Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 51 від 18.12.2025 року

Теофіпольська громада із сумом попрощалася із загиблим воїном-захисником Миколою Макарчуком. Ще одна болюча втрата, ще одне невимовне горе. Клята війна забрала найдорожчу людину у батьків, дружини та дітей - гідного сина, чоловіка та батька.

 

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

Ранкове чаювання, яке було останнім у себе вдома, ніколи не вийде у мене з голови. Моя сім’я з маленькими дітьми на руках, бабуся, тітка та її діти, які проводжали нас у довгу дорогу, а потім ... Усе спочатку: невеличке село, нові люди, родичі, школа та новий дім.

 

Сьогодні я хочу трішки більше розповісти про історію своєї сім’ї, що пережила нелегкі часи, але залишилася такою ж сильною та згуртованою.

Я з гордістю ношу своє прізвище «Перепичай», адже знаю, яка історія приховується за «простим переїздом», як його називають декотрі, але давайте повернемось трішки назад, у минуле, коли усе тільки почалося.

 

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

Від редакції: у кожному номері нашої газети ми пишемо про волонтерів нашої громади. Людей різного віку, які безкорисливо займаються цією роботою, підтримують українських військових, вносять свою частку у наближення нашої великої спільної перемоги. Також є багато інформації, як українці, які вже давно проживають за кордоном, підтримують нашу країну у цій жорстокій, несправедливій війні. Про нашу землячку Оксану Харчук з Поляхової, яка разом з іншими представниками української діаспори у місті Дорнбірн (Австрія) активно займається волонтерською діяльністю на підтримку Збройних Сил України та цивільного населення, яке постраждало від війни, ми писали у нашій газеті №34 від 21 серпня 2025 року. А далі вона надсилала нам цікаві пізнавальні повідомлення про народні традиції,  про систему середньої освіти в цій країні, про медичне та пенсійне забезпечення. Тепер, з нагоди Міжнародного Дня волонтера, надіслала повідомлення про волонтерський рух взагалі, і конкретно на підтримку України.  Щиро їй дякуємо!

 

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

Це про волонтерів нашої громади, і  не лише про активістів цього руху, а й про кожного, хто якимось чином підтримує наші доблесні Збройні Сили України. Про школярів закладів середньої освіти, які беруть участь у благодійних тижнях, благодійних ярмарках на підтримку Збройних Сил України, які малюють малюнки, пишуть бійцям листи. Про вчителів, які  спонукають їх до цього. Про жителів сіл та селищ громади, які долучаються до зборів продуктів довготривалого зберігання, надають вирощене на городах та в садках,  у хлівах – картоплю, моркву, столові буряки, цибулю, часник, капусту, яблука, сало смалець; надають консервацію, варення, треба і над цим потрудитися, нічого само не береться. Тож наша спільна допомога  - це сила, яка здатна підтримати наших мужніх захисників, допомогти їм вистояти чи не в найскладніший час для України.

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

У суботу, 6 грудня, у селищі цукровиків, на майдані перед адміністративним приміщенням ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» відбулося три події. Ініціювала їх та провела адміністрація групи компаній ТОВ «Україна-2001» та Благодійний фонд Вадима Лейві «На благо України».

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

В народі кажуть, що добра людина –  щаслива людина, і доброта обов'язково повертається до того, хто її віддає. З 1 по 5 грудня у Базалійському ліцеї проходив благодійний Тиждень добра для ЗСУ "На порозі Миколай - ЗСУ допомагай", в якому взяли участь учні, вчителі, вихованці дошкільного підрозділу ліцею, вихователі, кухарі, техперсонал, зробивши надзвичайно добру справу: ми зібрали багато смаколиків, кави, чаю, мівіни, крупів, сухофруктів, засобів гігієни.

Категорія: № 50 від 11.12.2025 року

Минулого четверга, 4 грудня, Теофіпольська громада попрощалася зі своїм мужнім захисником Вадимом Павловичем Семенюком з селища цукрового заводу. Кривава війна, розв’язана новітнім агресором – російською федерацією - проти нашої незалежної суверенної держави, забирає кращих синів та дочок України. У розквіті сил, з мріями та планами на майбутнє, чесних та гідних і в житті та на службі. Саме таким і був Вадим Семенюк.

Категорія: № 49 від 04.12.2025 року

   Мені ніколи й на думку не спадало, що на старості своїх літ  доведеться бути переселенкою в рідній Україні. Та не тільки я, а й разом зі мною мої діти і внуки.  З неблизького за відстанню Донбасу  ми опинилися  аж на Поділлі – в селищі Теофіполь. Щоправда, прийняли нас тут чемно, гостинно. Наприклад,  молодий чоловік,  недавній фронтовик ЗСУ, захисник Бахмута  Вадим П. запропонував нам у Теофіполі трикімнатну умебльовану  квартиру з належними  комунально-побутовими зручностями. Це дуже важливо, бо в нашому сімействі є особа з  вродженою хворобою.  Словом, прижились ми тут непогано, маючи вже доброзичливих сусідів, знайомих.

  

  • Ви тут: 
  • Головна