради Романи Непотас та Анастасія Сінчук. Було обрано голову зборів, секретаря та лічильну комісію у складі 4 жителів села. Не хочу вдаватися в емоції, захід пройшов дещо нервово, з вигуками. Але до поліції звертатися не прийшлося.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Як невпинно летить час. Здається, ще вчора, а був серпень далекого 1972 року, ми сиділи з ним в одному кабінеті редакції районної газети «Червона зірка»(нині «Життя Теофіпольщини»)творили історію Теофіпольського краю в праці його трударів, піснях, відпочинку. А вже серпень 2023 року на його життєвому календарі – ювілейний. Бо четвертого числа всіма шанований у наших журналістських колах, та, врешті, у громаді, Валентин Дузяк святкує 75-річчя з дня народження.

Народивсяв мальовничому селі Пільний Олексинець Городоцького району Хмельницької області. Навчаючись у місцевій десятирічці, редагував класну, а згодомі загальношкільну стінну газету.. Спільно з членами учнівської редколегії підбирав до неї цікаві факти з бурхливого життя закладу. Ще з юних літ проявив інтерес до літератури.

Бувало, пожене корівку на пасовисько, а в торбині з окрайцем хліба та ще сяким-таким харчем, носив недочитану книгу. Там же за дитячими розвагами швидко проходив день. Але один з них став фатальним. Саме 13 червня 1962 року підлітки знайшли на лузі невідомий для них предмет. (Згодом казали, що то був боєзаряд часів Другої світової війни). Хлопчаки почали його розглядати, колупалися ножиком, щось відщипали. Пролунав вибух. Серед потерпілих був і Валентин…

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

В кінці липня пластуни Теофіполя приймали друзів із Старокостянтинова та Хмельницького. Пластову присягу складала подруга Вікторія.

Місце зустрічі пластунів — згадка про минулі справи та відкриття, про давнє поселення Білий Камінь. Наші предки вижили попри бажання ворогів грабувати та вбивати. Лише татарське зілля нагадує про важкі часи лихоліть.

Зараз усім важко, але у нас є своє місце, сили, щоб йти вперед, не зрадити своїх присяг та очищати життя від бруду та брехні.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Вже більше 40 днів минуло з часу, коли у вічність пішла УЧИТЕЛЬКА української мови і літератури Теофіпольської середньої школи № 1 Катерина Павлівна Сухомлінова-Сабадаш. 1 серпня цього року їй виповнилося б 93 роки.

“Як не можна спинити річку, що зламавши кригу навесні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя” – писав Микола Міхновський. Його погляди поділяла маленька, тендітна вчителька з Харківщини, котра потрапила на Західну Україну після Другої світової війни, вітала Незалежність України, але не пережила нової, страшної війни, яку розпочала росія. 

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Люблю своє рідне містечко. З ранньої молодості, коли прийшло усвідомлення, що найкраще місце на світі – там, де ти народився, почав пізнавати світ, де тобі дорога кожна стежка; і до поважних літ, коли вже побачив світ, де дуже гарно, але там ти чужий, і щемить серце за рідним краєм.

Тому радію, коли бачу, як моє містечко змі­ню­ється; з’являються симпатичні крамнички, облаштовується територія навколо них, будуються нові та по-сучасному обновлюються давні приватні будинки. Бо люди, якщо мають таку змогу, хочуть жити краще, в комфортніших умовах.

  • Ви тут: 
  • Головна