Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №40 від 05.10.2023 року

Швидко біжить час, і знову настає Всесвітній день пошти або Міжнародний день поштової служби. Відзначається він у світі 9 жовтня. Оскільки це один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй, це свято працівників поштового зв’язку України, а отже і поштовиків Теофіпольської громади.

Те, що послугами Укрпошти користуються жителі нашого краю, – це безперечно, головне, щоб внаслідок запровадження поштової реформи ці послуги були якісними, щоб люди були задоволеними. Тож про стан поштової галузі у громаді розмовляємо з начальником відділення поштового зв’язку Теофіполь-2 Галиною Андрощук.

– Що на сьогодні представляє собою структура відділення, які зміни відбулися у його роботі?

– Найперше, що хочу сказати, Укрпошта надає понад 50 видів послуг. Найбільш поширеними поштовими послугами у нашій громаді є отримання пенсій, субсидій, плати за оренду земельних паїв, інші перекази, соціальні виплати, передплата та доставка періодичної преси, сплата комунальних платежів. На сьогодні структура нашого відділення наступна: це 5 стаціонарних автоматизованих відділень – Теофіполь-1, Теофіполь-2, Базалія, Святець та Новоставці; 13 пересувних відділень, які обслуговують решту населених пунктів Теофіпольської громади, а також частину населених пунктів на територіях колишніх Білогірського, Ізяславського, Красилівського та Волочиського районів. Тобто, наші працівники працюють у дуже напруженому режимі та виконують великий об’єм роботи. Які відбулися зміни: з 1 липня 2023 року наші пересувні відділення обслуговують Шибену, Гаївку, Гальчинці, Червону Случ, Михиринці, Малі Жеребки, Лютарівку та Ординці, які до цього обслу говувалися пересувними відділеннями з Волочиська та Красилова. І частково через це, і внаслідок результатів тестування, були запроваджені нові графіки маршрутів. Звісно, на початку все це було складно, люди просили нас повернути їм попередніх листонош, але, вважаю, все стало на свої місця, ситуація стабільна. Ми працюємо в умовах жорсткої конкуренції, тому для нас дуже важливо збільшити прибутки всіх відділень через розширення можливостей пошти нового формату. Тому ми, адміністрація, здійснюємо постійний контроль за роботою наших працівників, спонукаємо до її покращення.

Категорія: №40 від 05.10.2023 року

У яскраву осінню пору ми святкуємо День захисників та захисниць України. З цієї нагоди в Поляхівському ліцеї Теофіпольської селищної ради відбулось свято. Напередодні свята було оголошено конкурс для здобувачів освіти “Захисники твої, Україно!».

Умови конкурсу були заздалегідь опубліковані на сторінці ліцею у фейсбук:

Учасник конкурсу записує та викладає на цій сторінці відеопривітання нашим дорогим захисникам, яке може бути у форматі прози, вірша, пісні, скоромовки, відомої цитати, тощо(у будь-якому форматі, який лише можуть придумати ваші творчі голівки).

Учасник конкурсу позначає відеороботу хештегом #Захисник_України та вказує свої прізвище, ім’я, клас.

Учасники очікують Дня захисника України, щоб дізнатися про результати конкурсу.

Категорія: №40 від 05.10.2023 року

На таборі кипить робота. Це зернотік. Сюди звезене все жнивне збіжжя. Далеко від села. Косовиця закінчилася. Приступають до молотьби. Цієї роботи вистачає на цілу зиму.

Первісна молотарка сніп за снопом ковтає злакові. Злагоджено кипить робота. Тут – усі, крім тваринників.

5-7 річна Любка біжить повз став, через широку греблю, полями, чухраючи до крові голі ноженята об гостру стерню. Біжить до табору, бо там її сестра і вона має їй якось дати зерна у літрову надщерблену, глиняну банку, у яку брали воду. І ця стежина довга, кілометрів 3-4 від хати.

Категорія: №40 від 05.10.2023 року

Благодійність – це свято, де є можливість поділитися добром, можливість робити хороші справи.

Третього жовтня в нашому ліцеї відбувся благодійний ярмарок «Разом до Перемоги», приурочений Дню захисників та захисниць.

Розпочали ми його загальним збором, на якому вшанували хвилиною мовчання всіх героїв, які полягли за рідну землю, і тих українців, які загинули від рук ворогів. Урочисто лунав Гімн України і багатоголосе «Слава Україні! Героям слава!»

Подвір’я ліцею було наповнене в цей день радісними дитячими голосами, також до нас завітали батьки, родичі, друзі наших учнів, жителі Базалії і сусідніх сіл.

Категорія: №40 від 05.10.2023 року

Як і закликав організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк, у Теофіпольській громаді вже коло трьох тижнів триває збір овочів для жителів прифронтових деокупованих територій, а також домашніх закруток, продуктів довготривалого зберігання для наших бійців.

