Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №44 від 2.11.2023 року

Рік та дев’ятий місяць триває повномасштабна агресія російської федерації проти незалежної, суверенної України. Верховна Рада своїм рішенням від 27 липня продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб – з 18 серпня 2023 року по 15 листопада 2023 року. Скоріш за все, воєнний стан та загальна мобілізація будуть продовжені. Бо війна триває, бойові підрозділи Збройних Сил України несуть втрати.

Про те, чи з 1 листопада 2023 року змінилися правила мобілізації, як вона проходить у Теофіпольській територіальній громаді, знову розмовляємо з начальником 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковником ЗСУ Василем Кубіним.

– Отож, як змінилися правила мобілізації з 1 листопада 2023 року, кого призивають в українську армію?

– Тепер всі особи чоловічої статі у віці від 18 до 60 років можуть отримати повістки. Крім того, військовозобов’язані жінки у медичних спеціальностях повинні будуть зареєструватися навіть у разі перебування за кордоном. Система повісток включає три типи: для уточнення даних, для проходження військово-лікарської комісії та мобілізаційного розпорядження. Зміни торкнуться частково придатних і навіть осіб, які були виключені зі списку військовозобов’язаних та зняті з військового обліку. Якщо вони пройдуть перевірку ВЛК та отримають висновок про придатність до служби, їх включать у реєстраційний список. Від 1 листопада 2023 року мають право бути мобілізовані такі категорії громадян: військовозобов’язані віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними або обмежено придатними та мають військовий досвід; військовозобов’язані віком від 18 до 60 років, які перебувають у запасі та не мають власного досвіду служби; чоловіки віком від 18 до 27 років, які проходять службу в запасі та вважаються придатними або обмежено придатними; військовозобов’язані жінки, зареєстровані в системі військового обліку; особи, які були виключені зі списку військовозобов’язаних і зняті з військового обліку, якщо ВЛК вважає їх придатними і вони не скоювали тяжких або особливо тяжких злочинів; особи віком від 18 до 60 років з інвалідністю, які ВЛК визнає придатними або обмежено придатними до служби, за їхнім власним бажанням.

Категорія: №44 від 2.11.2023 року

Не треба нікому доводити, що ветерани беруть найактивнішу участь у громадському житті нашої громади. Бо це чиста правда. Бо вони залишаються в строю, гуртуються і роблять добрі справи, організовують змістовне дозвілля. Значний їхній внесок у розбудову Подільсько-Волинської Січі. А як розпочалася повномасштабна агресія російської федерації проти нашої суверенної, незалежної України, стали волонтерами, долучилися до роботи Гуманітарного штабу Теофіпольщини.

Ще до війни активісти ветеранських організацій створили клуб за інтересами «Скарбниця» при Теофіпольському центрі культури та дозвілля. Проводили цікаві заходи, заохочували людей приєдуватися до них. І під час пандемії, і з початку війни знаходили можливість збиратися.

Нещодавно «Скарбниця» провела ще одне чудове зібрання, куди запросила волонтерів, активістів Гуманітарного штабу Теофіпольщини, команду волонтерського центру Володимира Мосейка з Тернополя, голів первинних осередків відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади. Адже волонтерський рух є одним з напрямків роботи клубу. А відбулося це зібрання у приміщенні офісу «Благодійного фонду Добра, Надії та Любові» (колишній Кредобанк), куди ветеранів запросив голова фонду Андрій Петринюк.

Категорія: №44 від 2.11.2023 року

Швидко летить час, і сьогодні, 2 листопада, наш дорогий, незабутній директор Шибенської школи, а для дружини Лариси Арсенівни, дітей Інни та Сергія зі своїми сім’ями – турботливий, надійний чоловік, батько, дідусь та прадідусь – Сергій Юхимович Савчук зустрічає 79-річчя з дня народження.

Свої високі літа зустрічає Сергій Юхимович з почуттям виконаного обов’язку: напевне, так було написано на його долі – все життя, а це 60 років педагогічного стажу, трудитися на освітянській ниві, з них 42 роки керувати педагогічним колективом, об’єднувати, згуртовувати вчителів, мати порозуміння з батьками, вболівати за своїх учнів. Як кажуть – тримати школу. Хоч це дуже непросто.

Категорія: №44 від 2.11.2023 року

Розпочався лише третій місяць нового навчального року, а в нашій Волицькій гімназії відбулося вже багато цікавих, пізнавальних, патріотичних та благодійних заходів. З нагоди Міжнародного дня миру ми провели флешмоб, діти читали вірші про мир, а ще ми спеціально до цього свята виготовили паперові голуби та красиво розмістили їх на стенді в коридорі.

