вологість:
тиск:
вітер:
Це цінності нашої держави
- Категорія: №48 від 30.11.2023 року

Гідність і свобода – цінності, що є основою нашої держави й ідентичності. Без них неможливе існування України. За них боролися та борються покоління українців. За них же ми виходили на Майдани.
Десять років тому Україна піднялася, щоб остаточно звільнитися від впливу кривавого сусіда. Ми обрали шлях країн, які живуть демократичними цінностями. І для яких гідність і свобода – слова, що мають величезне значення.
Подякуйте сьогодні кожному, хто стояв і просто зараз стоїть на захисті гідності і свободи нашої нації.
Голодомор – біль душі і пам’ять серця
- Категорія: №48 від 30.11.2023 року

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р.
Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
Ми пам’ятаємо
- Категорія: №48 від 30.11.2023 року

Голодомор – це страшна подія, яка сталася в Україні в 1932-1933 роках. Це був штучно створений голод, спричинений колективізацією сільського господарства та репресіями проти селян. Мільйони людей загинули від голоду та хвороб, і це стало найбільшою загибеллю в історії України.
Голодомор не був природною катастрофою;це було насильство проти власного народу. Ми повині пам’ятати про цю страшну трагедію, щоб вона не повторилася в майбутньому.
Підтримуємо наших бійців-земляків
- Категорія: №47 від 23.11.2023 року

З початку повномасштабного вторгнення з нашого Святця до лав Збройних Сил України було мобілізовано понад сто військовозобов’язаних чоловіків. Знаємо, як їм потрібна наша підтримка. Тож робимо все, що в наших силах, аби їм допомогти. Ми, вчителі та працівники Святецького ліцею і дитячого садочка на чолі з нашим директором Наталією Мастій, наші учні взяли участь в багатьох акціях на їх підтримку.
Та знаємо, що на передовій, у «гарячих точках» нашим бійцям також потрібна смачна, ситна домашня їжа довготривалого зберігання.
Але для того, щоб приготувати домашню тушонку, звісно, потрібна свинина. І от коли у серпні у наше село на зустріч приїздила голова Хмельницької обласної ради, засновниця благодійного фонду сім’ї Лабазюків «Ми поруч» Віолета Лабазюк, ми попросили її допомогти нам у цій справі. Своє слово Віолета Олександрівна дотримала. Кілька днів тому до нас зателефонувала представник фонду Лариса Томчук, повідомила, що треба приїхати у село Шмирки, це колишній Волочиський район, на свинокомплекс та отримати тушку. Я, технічний працівник ліцею Лілія Стучинська разом з в.о. голови сільської ветеранської організації Іваном Сутом поїхали туди та привезли цю сировину.
Філія «Рідний Край»: підтримуємо продовольчу безпеку України
- Категорія: №47 від 23.11.2023 року

МХП — міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій. На заході України представлена Західним Хабом – групою підприємств із центральним офісом у Тернополі. УХмельницькій області працює філія «Рідний край», яка спеціалізується на вирощування зернових і технічних культур, а також молочному скотарстві.Попри війну, підприємства Західного Хабу МХП продовжують розвиватися і залишатися надійним роботодавцем й опорою для пайовиків.
Частина великої компанії
МХП працює у напрямах агро, виробництва продуктів харчування та ритейлу і має дочірні підприємства у Великій Британії, Саудівській Аравії, ОАЕ такраїнах ЄС. Акції МХП представлені на Лондонській фондовій біржі.
Компанія – вагомий гравець нааграрному ринку, виробничі потужності якого охоплюють 12 областей України. Земельний банк становить360 000 га, з них під вирощуваннясільськогосподарських культур – 353000 га. Важливою складовою агровиробництва МХП є цифровізація тазастосування інновацій.
Знову вантажиться фура
- Категорія: №47 від 23.11.2023 року

Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини, триває акція зі збору овочів, фруктів, продуктів довготривалого зберігання. І хоч це вже по другому колу, люди продовжують віддавати картоплю, цибулю, моркву, капусту, столові буряки, закрутки, варення, а хто й тушонку, сало та смалець.
– Добре, що люди відгукуються на наш заклик, – каже організатор штабу Андрій Петринюк, – що проводиться збір у більшості населених пунктів громади. Бо якщо кожна небайдужа людина щось дасть, назбираємо так на фуру. Бо плануємо на кінець тижня відправити наш ДАФ на Харківський напрямок, для наших бійців, а також для жителів деокупованих територій. Знову працюємо спільно з волонтерським центром Володимира Мосейка з Тернополя, вже він нам доставив тушонку, а також гуманітарну допомогу – одяг, медикаменти. Доставили нам продукти і з Городоцької міської громади, адже не скрізь вдається організувати відправлення великого вантажу. Хто поїде: знову наш водій Володимир Сіверський з сином Костею, а також наш активіст, голова ветеранської організації сіл Заруддя та Строки Володимир Яцюк. До речі, щиро дякую Володимиру Валерійовичу за організацію збору продуктів у Зарудді, дякую цим людям (на фото). На складі штабу на базі ТОВ «Подільське» продовжують працювати наші активісти, це ветерани відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, вони виконують велику роботу, все сортують, з готової продукції будуть робити ящички-мікси для бійців. Тому закликаю долучатися до нас інших небайдужих людей з Теофіполя, які мають час, готові безкорисливо працювати задля підтримки Збройних Сил України.
Спортивний рух продовжує розвиватися
- Категорія: №47 від 23.11.2023 року

Хоч іде страшна війна, і всі ми, як можемо, підтримуємо наші героїчні Збройні Сили України, молодь нашої громади, спортсмени вдосконалюють свою майстерність, беруть участь у чемпіонатах, змаганнях та турнірах.
Так, спортмсени-гирьовики Теофіпольської громади у складі команди Асоціації гирьового спорту Хмельницької області наприкінці жовтня взяли участь у відкритому чемпіонаті України з гирьового спорту, який проводився у місті Львів. Участь у чемпіонаті взяли 120 гирьовиків з різних регіонів України. Дякую кожному учаснику змагань за наполегливу працю над собою, що принесло нашій команді достойний результат. Так, вже стало доброю традицією команді Хмельницької області виборювати перше загальнокомандне місце. Наші спільні старання принесли команді 860 балів і перше місце серед усіх команд, випередивши команду Тернополя та Львівської областей, які стали призерами. Серед призерів в особистому заліку наші спортсмени вибороли: 10 – 1 місць, 9 – 2 місць, 5 – 3 місць. Результати командної естафети у поштовху: Віталій Варнацький – 58, Орест Федонюк – 48, Василь Михайлінчик – 67 дали в кінцевому підсумку результат у 173 разів і почесне друге місце.
Запам’ятаємо його таким
- Категорія: №47 від 23.11.2023 року
Теофіпольська громада понесла безмірну втрату – 18 листопада 2023 року назавжди зупинилося серце великого патріота, справжнього подвижника українського села, досвідченого аграрія, багаторічного керівника агропідприємства Леоніда Остаповича Стецюка з Гальчинець. 8 жовтня йому виповнилося 74.
Боровся з важкою недугою, вірив, що переможе її, що продовжуватиме бути «на ходу», як любив казати, що буде і надалі ростити хліб на щедрих подільських нивах, дбати про свою родину, підтримувати громаду. Та обірвалася тоненька ниточка його життя. І щось обірвалося в душі кожного, хто його знав.
Не можна у це повірити, не можна змиритися. Був яскравою, непересічною особистістю, серед когорти керівників завжди вирізнявся критичним мисленням, на все мав свою точку зору. 43-ій рік очолював господарство, його завжди вирізняла велика повага до людей праці, простих трудівників. Всіх, з ким працював у колгоспі імені Шевченка, а за його головування колгосп став одним з кращих у районі, це було чотири села, в Гальчинцях, Єлизаветполі, Новоіванівці та Червоному Случі були ферми, телятники, свиноферми, ріль-ничі бригади, де трудилося кілька сотень людей, пам’ятав по імені та по-батькові. Пам’ятав безліч усіляких історій та випадків, часом зворушливих та смішних.Вважав, що це був прекрасний час, хоч люди тяжко працювали, та були відкритими, добрими, доброзичливими, раділи життю. Почав писати про цей час книгу спогадів, бо ж мав і такий талант. Не дописав.
Сторінка 87 із 285