вологість:
тиск:
вітер:
Вірить в перемогу України
- Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Здається, зовсім недавно, а вже пройшло десять років, як ми писали про Оксану Петрівну Бушинську , вчительку Шибенської середньої школи. А вже дев'яноста золота осінь стукає до неї у віконечко. Відзначає аж два дні свого народження, 9 вересня записана в паспорті, а насправді народилася на другу Пречисту, 21 вересня. Хоч ще більше дошкуляють їй хвороби, хоч вже майже не бачить, сковує їй спину, руки та ноги, та має світлий розум, напрочуд дивовижну пам'ять. Тож зустрічає свій поважний ювілей з вірою та надією у перемогу України, вірою в її історичну місію, в її роль у зміні світової геополітики. Бо вчителька, спочатку закінчила Бережанське педагогічне училище, навчала дітей у початкових класах, потім заочно здобула вищу освіту на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.
Дорогий наш воїне
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Ось уже півроку Збройні Сили України протистоять навалі московських орків. Наші українські хлопці та дівчата - справжні герої, попри всі труднощі захищають нас, захищають мирне майбутнє наших дітей та онуків від підступного ворога. Моя розповідь про нашого земляка, 25-річного Романа Сергійовича Сахнюка з Бережинець, онука моєї рідної сестри Галини. З перших днів війни він перебуває на передовій, в самому пеклі. Звичайний сільський хлопець, навчався в Бережинецькій ЗОШ І-ІІ ступенів, закінчив Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум. З малих літ тягнувся до техніки, любив з татом ремонтувати побутову техніку, автомобіль чи трактор. Додому приходив весь вимурзаний, але радісний – татові допомагав. І не дивно, що здобув освіту інженера-механіка в Бережанському агротехнічному інституті. Далі прийшла йому повістка йти в армію, пішов, не роздумуючи. Служив, набував військових знань, будував плани на майбутнє життя. Та клята війна обірвала усі мрії Романа.
Маленькими руками творяться великі вчинки
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Те, що Україна переможе, звільнить українську землю від російських окупантів – немає сумніву. Бо героїчно протистоять страшному ворогу наші доблесні Збройні Сили України, весь цивілізований світ - США, країни Європейського Союзу, НАТО – підтримують нашу країну у цій боротьбі. Тисячі свідомих українців стали організовано займатися волонтерством, до цього долучилися сотні тисяч простих людей. А ще чи не щодня у засобах масової інформації, в соціальних мережах з'являється інформація про те, як підтримують Збройні Сили України діти, школярі, навіть дошкільнята. Є такі прекрасні приклади і в нашій громаді.
Всі мріють про закінчення війни
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Коли останніх два роки поспіль освітяни потерпали від карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19, коли виявилося, що дистанційна форма навчання – це ніяке порівняння з очною, проте в страшному сні ніхто не міг уявити, що буде війна, будуть зруйновані школи та дитячі садочки, що страждатимуть діти, що буде окупація, що мільйони українців разом з дітьми шкільного віку стануть внутрішньо переміщеними особами чи переселенцями. Але наступило 1 вересня, і на територіях, віддалених від проведення бойових дій, куди входить Хмельницька область, розпочався новий навчальний 2022-2023 рік.
Свіча пам'яті
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
2 вересня буде 40 днів, як загинув військовослужбовець Збройних Сил України, боєць військової частини А31/37, 37-ого окремого мотопіхотного батальйону 33-річний Ігор Петрович Шевчук з Теофіполя. 25 липня 2022 року в ході наступальних дій противника під час мінометного обстрілу поблизу смт. Велика Новосілка Донецької області отримав травми, несумісні з життям.
Моя рідня велика та красива
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Продовження, початок у газетах № 33 від 18 серпня 2022, № 34 від 25 серпня 2022
На старосту запропонували мого дядька Прокопа, бо він був колись у німецькому полоні і знав німецьку мову. Дядько користувався в Троянівці великою повагою, бо шив людям одяг, був майстром цієї справи. Прокіп виступив перед громадою і попросив аби обрали когось іншого, бо він вже старий. Погодились!
Старостою обрали Тодосія Стрільчука. Він не дуже служив німцям, більше пиячив, але виконував їх накази. У березні 1944 року Т. Стрільчука разом з іншими односельцями призвали до Червоної Армії. Там всі вони й загинули в боях під Тернополем. Цього ж місяця мобілізували до лав армії всіх придатних до служби чоловіків. Розташували їх в селі Кащенці Білогірського району, одягнули в зелені англійські шинелі, помуштрували місяць або й менше, і теж кинули під Тернопіль. Майже ніхто з них не повернувся звідти живим. Прийшли тільки Павло Слідзюк без руки і Григір Коляда без ноги.
Йому лише 20 років
- Категорія: №34 від 25.08.2022 року
Цей текст писався вчора, 24 серпня, у день 31-ої річниці Незалежності України, у 182 день повномасштабної агресії російської федерації проти нашої суверенної країни. Вже півроку держава-агресор знищує українців, все українське, вбиває, калічить, руйнує, спалює, грабує, піддає масованим ракетним обстрілам практично всі великі міста країни, нищить Харків, Миколаїв, Одесу, Чернігів, Суми. І вже півроку доблесні Збройні Сили України протистоять цій навалі. Завдяки героїзму, мужності українських військових, спротиву всього українського народу не вдалося росіянам за три дні дійти до Києва та захопити його. Не вдається і досі ворогам вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Крок за кроком, завдяки нечуваній військовій допомозі США, країн Європейського Союзу та НАТО, завдяки потужному волонтерському руху в Україні та всьому світі Збройні Сили України нарощують свою силу, знищують склади боєприпасів на окупованих територіях, завдають ударів по скупченню техніки, виводять її з ладу. Віримо, що вище військове керівництво країни , Генеральний штаб будуть приймати правильні рішення , будуть проводити вдалі контрнаступальні операції та звільняти окуповані території Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а далі - Крим. Бо це – Україна, це наша земля, і ми хочемо жити у вільній країні.
Ветерани завжди в строю
- Категорія: №34 від 25.08.2022 року
Прекрасні урочистості з нагоди 35-річчя створення ветеранської організації Теофіпольщини відбулися у суботу, 20 серпня, у Новоставецькому сільському будинку культури. І добре, що керівництво відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади прийняло таке рішення. Бо ж були сумніви: чи варто це робити, коли йде війна, коли краще не проводити масових зібрань. Та було про що говорити, було про що звітувати перед громадою ветеранам нашого краю. Є здобутки, є зразки служіння та відданості Батьківщині. А ще чи не найбільше на теренах Теофіпольщини згуртувалися ветерани на підтримку Збройних Сил України , задля нашої великої перемоги над рашистськими загарбниками.
Сторінка 128 із 285