вологість:
тиск:
вітер:
Аби змінити життя у селах на краще. Минулого тижня голова обласної ради Віолета Лабазюк в позаробочий час відвідала села Святець та Гальчинці Теофіпольської територіальної громади
- Категорія: №35 від 31.08.2023 року
На зустрічах із виборцями говорили про нові виклики сьогодення, актуальні проблемні питання та разом шукали шляхи їх вирішення. Ознайомила Віолета Олександрівна мешканців із діючими програмами обласної ради.
Зокрема, «Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2023-2027 роки» поширена на особисті селянські господарства, що утримують 3 та більше корів, фізичних осіб-підприємців, фермерські господарства, які мають в обробітку до 30 га землі, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Кошти спрямовуються на підтримку таких напрямків: часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської -техніки та обладнання, бюджетна дотація на утримання великої рогатої худоби, часткова компенсація вартості будівництва теплиць, компенсація вартості придбаного насіння, лікарських культур. Програмою розвитку малого та середнього підприємництва Хмельницької області на 2021-2023 роки передбачено фінансову підтримку з обласного бюджету підприємців через Регіональний фонд підтримки підприємців по Хмельницькій області на поворотній основі.
До зустрічі наступного літа, під мирним небом. Другий рік поспіль благодійний фонд сім’ї Лабазюк «МИ ПОРУЧ» організовує відпочинок для дітей військовослужбовців
- Категорія: №35 від 31.08.2023 року
Цьогоріч національно-патріотичний табір «Eco-life Збруч» від проєкту благодійного фонду «Поділля мрій» безкоштовно оздоровлював дітей наших захисників на мальовничому березі річки Збруч у селі Зайчики Волочиської громади.
Минулими вихідними відбулося закриття 12-зміни для майже 70 дітей військових із Теофіпольської громади. Загалом від початку літа оздоровилось близько тисячі дітей. На це із благодійного фонду було виділено майже шість мільйонів гривень.
Сім днів активного відпочинку на свіжому повітрі. Тут, у єднанні із природою, представники молодого покоління не тільки відпочивали, а й набирались сил та знаходили нових друзів. Цей відпочинок був вкрай необхідний дітворі, адже постійні хвилювання за рідних на фронті та стреси виснажують, а попереду новий навчальний рік.
У переддень осені
- Категорія: №35 від 31.08.2023 року
У четвер, коли ми отримаємо черговий номер улюбленої газети, уже буде перший день осені. Промайнуло літо у тривогах, уже вечори і ранки холодні. Свою яскравість втрачає небо. Багато птахів уже полетіли у вирій. А у садах достигають яблука, груші, сливи.
Прийшла пора братися до городів. Адже все вирощене треба зібрати, і для себе, і для тих, хто на передовій, і для тих, хто змушений шукати притулку, бо його дім зруйновано… Ніхто не знає якою буде зима....
Хочеться поділитися з вами добрим словом. Проженіть печалі, погляньте навкуги, який світ навколо гарний. Завдяки нашим воїнам ми можемо спокійно працювати… лиш спиться неспокійно. Молімося і вірмо: все буде добре. Перемога буде за нами. Вона не буде легкою, але вона точно буде… Чомусь останнім часом не пишеться. Але, думаю, вам до вподоби вірші моєї сестрички Інни Крупяк. Хочу поділитися з вами кількома написаними раніше своїми віршами про осінь.
«Грайлик» побачив світ
- Категорія: №35 від 31.08.2023 року
Нещодавно за сприяння БО «Благодійний фонд «МХП – Громаді» у видавничому домі «Кондор» у Києві було видано книгу відомої етнографині Марії Іванівни Пилипчак«Грайлик». Це збірник дитячого ігрового фольклору, куди увійшли 160 дитячих народних ігор та пісень з майже всіх етнічних земель України, з описом та коментарями; 56 скоромовок, 15 загадок та дитячий вертеп.
Важливим набутком книги є 60 авторських уроків Марії Пилипчак, що акумулювали її музично-педагогічний досвід роботи з дітьми та молоддю впродовж 35 років. Заняття професійно обгрунтовані та перевірені практикою першого в Києві фольклорного дитячого гурту «Цвітень», що його створила Марія Пилипчак у 1986 році. В основу репертуару колективу лягли експедиційні записи Марії та Василя Пилипчаків в різних регіонах України впродовж 1980-2016 років. Зібрані та підготовлені до друку матеріали з точки зору етнографії є унікальними.
Книга має рекомендації провідних спеціалістів НАН України – Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського та Вищої музичної академії імені П.Чайковського. Видання призначене вихователям дошкільних закладів, вчителям музики, учням та студентам дошкільних відділів педагогічних училищ та інститутів, науковцям та всім тим, кому не байдуже наше минуле, сучасне та майбутнє.