До Дня благодійності впродовж двох днів ми проводили операцію «Допоможи солдату – захисти Україну!». Поставили скриньку, закликали вчителів та учнів підтримати нашого бійця-земляка Сергія Денисенка, який звернувся до нас за допомогою. Відгукнулися всі наші гімназисти, всі вчителі, разом з тими благодійними внесками, які ми зібрали 1 вересня, у День знань, вийшло майже 4 тисячі гривень. І ми переказали їх Сергію Денисенку на потреби бойового підрозділу, в якому він служить.

А до Дня батьків, такого зворушливого свята, учні початкових класів взяли участь у бібліоміксі.

Категорія: №43 від 26.10.2023 року

Знову горе, знову трагедія, знову страшна втрата. Ця жорстока війна забирає кращих – справжніх патріотів, сміливих, відважних воїнів. Які жили, раділи життю, працювали, турбувалися про свою родину, будували плани на майбутнє. Але запеклий ворог забрав їхнє життя. Цинічно, зухвало, безжально.

У неділю, 22 жовтня, у Воронівцях в останню дорогу провели бійця Сергія Петровича Шевчука. Народився 1978 року у багатодітній сім’ї, був п’ятою дитиною. Закінчив Ланівецьке професійно-технічне училище, працював у місцевому господарстві на різних роботах. Односельці кажуть про нього хороше: був спокійним, доброзичливим, турбувався про своїх батьків Лідію Павлівну та Петра Васильовича, яким вже за 80 років. Та був мобілізований, служив у медичній роті в одному з бойових підрозділів. Перед тим якраз приїхав у відпустку, побув кілька днів вже кілька днів вдома, а тоді поїхав до сина Сергія у Збараж. І там помер. Назавжди йому залишилося 45 років.

Похоронили Сергія Шевчука з військовими почестями на місцевому цвинтарі, як Героя. Бо він Герой, він віддав життя за кожного з нас.

Категорія: №43 від 26.10.2023 року

Наближається 29 жовтня, коли в Україні відзначається День автомобіліста та дорожника. Це спільне свято, адже від майстерності водіїв та якості роботи дорожників, які забезпечують будівництво та ремонт доріг, залежить своєчасність здійснення перевезень та успішна робота всіх сфер економіки та промисловості країни.

І на водіїв, і на дорожників покладена відповідальність за безпеку на наших автодорогах, не лише за своє власне життя, а й за життя пішоходів та пасажирів. Тож ця самовіддана та почесна праця на благо людей заслуговує на заслужену повагу.

Отож, напередодні професійного свята знову розмовляємо з начальником Філії «Теофіпольський райавтодор» ДП «Хмельницький облавтодор» Сергієм Семенюком – про стан цього місцевого дорожнього підприємства, про державні та місцеві дороги, які є першочерговим чинником безпеки та комфорту жителів громади:

Категорія: №43 від 26.10.2023 року

Як ми вже повідомляли 17 жовтня, у вівторок, після обіду вантажний автомобіль ДАФ ТОВ «Подільське» з майже 23 тоннами вантажу продуктів для Збройних Сил України разом з бусом Володимира Мосейка вирушили на Донецький напрямок. Наступного дня, 18 жовтня, до вечора все було відвантажене у місця призначення.

Докладно про це нам розповів голова Гуманітарного штабу Теофіпольщини Анатолій Козак:

Категорія: №43 від 26.10.2023 року

Українська народна мудрість гласить: життя прожити – не поле перейти. Це прислів’я стосується кожної людини, яка все життя працює, створює сім’ю, в любові та розумінні виховує дітей і заслуговує на неабияку повагу серед людей.

Моя розповідь саме про таку людину – дружину, люблячу матір, бабусю, ветерана педагогічної праці Марію Теофанівну Семенюк, якій 1 листопада виповнюється 75 років з дня народження. Народилася, виросла і живе в рідних Бережинцях. Її покійні батьки були, як тоді говорили, простими колгоспниками. Мама Неоніла Сергіївна працювала в рільничій бригаді і на фермі. Батько Теофан Васильович був з тих, про яких кажуть: «мудра голова і золоті руки». Вмів працювати і по дереву і по металу, багато років очолював будівельну бригаду, неодноразово обирався головою ревізійної комісії. Була така посада при тодішній системі.

  • Ви тут: 
  • Головна