Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 35 від 28.08.2025 року

Гордість за те, що ми українці, що живемо та хочемо жити у вільній країні, палка віра у перемогу у цій кривавій війні, щира підтримка наших героїчних Збройних Сил України – ось що об’єднало небайдужих жителів Новоставець. Тих, хто прохолодного недільного ранку, 24 серпня, у 34-у річницю Незалежності прийшов до нашого сільського будинку культури, аби взяти участь у благодійному ярмарку на підтримку ЗСУ. Конкретно підтримати бойовий підрозділ, де служить наш земляк.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

34-а річниця Незалежності України. Четвертий рік кривавої, несправедливої війни проти України. Четвертий рік боротьби проти повномасштабної агресії російської федерації, за волю та свободу, за право на власний вибір. Четвертий рік цю волю та свободу виборюють наші героїчні, доблесні Збройні Сили України. Саме вони стали символом мужності та незламності України у цій війні.

Тож наша розповідь про тих, кого найбільше болить ця війна, про одну з родин нашої громади, де воюють батько та син. Про дружину та маму, яка завжди чекає, яка підтримує, яка стала для них у цей важкий час найбільшою опорою. Яка завжди має бути сильною.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Вже дванадцятий рік триває війна російської федерації проти нашої незалежної України. І вже дванадцятий рік, як в нашій країні зародився волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України та цивільного населення,  яке постраждало від війни. Тоді волонтери в багатьох питаннях замінили підтримку держави.

З початку повномасштабного вторгнення волонтерський рух став справді всенародним явищем. Волонтери організовують збори, забезпечують військових всім необхідним – від продуктів, ліків та амуніції до транспорту, військового обладнання та озброєння. Ця самовіддана праця значно полегшує життя  українських військових. Ми про це постійно пишемо, про волонтерів нашої громади, які діють за принципом: якщо не в ЗСУ, то все для ЗСУ.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Живемо та працюємо у важкий час для нашої країни та кожного свідомого українця. У кривавому поєдинку з лютим ворогом виборюємо нашу Незалежність. Тож прагнемо робити все для того, урізноманітнити  форми та методи національно-патріотичного виховання, пропагуємо все українське, бережемо традиції та звичаї, виховуємо у дітей та підлітків почуття гордості за надбання української нації.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

15 серпня членів місцевої Національної спілки журналістів України, колишніх працівників редакції газети "Червона зірка", "Життя Теофіпольщини" та районної друкарні, сусідів по п'ятиповерхівці, знайомих звела біль втрати дорогого нам людини. Хорошого товариша, друга, колега по творчому цеху, відомого у нашому краї журналіста Валентина Максимовича Дузяка, який відійшов за межу вічності – провели до останньої земної дороги. Відміряла йому частка 77 років.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Так міркують активісти Гуманітарного штабу Теофіпольщини, тому не перестають напружено працювати. Проводять благодійні ярмарки, організовують збори продуктів довготривалого зберігання, відправляють адресні посилки, виконують запити бійців. Звісно, це відбувається завдяки небайдужим жителям громади, які беруть участь в зборах, надають донати. Без них нічого б не було. Тому вдячні кожному, хто долучається до цієї великої спільної справи.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

Коли людина прагне щось зробити, то вона постійно  завантажена, їй ніколи нудьгувати, даремно тратити час. Вона просто його не має.

Це про відому майстриню, досвідчену городницю, багатогранну особистість Галину Макарівну Журавську з Теофіполя. Бо ж вона, талановитий педагог початкової освіти, ветеран освітянської ниви, має золоті руки – вишиває, шиє, плете гачком, трудиться на городі та в саду, вирощує овочі, зелень, ягоди та фрукти, лишки продає на базарі. А ще все життя співає.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

Живу я у Волиця-Польовій, дуже гарне наше село. Та жителів щороку, як і скрізь, зменшується. Молодь виїжджає, шукає кращого життя в містах чи за кордоном, а старші люди відходять за межу. Тож повно в нашому селі покинутих хат. Городи хтось обробляє, проте не обкошує садибу, не обрізує дерев та кущів. І так вже все позаростало, що страхіття. І не тільки на вулиці Центральній, а на всіх вулицях. Дерева та кущі так вже понахилялися, що, як розвозили пайовикам тюки соломи, то ті вантажівки не могли проїхати.

  • Ви тут: 
  • Головна