Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №25 від 23.06.2022 року

У неділю, 19 червня, у Лисогірському лісовому масиві розпочав працювати наметовий табір козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ -2022». Нагадаємо, що такий вишкіл проводиться вже вчетверте. Та цей сезон особливий, адже триває російська агресія проти України, страшна війна, яка несе смерть, руйнування, вбиває та калічить дітей, ламає людські долі.

Війна, яка показала справжнє обличчя «руського міра», який хоче знищити Україну, українців та все українське. Коли мільйони українських родин змушені були покинути свої домівки та стати переселенцями, коли йдеться про мирне майбутнє юного покоління нашої держави, козацький вишкіл набуває особливого значення.

Категорія: №25 від 23.06.2022 року

Нашестя рашистських окупантів принесло нам смерть, каліцтва, руйнування, пожежі, перевернуло наше життя. Мільйони людей стали біженцями та переселенцями, бо через цю війну змушені були покинути свої затишні домівки, просто рятувати своє життя. Бо коли твоє місто чи село, постійно обстрілюють, просто перетворюють на руїну, випалену землю, – виходу більше немає. Переселенкою стала і 17-річна Анастасія Відсанко з Харкова, яка тепер проживає у бабусі в Гальчинцях. Надіслала нам спогади про перші дні війни, про свої враження, бо мріє вступити в університет, стати журналістом.

Пишу вам я, Настя з Харкова.

Хочу вам розповісти, як моє життя розділилося на «до» і після. А все почалося того зимового ранку 24 лютого, о 5:40, коли до нас постукав сусід і сказав “почалася війна”...

В той час я ще дрімала, думала, що це все неправда або ж мені ввижається, але потім почула вибухи, голос подруги, який тремтів, жахливі новини по телебаченню. В той момент я не розуміла, що мені потрібно робити... Але згодом я спакувала сумку з найнеобхіднішим, а ще взяла фото рідних та друзів. О 15:10 тато, мама та я дуже швидко спустилися до підвалу, там були всі та навіть маля, якому тільки виповнилося 4 місяці, воно не плакало, а лише посміхалося, адже ще ніхто не розумів, що буде далі...

Категорія: №25 від 23.06.2022 року

Нещодавно мені довелося познайомитися з родиною Смирнових, переселенців з Луганщини, з Сєвєродонецька, які тепер проживають у Кунчі. Геннадій Миколайович – викладач комп’ютерних технологій вищих технічних навчальних закладів міста, Олена Сергіївна – вчителька математики та інформатики. Мене вразила їх чітка проукраїнська позиція, чиста українська мова, а ще біль за своє рідне місто, де вони виросли, реалізували свою освіту, у 2014 році пережили тимчасову окупацію, раділи тим позитивним змінам, які відбувалися в ньому протягом останніх восьми років.

Бо ж тепер у Сєвєродонецьку тривають важкі бої, російські окупанти за будь-яку ціну хочуть взяти його під свій контроль. А ще мене вразила їх непохитна, гаряча віра у нашу перемогу.

Тож розмовляємо з цими щирими, світлими людьми про війну, про їхній шлях до Кунчі, про добрих, зовсім незнайомих людей, які їм зустрілися та безкорисливо підтримали.

Категорія: №25 від 23.06.2022 року

Правду ніде діти: дійсно, з 1 грудня минулого року впродовж двох місяців жителі села Човгузів відчули всі недоліки роботи пересувних відділень поштового зв’язку і зрозуміли, наскільки стало складно й незручно отримувати поштові послуги.

Проте ця неприєм­ність для човгузівчан тривала недовго, бо самі вони зуміли її вирішити.

– Відомо, що в нашій країні триває реформа Укрпошти, з 1 грудня 2021 року і на території Теофіпольської громади були запроваджені пересувні відділення. Тож два місяці жителів Човгузова, відповідно, обслуговувала не я, а мо­біль­на бригада. Людей вони не знали, не вкладалися у графік, виникли проблеми з доставкою періодичних видань. Такий формат обслуговування людям був не до вподоби. Були численні справедливі обурення , – розповідає листоноша Оксана Дрогоруб.

