Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №8 від 21.02.2019р.

НЕ МОЖУ ПРОМОВЧАТИ


14 лютого 2019 року в районній газеті розміщено статтю Олега Коваля під назвою «Танк дешевше за «легковушку»», в якій автор обливає брудом кандидата в президенти Анатолія Гриценка. Вважаю це брехливою технологією і хочу спростувати, посилаючись на відкриті джерела інформації. Ніяких звинувачень у незаконному розпродажі зброї та майна української армії чи кримінальних проваджень з цього приводу проти екс-міністра оборони Анатолія Гриценка немає, а фейки щодо цього пов’язані з високим рейтингом політика.
Можна легко оцінити результати діяльності Гриценка в Міністерстві оборони за 2005-2007-го роки. Оскільки він на посту міністра видав наказ про щорічне видання книги звіту про діяльність міністерства підназвою “Біла книга: оборонна політика України”. І на сайті Міноборони дотепер можна побачити цю “Білу книгу”, починаючи з 2005-го року. Там дуже легко перевірити, в якому стані його команда прийняла Збройні Сили, в якому стані передала. Це зростання в 2-3 рази по ключових показниках. Рекорд його команди по наданню житла військовослужбовцям – це 6 тисяч 537 квартир в 2005 році – не перебитий ніким.
Чому ж в статті Олега Коваля написана брехня? Тому що, якби в Анатолія Гриценка був рейтинг в один відсоток, проблем би не було. З того часу, коли ці звинувачення вперше прозвучали – у 2014 році, коли була парламентська кампанія – його жодного разу за понад чотири роки не запрошували в прокуратуру чи інші правоохоронні органи.

Категорія: №8 від 21.02.2019р.

Якби всі лікарі були такими


Шановна редакціє газети «Життя Теофіпольщини»! Вашу газету люблю читати і передплачую вже не один рік. Я ніколи не зверталася до редакції, але не змогла змовчати цього разу. Взятися за перо мене спонукало небайдуже ставлення до своїх пацієнтів сімейного лікаря Теофіпольської центральної районної лікарні Ірини Яковлєвої.
До неї на прийом мене привела недуга. І та людяність, професіоналізм, щире серце та доброта, з якою до мене звернулася Ірина Миколаївна, надовго залишиться у моїй пам’яті. Вона не лише під час прийому хворих переймається їхнім здоров’ям, а знаходить час ще й додому зателефонувати, розпитати як самопочуття, чи нічого не турбує.

Категорія: №8 від 21.02.2019р.

Історія,

написана кров’ю


Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім‘ях, до якихприлетілачорназвістка про загибельсина, брата, коханого, чоловіка. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. Афганістан був і залишається незаживаючою раною.
«Минаютьдні, ідуть роки, життя листки перегортає, а біль Афгану – навіки в душі чомусь не замовкає», – такими рядками 14 лютого розпочавсязагальношкільний захід  та урок мужності для учнів 5-11 класів «Афганістан болить в моїй душі» у Теофіпольському НВК «ЗОШ І ступеня-гімназія», присвячений 30-й річниці виведення радянських військ з Афганістану. Метою заходу було нагадати учням про історичні події афганської війни, виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічних сторінок нашої історії, через поезію і пісню донести до їхніх сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість проти людства.

Категорія: №8 від 21.02.2019р.

Прокиньмося!


Шановна Віро Володимирівно, прийміть від нас, членів поетичної студії «Зорі над Полквою» щирі співчуття з приводу вашого великого горя – втрати чоловіка. Царство йому небесне, а вам стійкості, мужності. Ми взнали про це із сторінок газети.
Прочитала вашу публікацію «Пробачте нам» і не можу не відгукнутися на неї. Пробачте нам… Цього напевно замало. Ми зобов’язані вклонитися їм, кіборгам, чорнобильцям, афганцям, героям Небесної Сотні і тим, хто ще зараз мерзне в окопах, місить багнюку там, на сході України. Вклонитися низенько і пам’ятати завжди! Адже вони, не вагаючись, прикрили нас, захищають від смерті, біди, руйнувань. Вони – Герої! Вони є! Вони під прицілом снайперів стоять непохитно! І згідні стояти до переможного кінця. Тож пам’ятаймо це і молімося за тих, хто уже не з нами, не поруч, ніколи не прийде! Господи! Пом’яни їх у Царстві своєму. А живі прийдімо, прийдімо до них, до тих, хто в бронзі і граніті. Не лінуймося, бо це - святе! Це невмируще! У серцях, у пам’яті.

Категорія: №7 від 14.02.2019р.

Пам’яті Івана Архиповича Стасюка


«Я до тебе, мій краю, моя Батьківщино, незрадливу любов крізь життя пронесу».