Активно організовували цю роботу, спілкувалися з людьми представники штабу та активісти відокремленого підрозділу. А також священники храмів Православної Церкви України у нашій громаді на чолі з благочинним отцем Василем Крисаком.

І що вже зроблено: зібране вже перевезли на базу штабу у ТОВ «Подільське» – своїми автомобілями Микола Тимощук, Володимир Кобера, Анатолій Стучинський, голова штабу Анатолій Козак – своїм ГАЗОНом з Бережинець, Колок, Великого Лазучина, Шибени, Гаївки, Воронівець, Ільковець, і, звісно, з вулиці Берегової у Теофіполі.

Категорія: №39 від 28.09.2023 року

26 вересня Теофіпольщина провела в останню дорогу ще одного Героя, жителя села Вовківці Ярослава Анатолійовича Довжука. Рветься душа, крається серце, бо лютий ворог безжально обірвав життя молодої людини, мужнього воїна, непохитного патріота України. Він боронив рідну землю та кожного з нас. Ми
у вічному боргу перед ним.

Народився Ярослав 21 вересня 1992 року у селі Вовківці. Закінчив Човгузівську ЗОШ І-ІІ ступенів, був скромним, ввічливим. Вчителі, однокласники, ровесники згадують про нього лише хороше. А в десятому та одинадцятому класах Ярослав навчався у Святецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, бо в Святці жила його бабуся. Однокласники та вчителі запам’ятали його врівноваженим, тихим, спокійним, доброзичливим учнем. Закінчив професійний ліцей у Хмельницькому, здобув професію кухаря, працював в Криму в санаторії. А коли Крим окупували російські війська, повернувся додому. Став працювати у ПП «Добрий хліб», випікав хліб.

Категорія: №39 від 28.09.2023 року

Дев’ятий рік триває російсько-українська війна. Справжня війна, хоч до цих пір, навіть після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію незалежної, суверенної України, вона не оголошена. Прийде час, і історики розставлять все на свої місця. Поки що ж треба вибороти перемогу, здолати страшного ворога, аби майбутні покоління українців жили у спокої та мирі.

Щоб більше ніколи ніхто не знав, що таке повітряна тривога, безперервні артилерійські обстріли, атаки ракетами та безпілотниками. Не знав, що таке зруйновані домівки, випалена земля, викрадені діти. Щоб більше ніколи не поверталися воїни додому на щиті, не голосили матері, не гинули цивільні – старики, жінки, діти.

Тож до Дня захисника та захисниці України розповідаємо ще про одного мужнього воїна, бійця Збройних Сил України, учасника АТО, сержанта 30 окремої механізованої бригади Сергія Федоришина зі Святця. Бо хоч і не професійний військовий, на захист Вітчизни став ще у 2014 році.

У Святці живуть його батьки Галина Іванівна та Андрій Данилович. Мама вже не працює, бо хворіє, а батько ще трудиться, збирає сільське молоко. Відколи син на війні, не мають спокою ні вдень, ні вночі, бо на серці одна лиш тривога.

Категорія: №39 від 28.09.2023 року

У переддень нашого професійного свята – Дня вчителя, хочу поділитися деякими міркуваннями щодо намірів Теофіпольської селищної ради ліквідувати ще чотири заклади середньої освіти: Шибенського та Гальчинецького ліцеїв, Кунчанської та Човгузівської гімназій, а також Великолазучинської початкової школи. Повідомлення про такі наміри вже є на офіційному сайті селищної ради у розділі Освіта, громадські обговорення.

Загалом, Теофіпольська селищна рада з початку своєї діяльності вже закрила 14 шкіл, і позиціонує це як велике досягнення. Залишилося 16, з яких 5 влада планує закрити у 2024 році. Робиться це під гаслом покращення надання освітніх послуг та у зв’язку з нестачею коштів у місцевому бюджеті, аби додати їх на заробітну плату вчителям.

Я вже не працюю, але своїх переконань не змінюю, маю на це право, адже пропрацювала в Гальчинецькій школі 52 роки, з них 40 років – директором школи, всього ж педагогічного стажу маю 57 років. Так, змінилася країна, погіршилася демографічна ситуація, люди шукають кращої долі, шукають роботу, яка б могла забезпечити їм краще життя. Але ні Шибена, ні Гальчинці, ні Кунча, ні Човгузів ще не вимерли, як, може, комусь хочеться, ще там живуть люди, є молоді сім’ї, і будуть жити, народжувати дітей. Тобто, у селі повинен бути дитячий садочок та школа. Таку мету мала адміністративна реформа: максимально зберегти села, діючу інфраструктуру – школи, дитяі садки, фельдшерські пункти, заклади культури. І якщо вже приймати рішення про ліквідацію закладу середньої освіти, то тільки в критичних випадках, коли дітей менше 25 і освітня субвенція на такі заклади не розподіляється.Тоді зрозуміло: нема дітей, нема школи.

  • Ви тут: 
  • Головна