Письменник Шкляр: Українці переосмислять радянське минуле через 10-20 років
- Категорія: №35 від 31.08.2023 року
Василь Шкляр
Фото: facebook/Vasyl.Shkliar
Українці переосмислять своє радянське минуле і сприймуть його як окупацію через десяток – два десятки років
Про це один з найвідоміших письменників сучасної України та політично-громадський діяч Василь Шкляр сказав у інтерв’ю до Дня Незалежності України на телеканалі “Еспресо”.
Він відповів на запитання, коли українці переосмислять своє совєтське минуле і сприймуть, що це була окупація.
“Я думаю, що мине ще 10-20 років. Є частина невиправних людей, яких ще багато, але виросте покоління. А це, що зараз є молоде, воно вже внутрішньо відроджується й особливо, коли ми переможемо. А ми переможемо у цій війні, іншого шляху немає. Знову ж таки за будь-яких умов, за всіх наших перемог і поступів повинна бути осмислена, міцна, цілеспрямована, україноцентрична гуманітарна політика. Ми мусимо зробити захищений свій культурно-інформаційний простір”, – сказав письменник.
Болить материнське серце
- Категорія: №34 від 24.08.2023 року
Є у Лютарівці гарна родина Галини Данилівни та Сергія Миколайовича Гуків. Хороші, добрі, трудящі люди. Галина Данилівна працювала вчителькою початкових класів в Лютарівській школі, Сергій Миколайович трудиться у відділку ТОВ «Україна-2001». Виростили вони прекрасних синів – Євгена та Олександра, розумних, порядних, які знайшли свою стежку в житті.
Та з початку війни розриваються серця батьків, а материнське – найбільше. Бо обидва хлопці – військовослужбовці, учасники бойових дій, захищають Вітчизну, б’ють ненависного ворога, визволяють рідну українську землю від окупантів.
Жені 32 роки. Він закінчив факультет біотехнологій Білоцерківського Національного Аграрного Університету, військову кафедру. Рік попрацював за спеціальністю, а з 2016 року став служити в Національній гвардії. Учасник бойових дій, воював в Луганській області. Він майор Національної гвардії, з початку війни вісім місяців був на передовій, тепер більше перебуває в місці постійної дислокації частини, на передову виїжджає у відрядження.
Саші 26 років. Після школи він вступив до Київського вищого художнього училища, опанував деревообробне ремесло. Строкову службу у 2017 році пішов служити в Національну гвардію, через рік уклав контракт, чотири роки був у зоні бойових дій. Вже тоді мама зазнала, що таке безсонні ночі. У грудні 2022 року контракт закінчився, знайшов у Києві роботу. Як почалася війна, вступив в тероборону, а в квітні 2022 став бійцем ЗСУ, він старший моряк підрозділу морської піхоти.
СТОВ «Волиця» підтримує продовольчу безпеку країни
- Категорія: №34 від 24.08.2023 року
Вже вдруге в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації до нашої України ми зустрічаємо річницю Незалежності України. Вже півтора року українські аграрії працюють в умовах війни, воєнного стану та загальної мобілізації. Там, де це можливо, обробляють землю, вирощують, збирають сільськогосподарську продукцію, вносять свій внесок у підтримку продовольчої безпеки країни. Бо як інакше? Війна йде, а хліб треба сіяти.
Хоч труднощі та проблеми не зникають: вже другий рік ціни на паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, насіння, засоби захисту, гербіциди дуже високі, а ціни на сільськогосподарську продукцію вкрай низькі.
Розвивати своє, вітчизняне
- Категорія: №34 від 24.08.2023 року
Два роки тому голова ФГ «Огайо-1» Андрій Петринюк вирішив створити невеличку молочну ферму. Тоді в людей закупив молочні телички, шкода було їх господарям здавати на машину, бо ж від добрих корів. А так, хай живуть, народжують телят, дають молоко. Бо ж все живе хоче жити. А телички ж такі гарненькі, здоровенькі. Звісно, було з ними клопоту, треба було ж випоїти їх сухим молоком, дати м’якенького сінця, теплої водички. А як виросли до парувального віку – осіменити.
І от на сьогодні на цій фермі утримується 22 дійних первісток, п’ятеро – на сухостої, є 17 теляток. Тих п’ятеро закупили в Борсуках на Лановеччині, голштинська порода, вони – гарні, масивні, якраз вже будуть розтелюватися. А ті, які вже розтелилися, дають по 25-27 літрів молока на добу. Оскільки це перша лактація, то це дуже і дуже непогано. Двоє цих молодих корівок, правда, довелося збути, бо після отелу позаслабали, і не можна їх було врятувати.
Сторінка 83 із 272