Під такою назвою 7 лютого у Теофіпольській районній бібліотеці відбувся вечір – пам’ять до 90-річчя від дня народження Івана Архиповича Стасюка - державного і громадського діяча, педагога, відомого на всю Україну краєзнавця.
Іван Архипович Стасюк 20 років займав посади заступника голови Теофіпольського райвиконкому і голови виконкому Теофіпольської селищної ради, працював директором школи, викладав історію і вже тоді захопився дослідженнями рідного краю, був помічником народного депутата СРСР Василя Корнійовича Шуляка, а пізніше помічником–консультантом народного депутата України Володимира Федоровича Бортника.
У 80-ті роки працював редактором, кореспондентом газети «Червона зірка». З 1992 і до останнього дня свого життя Іван Архипович Стасюк повністю поринув у громадську роботу на тлі краєзнавчого руху в районі. Він очолив Теофіпольське відділення Всеукраїнської спілки краєзнавців, і працював районним редактором «Книги Пам’яті України» і книги «Реабілітовані історією».
Рівно десять років тому, в день свого 80-річчя, 7лютого 2009 року перестало битися серце Івана Архиповича Стасюка. Він все життя прожив на Теофіпольщині і залишив по собі багато добрих справ та солідну наукову спадщину.

Категорія: №7 від 14.02.2019р.

Минулої п’ятниці, 8 лютого, в Базалії відбувся схід села. Мали на ньому розглянути три питання, розпочали з останнього – про надання згоди на передачу в оренду ТОВ «Вітенерджі» 7,5 гектарів землі під будівництво сонячної електростанції.


То за чим в Базалії майбутнє?


До селищного голови Євгена Білоуса ще у грудні звернулися представники цього підприємства, повідомили про перспективи – створення 8 робочих місць, заробітна плата у 300 доларів, звісно, орендна плата, по мінімуму – 120 тисяч в рік до селищного бюджету. Привабила їх земельна ділянка біля трикотажної фабрики, бо ж тут південний схил, поруч –високовольтна електрична підстанція. Таку пропозицію обговорили на сесії селищної ради, депутати висловилися, що сонячні батареї – це добре, та рішення не приймали, запропонували винести на розгляд сходу громади. Бо ж здавна люди тут випасали худобу, і призначення цієї землі, а знаходиться вона в межах селища – ВХІС (випас худоби індивідуального сектору).
Жителька Базалії Світлана Іщук, велика трудівниця, бо ж з чоловіком доглядає вісім корів та кілька телят (хто заздрить такому бізнесу, хай спробує тримати хоч одну корову!), і випасає свою худобу саме на цьому пасовищі, та ще кілька людей зібрали 396 підписів проти такого рішення. До селищного голови Євгена Білоуса та до першого заступника голови райдержадміністрації Петра Вільшинського надійшло колективне звернення з проханням цієї землі в оренду не передавати, знайти альтернативну земельну ділянку.

Категорія: №7 від 14.02.2019р.

Була у їхньому житті війна


15 лютого 2019 року минає 30 років з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала понад 9 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців. З Теофіпольського району в пекло Афганістану пішло 65 чоловік, з них 2 не повернулось, 16 чоловік померли в мирний час. Такими словами розпочала круглий стіл бібліотекар Тетяна Маринюк, який відбувся 12 лютого, напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. На зустріч були запрошені воїни – афганціВолодимир Сокоть, Віталій Шевчук, воїн АТО Дмитро Шуляк та учнівська молодьТеофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.
Як згадують воїни-афганці, в мусульманському Афганістані служба була нелегкою, кожен день чатувала небезпека з усіх сторін, умови клімату цієї спекотної країни були жахливими, але найстрашніше було втрачати своїх товаришів.

Категорія: №7 від 14.02.2019р.

Знову працювала комісія


В понеділок, 11 лютого, виникла необхідність знову скликати тимчасову комісію районної ради з приводу подальшого використання приміщення колишнього інфекційного відділення центральної районної лікарні. Бо ж надійшли відповіді на запити районної ради від головного лікаря ЦРЛ Сергія Шкраби, головного лікаря ЦПМСД Олени Кравчук, начальника управління фінансів райдержадміністрації Олександра Сапуги. Олена Кравчук повідомила, що до відкриття амбулаторії в селищу цукрового заводу потрібно внести зміни до діючої мережі з подальшим затвердженням у відповідних інстанціях. Альтернативою можна вважати відкриття у приміщенні колишнього інфекційного відділення медичного кабінету від Теофіпольської АЗПСМ. Там постійно буде працювати медичний працівник, будуть вести прийом пацієнтів сімейний лікар та педіатр, при чому в межах існуючого штатного розпису. Зате Олександр Сапуга знову підтвердив свою позицію: приміщення колишнього інфекційного відділення передати на баланс ЦПСМД, відкрити на його базі амбулаторію з подальшим її фінансовим забезпеченням. Не надійшла ще відповідь з департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, та чи важливо це, бо ж питання передачі комунального майна, відкриття амбулаторії загальної практики сімейної медицини чи її відділення є виключно компетенцією органу місцевого самоврядування, тобто районної ради.
То ж комісія допрацювала своє попереднє рішення: передати майновий комплекс колишнього інфекційного відділення із земельною ділянкою площею 1,3 гектарів з балансу Теофіпольської ЦРЛ на баланс Теофіпольського ЦПМСД; першочергово відкрити у приміщенні цього відділення медичний кабінет від Теофіпольської АЗПСМ та розпочати процедуру відкриття амбулаторії загальної практики сімейної медицини; ці питання винести на розгляд позачергової сесії районної ради, яка має відбутися 18 лютого.

  • Ви тут: 
  • Головна