"Привіт, Герою! Ти мене не знаєш,
Ім'я твоє мені теж не відоме.
Та знаю, ти листа мого чекаєш,
Далеко ти тепер від свого дому.
А я собі сиджу у теплій хаті,
Зробив уроки, мультик подивився...
Колись любив ти у "войнушку" гратись,

Як був таким, як я, як в школі вчився?
Тепер, я знаю, в тебе справжня зброя
І вороги по-справжньому жорстокі.
А вдома в тебе є маленька доня,
Як і мені, твоєму сину років.
Тобі, напевно, холодно і страшно?
Але ти мужньо з ворогами б'єшся.
Скажи, вам на сніданок варять кашу?
Люблю бабусині оладки пишні...
Ти знаєш, ми сьогодні на уроці
Малюнки малювали. Я старався...
А потім на футбол пішов до хлопців...
І на велосипеді покатався...
Мій воїне, ти вибач, що питаю:
А скоро ти повернешся додому?
За тебе міцно кулачки тримаю,
Не дам тебе образити нікому.
Я знаю, що мій лист тебе потішить,
Бо я для тебе і малюнок маю.
Не дуже гарно, може, й трохи смішно...
Нехай мій лист тебе оберігає.
Тобі я щиро дякую за захист,
Що йду щоранку з друзями до школи.
Старанно вчитись буду намагатись,
Не буду боягузом я ніколи.
А ти живим до доні повертайся.
Чи, може, мого віку син у тебе?
Ну, будь здоровий, воїне, тримайся.
Хай бережуть тебе всі Сили Неба."
Вже сотий раз солдат листа читає...
А поряд чути вибухи... Йде сніг...
Та воїн вірить, ні, він точно знає,
Цей лист для нього - справжній оберіг.

#Інна_Крупяк, 08.12.2024 р.