вологість:
тиск:
вітер:
Тут і надалі будуть проводитися козацькі вишколи
- Категорія: №23 від 9.06.2022 року
Як прекрасно, що завдяки співпраці патріотів Тернопільщини та Хмельниччини ще у 2019 році у Лисогірському лісовому масиві з’явився наметовий табір козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ-2019». Сталося це з ініціативи тодішнього голови Теофіпольської районної ради Андрія Петринюка та наказного гетьмана Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжого Володимира Мосейка.
Районна рада у травні 2019 року надала в оренду земельну ділянку у лісовому масиві ГО «Тернопільський десантно-козацький рій» і за короткий час тут був виконаний великий обсяг робіт. Територію табору загородили, збудували п’ять вартових веж. До будівництва долучилися директор СТОВ «Святець» Василь Мастій, тодішній директор Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимир Прокопчук, голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк, керівник відділку ТОВ Україна-2001» Микола Снігур. Напружено працював колектив КП «Теофіпольлісвод» на чолі з тодішнім директором Володимиром Богачом.
Світ не без добрих людей
- Категорія: №23 від 9.06.2022 року
Яка настала лиха година – не розказати словами. Біда, та й годі, бо війна, нема нічого гіршого за неї. Всім страшна гриза, а найбільше матерям, чиї сини на фронті. От і мій син Ваня 25 років відслужив у Збройних Силах України.
Хтось на комбайні робить, хтось на заводі, хтось людей лічить, дітей навчає, а він таку вибрав стежку. Бо має в державі бути армія. Ніколи не було йому легко, бо то воєнщина, дисципліна. І в Лівані був, а з 2015 року на Донбасі був. Учасник АТО, і поранений був, а скільки довелося йому пережити. А мені серце рвалося, нерви зірвала, болячок купа. Коли ж хтось ще скаже, що пішов гроші заробляти та сачкувати, то хай піде посачкує та заробить.
Дякуємо всім, хто розділив наше горе
- Категорія: №23 від 9.06.2022 року
Не думали-не гадали ми, що впаде на нас така чорна біда. Троє з нашої сім’ї на війну пішли, наші сини Віктор та Тарас, і онучок наш старшенький Богдан. Він же молодесенький, тільки жити починав, Боже, якби я знала, якби могла, руками ту страшну напасть відвела б, не дала б звершитися такій жорстокій несправедливості.
За що – він же землю рідну захищав від ворогів лютих, від орків тих страшних!
Віддав життя за нашу свободу
- Категорія: №23 від 9.06.2022 року
2 червня, у четвер, Теофіпольщина попрощалася із загиблим захисником України, механіком-водієм медичного пункту механізованого батальйону в/ч А1008 Богданом Вікторовичем Колісецьким з Турівки. Йому було лише 19 років. Рік тому хлопець був призваний на строкову службу, а минулої осені підписав контракт на службу в Збройних Силах України.
Загинув 26 травня в районі населеного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області під час ворожого обстрілу при виконанні бойового завдання.
Страшне горе увірвалося в родину батька, учасника АТО, бійця ЗСУ Віктора Миколайовича Пасічника, бабусі та дідуся Любові Андріївни та Миколи Вікторовича Пасічників. Народився Богдан 2 січня 2003 року, вчився у Турівській ЗОШ І-ІІ ступенів, далі в Денисівській ЗОШ І-ІІ ступенів, закінчив Теофіпольський ПАПЛ. Ріс хлопець спокійним, добрим, нікому не зробив зла, нікому не нашкодив, допомагав бабусі та дідусеві, турбувався про менших сестричок Діану та Віку. Призвався в армію, перейшов на контракт, а тут і війна почалася. Ось і все його життя.
26 травня перервався з Богданом зв’язок. Не знаходила Любов Андріївна собі місця, чекала, щоб дав про себе знати. В середу, 1 червня, набрала його номер, пішов виклик. Озвалась незнайома людина, сказала, що з Рівненщини, родичка загиблого 33-річного бійця, Богданового побратима. Повідомила, що загинули вони разом. Отак і знайшли його.
Символ нашої нескореності
- Категорія: №21 від 26.05.2022 року
У Всесвітній день вишиванки, який відзначався 19 травня, коли триває україно-російська війна, коли йде запекла боротьба за Незалежність України, українці вкотре підтвердили, що вишиванка була і залишається символом нескореності українського народу. Що вишиванка — це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Що сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. Може, хтось не знає, що в минулому вишиванка була підставою для цькування, що вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), що її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині.
Навчальний рік завершується
- Категорія: №21 від 26.05.2022 року
Надзвичайно складним видався цей навчальний рік для освітян Теофіпольщини. Як і власне для освітньої галузі всієї України. Не провчилися і два місяці, як через черговий спалах пандемії коронавірусу був оголошений карантин, запроваджене дистанційне навчання. З нового року після канікул розпочалося стаціонарне навчання. Але 24 лютого розділило наше життя на «до» і «після». Знову дистанційне навчання, а освітні заклади стали центрами волонтерського руху – тут плели маскувальні сітки, готували страви для бійців Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, шкільні автобуси та пальне були передані в розпорядження 8 відділу Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Про дефіцит та ціни на пальне
- Категорія: №20 від 19.05.2022 року
Черги на заправках, талони та картки на пальне, обмеження від 10 до 20 літрів, цінники у 60-70 грн за літр – з такими проблемами нині стикаються власники авто в Україні.. Багато дрібних заправок закрилися взагалі. На Теофіпольщині на сьогодні працюює три АЗС – дві ВІП та одна МОТТО. Оскільки в соціальних мережах з'явилися негативні відгуки щодо цін на пальне в АСЗ ВІП, розмовляємо з власником, комерційним директором ТОВ «Подільське» Андрієм Петринюком.
Їх залишилось лише троє
- Категорія: №20 від 19.05.2022 року
Ніхто не в змозі зупинити час. Те, що було, залишається історією, залишається у нашій пам'яті. І вже 77 років віддаляє нас від перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, найстрахітливішій війні в історії людства. Війни, яка забрала більше 10 мільйонів життів українців, війни, яка принесла найбільше руйнувань на території нашої держави. І тепер воєнний злочинець путін намагається привласнити перемогу над нацизмом у Європі виключно росії, всіляко применшуючи роль українського народу у перемозі Антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною. Більше того, у час, коли росія вже третій місяць веде жорстоку, загарбницьку війну проти України, путін цинічно привітав ветеранів та громадян України з Днем Перемоги, побажав «мирного та справедливого майбутнього». При цьому заявив, «що сьогодні загальний обов'язок - не допустити відродження нацизму, який приніс стільки страждання людям різних країн». Але ж ми тепер добре знаємо, що ця божевільна людина очолює фашистську країну, яка несе горе та розруху не тільки Україні, а й загрожує усьому світові.
Сторінка 125 із 272