Сьогодні поштове відділення у селі працює два рази на тиждень – у вівторок і п’ятницю. Воно залишається пересувним, але тепер листоноша Оксана Дрогоруб, окрім сіл Вовківці та Антонівка, знову обслуговує мешканців Човгузів. Проблему, яка постала перед людьми, почули і розв’язали.

Категорія: №25 від 23.06.2022 року

Не треба, звісно, повторювати, яке велике значення для жителів нашої громади має робота відділень поштового зв’язку. Адже жителі сіл, селищ, переважно пенсіонери, через Укрпошту отримують пенсії, субсидії, перекази, соціальні виплати, сплачують комунальні послуги. Ще ж лише Укрпошта доставляє передплатникам періодичні видання. Тож без пошти – ніяк.

Зрозуміло, що відповідальна,злагоджена робота поштовиків стаціонарних відділень та мобільних бригад в значній мірі залежить від керівника, адже має бути постійний контроль, реагування на скарги клієнтів Укрпошти, мотивування працівників на підвищення якості поштових послуг. З 2 червня начальником від­ді­лен­ня поштового зв’язку Тео­фіполь-2 працює Галина Андрощук, має вищу юридичну освіту, до цього майже 20 років працювала в Тео­фі­поль­­сь­кій районній державній адміністрації. Тож розмовляємо з нею про стан справ у довіреному їй підрозділі Укрпошти.

Категорія: №24 від 16.06.2022 року

Талановита майстриня, талановитий педагог з Теофіполя Олена Іванівна Левицька вже понад 20 років працює в Теофіпольській дитячій художній школі. У 2002 році у школі внаслідок збільшення контингенту учнів було відкрито клас декоративно-прикладного мистецтва з викладанням художньої вишивки та моделювання одягу.

Викладачем класу стала Олена Іванівна. Разом з відкриттям класу був створений учнівський колектив «Театр моделей», який діє до цього часу.

За надзвичайну працьовитість, креативність у 2008 році її призначили директором школи. Заклад просто отримав друге дихання, адже всі свої знання, свій великий досвід вона вкладала у покращення навчально-виховного процесу, сповна віддавалася та віддається цій творчій роботі. Тож її люблять як педагога, як наставника, просто як маму, яка любить кожного учня, опікується їхніми успіхами. Діти ж діляться з нею своїми здобутками, планами, маленькими прикрощами та невдачами. Бо вона сприймає їх такими, якими вони є.

Категорія: №24 від 16.06.2022 року

Вже восьмий рік йде у нас війна на нашій рідній землі. Загинуло 15 тисяч синів України (а, може, й більше). І ворог той же – одвічний, північно-східний хижий сусід москвин, в жилах якого і досі грає кров хана Батия – не може жити без воєн, без крові чергової жертви. Дочекався хижак, коли його васали доконали армію України, він і проковтнув Крим та відгриз разом з бандитським кодлом донецько-луганських головорізів частину нашої українськоїї землі на сході, погрожує піти і далі.

І то на те ви чекаєте, прихильники Кремля, його «русского міра»? Але, «прощай, немытая Россия!» Які б оцінки не виставляло нам наше героїчно-трагічне минуле – нинішня пора для нас неповторна: дуже важко, але Україна повернула своє державницьке єство, яке довгими століттями калічилося московською царською і тою ж російською комуно-більшовицькою імперіями.

Категорія: №24 від 16.06.2022 року

Україна стримує повномасштабну агресію Росії вже більше 100 днів. Лідери деяких західних країн починають говорити про “неминучість” перемоги Києва в цій війні. Інші ж – звертають увагу на недопустимість ескалації конфлікту.

ВВС News Україна зібрала прогнози експертів щодо подальших подій на фронті.

“Всіх нас об’єднує спільна мета – не дозволити Росії перемогти у цій війні. Україна має вистояти”, – публічно заявляє канцлер Німеччини Олаф Шольц.

“Ця війна має бути виграна на полі бою”, – підливає масла в полум’я Жозеп Боррель, представник Європейського Союзу з питань безпеки і закордонних справ.

  • Ви тут: 
  • Головна