вологість:
тиск:
вітер:
Завдяки йому ми живемо
- Категорія: №11 від 13.03.2025 року
Чи думали колись раніше ми, українці, що матимемо одну-єдину, спільну на всіх,мету?
Звісно,що ні.
А мріємо ми всі про одне - про мир і спокій. Але, на превелике нещастя, наша мрія наразі ще не здійснилася.
Серед тих,хто тримає над нами небо, завдяки кому ми живемо, є наш односелець, випускник гімназії Ваня Гилюк. Лише п'ять років тому він ще пустував разом із шкільними друзями, бігав шкільними коридорами.Тішив вчителів своїми прекрасними рукотворами: із солоного тіста, різьблені по дереву, пластилінові і т.п.
Десь сила береться
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Масовий волонтерський рух на підтримку наших героїчних Збройних Сил України, який з початку повномасштабного вторгнення російської федерації розгорнувся в нашій країні, це справді феноменальне явище. Бо українці, від старого до малого, від школярів до ветеранів, продемонстрували свою громадянську позицію: Україна – незалежна держава, і ніякий ворог її не зламає, тому треба, хто як може, підтримувати українських військових. Ми ж ні на кого не нападали, нікому не загрожували, ми хочемо жити в мирі, ми хочемо самі вибирати, як нам жити.
Коли життя розділилося навпіл
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Мама загиблого воїна Майя Окаєвич з Новоставець бере активну участь в роботі волонтерської групи Наталії Гонюк. Каже, що так її легше, так вона між людьми, хтось домашні страви для її Богдана готував, коли після поранення лікувався у Шепетівці, а тепер вона пригостить тих, хто живий.
- Так тяжко на душі, - промовляє, - і досі не віриться, бачила ж на впізнанні, що то він, та не можу прийняти, не віриться. Така чорна біда, час іде, уже й Дем’янкові, онучкові нашому, два з половиною рочки, а його нема. Не ховався, дали повістку, 30 серпня 2022 року пішов. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді. Рік та місяць воював, загинув 28 вересня 2023 року біля Білогорівки на Луганщині. Було йому лише 28 років. І щось відірвалося у моїй душі, по-інакшому дивлюся на світ. Та вірю, що перемога буде, що недаремно мій син загинув. Тільки всім нам треба об’єднатися, згуртуватися та підтримувати ЗСУ. Бо надія тільки на них, на наших хлопців. Як їм там, бідненьким, в окопах, на передку?
Зачарувала всіх українська пісня
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Триває кривава, жорстока, несправедлива війна. І в кожного свій фронт. В аматорів народного мистецтва Теофіпольської та Ланівецької громад свій фронт – культурний. Тож не перестають проводити благодійні заходи на підтримку наших доблесних Збройних Сил України. Ще ж об’єднуються, проводять спільні концерти.
Плетемо маскувальні сітки
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Знаємо, що нашим захисникам потрібні маскувальні сітки, аби заховати техніку, бліндажі, вберегти їх від розбиття. Що це їм дуже потрібно, аби виконувати бойові завдання та вберегти своє життя. І от ми в наших Михиринцях також вирішили це робити – для наших земляків, які на фронті, там, в окопах, на передку.
Таким чином наближаємо перемогу
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Повномасштабна агресія російської федерації триває, сили оборони України утримують позиції на лінії фронту протяжністю 1200 кілометрів. Ворог значно переважає в техніці та живих ресурсах. Ситуація вкрай складна. Тож завдання тилу залишається незмінним – підтримувати героїчних, мужніх, незламних українських воїнів, як тільки можливо.
Тому підрозділи Гуманітарного штабу Теофіпольщини безперервно працюють, щотижня відправляють посилки бійцям-землякам. З любов’ю приготовленими стравами. Щоб покуштували домашнього, смачного, щоб відчули, що про них турбуються.
Колись я напишу про Перемогу
- Категорія: №10 від 06.03.2025 року
Колись я напишу про Перемогу.
Я знаю, день цей все-таки настане.
Насамперед складу подяку Богу,
За довгожданий переможний ранок.
Я напишу колись про Перемогу...
Лиш з телефона вилучу додаток
Отой страшний - "Повітряна тривога",
Підтримали бійця Валерія Члека
- Категорія: №9 від 27.02.2025 року
Видалася у неділю, 23 лютого, морозна погода. Пробирав холод до самих кісток, замерзали руки та ноги. Та це не зупинило волонтерок з Колок Галину Лепетун, Лілію Хитрун, Галину Хитрун, а також Тетяну Іванчук з Волиця-Польової. Таки приїхали у Теофіполь на базар, провели благодійний ярмарок. Аби підтримати свого земляка, незламного захисника, бійця Збройних Сил України України Валерія Члека. Був мобілізований хлопець у жовтні 2022 року, воював під Бахмутом, зазнав чотирьох контузій. Тепер захищає Вітчизну на Харківському напрямку.
Сторінка 8 із 258