вологість:
тиск:
вітер:
Разом будуємо безпечне цифрове майбутнє
- Категорія: №10 від 05.03.2026 року
Щорічно у другий вівторок лютого світ відзначає День безпечного Інтернету — подію, покликану нагадати, що цифровий простір може бути не лише корисним, а й небезпечним, якщо користуватися ним необережно. Сьогодні, коли інтернет став частиною роботи, комунікації, навчання та дозвілля, питання кібербезпеки є необхідністю для кожної дорослої людини та дитини.
Дякуємо за неоціненну підтримку
- Категорія: №10 від 05.03.2026 року
З перших днів великої війни було очевидно, що тільки єднання, надія, віра ,безумовна підтримка один одного є запорукою нашої перемоги над жорстоким ворогом. І це є вкрай важливим не тільки на передовій, але й у всіх сферах життя, окрема й на освітньому фронті.
Разом ми – сила!
- Категорія: №10 від 05.03.2026 року
Продовжують самовіддано трудитися волонтерські підрозділи Гуманітарного штабу Теофіпольщини Галини Лепетун з Колок та Наталії Гонюк з Новоставець-Кривовільки. Проводять благодійні ярмарки, відправляють посилки з їжею, виконують запити бійців. За постійну підтримку дякують небайдужим жителям громади, адже аби це робити, потрібні кошти та продукти.
За Україну віддав своє життя Сергій Ковальчук з Гаврилівки
- Категорія: №10 від 05.03.2026 року
Трагічна звістка знову принесла невимовний біль та смуток у серця жителів Теофіпольської громади. 28 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України на Сумському напрямку загинув воїн з села Гаврилівка сержант Сергій Сергійович Ковальчук. Він віддав найдорожче - своє життя — за мир і свободу рідної землі, за наше майбутнє, за Україну. Йому йшов 36 рік.
Теофіпольщина втратила ще одного Героя
- Категорія: №10 від 05.03.2026 року
28 лютого додому у Борщівку на щиті повернувся воїн Сергій Анатолійович Зотов. Йому йшов тридцятий рік. Жорстока, несправедлива війна забирає кращих – відданих патріотів, молодих, у розквіті сил, сповнених мрій та надій.
Теофіпольський феномен: як отці тринітарії перетворили Теофілполь на інтелектуальний осередок Волині
- Категорія: №9 від 26.02.2026 року
Історія Теофілполя XVIII – першої половини XIX століття нерозривно пов’язана з діяльністю Ордену Пресвятої Трійці (тринітаріїв). Протягом майже століття ченці в білих хабітах були не лише духовними наставниками, а й ключовими гравцями в освіті, медицині та економіці регіону, створивши унікальний соціокультурний ландшафт містечка.
Орден тринітаріїв був заснований у 1193 році у Франції з першочерговою метою викупу християнських бранців із мусульманської неволі. Поява тринітаріїв у Теофілполі (колишньому Чолганському Камені) стала результатом меценатства княгині Теофілії Яблоновської, яка у 1738 році запросила ченців до своїх володінь. У 1740 році поселення було офіційно перейменовано на Теофілполь на честь патронеси.
Якщо доброта та відповідальність крокують поряд
- Категорія: №9 від 26.02.2026 року
У крайніх двох випусках Вашої газети (вирішила, як військові, не використовувати у цьому випадку слова "останній") прочитала розповіді про людей з добрим та чуйним серцем, котрі в ці нелегкі для усіх часи відчувають потребу та знаходять у собі сили піклуватися про тварин-безхатьків. Ця тема є також мені особисто близькою, водночас дуже болісною, адже моя мама-пенсіонерка, Тамара Христофорівна Харчук, яка пропрацювала понад 55 років зоотехніком / головним зоотехніком у селі Поляхова, через своїх улюбленців - двох котиків, а до недавна ще й собаки Рекса - не має змоги приїхати до нас, щоб відпочити, в тому числі й від усіх негараздів, зумовлених війною. Вона не може залишити їх напризволяще, особливо у період, коли в Україні лютує зима. Своє рішення мама пояснює всім нам з дитинства відомою цитатою з "Маленького Принца" Антуана де Сент-Екзюпері: "Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили". Важко з нею не погодитися.
Полум’я безсмертя
- Категорія: №9 від 26.02.2026 року
Ще рожевів недільний ранок 22 червня 1941 року. Фашистська Німеччина, віроломно порушивши договір про ненапад, почала військові дії проти СРСР. У країні був оголошений мобілізаційний стан. У кожній хаті мого села відчувалася напруга. З осель доносилися плач жінок та дитячий вереск. Дружини збирали у великий похід своїх чоловіків, матері – синів. Збирали тих, хто міг тримати в руках зброю проти ворога.
Сторінка 2 із 288