Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №20 від 16.05.2024 року
Перегляди: 144

9-10 травня на стрільбищі поблизу села Коров’є відбулися заняття з військової підготовки з виконання вправи початкової стрільби КС 1.01з АК-74 для учнів 11 класів загальноосвітніх закладів середньої освіти Теофіпольської селищної ради та учнів Теофіпольського ПАПЛу.

Це сталося згідно наказу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки «Про організацію у 2024 році допризовної підготовки з військово-технологічних спеціальностей», в якому чітко зазначена мета заняття – набуття теоретичних знань та практичних навичок допризовної підготовки, поліпшення організації та якості проведення підготовки юнаків до військової служби та військово-патріотичного виховання.

Для керівництва стрільбами старшим керівником був призначений командир роти охорони восьмого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Сергій Грицик. Керівником стрільби на ділянці для проведення виконання вправи стрільби з АК-74 був призначений заступник командира з морально-психологічного забезпечення роти охорони старший лейтенант Віктор Шуляренко. Начальником оточення під час виконання стрільб – офіцер відділення рекрутингу та комплектування старший лейтенант Віктор Білий. А начальником пункту постачання – старшийсержант роти охорони Михайло Самогальський. Тож заняття пройшли у строгій відповідності з вимогами «Курсу стрільби з стрілецької зброї і бойових машин, методики вогневої підготовки.

Деталі
Категорія: №20 від 16.05.2024 року
Перегляди: 163

Єдуард Тарасюк з Новоставець навчається на юридичному факультеті у Західно-Українському Економічному Університеті в Тернополі. Вже проходить курс навчання в магістратурі, паралельно здобуває освіту на факультеті комп’ютерних технологій, працює лаборантом у комп’ютерному центрі та завідувачем криміналістичною лабораторією.

Займається спортом, виступає за збірну університету з плавання. Завантажений цей цілеспрямований хлопець, якому йде 23-ій рік, повністю. Однак знаходить час, аби займатися волонтерством, підтримувати Збройні Сили України. Адже раз на два тижні обов’язково разом зі своєю командою везе у «гарячі точки» 10-20 дронів.

– З чого все почалося, – розказує Едуард, – найперше, з мого переконання, що кожна молода людина, студенти, які ще мають право на відстрочку, якимись чином повинні підтримувати ЗСУ, робити свій внесок у перемогу. Щоб кожний з нас міг відповісти на питання – а що ти зробив задля перемоги? І от декан нашого юридичного факультету Сергій Володимирович Банах з початку війни пішов на фронт, на власні очі побачив, зрозумів, що противника, який на полі бою переважає наших в 7-10 разів в живій силі та техніці, треба знищувати дронами, бо ця війна – це війна дронів. І він створив на факультеті команду, яка займається наданням допомоги бойовим підрозділам. Це і дрони, і все інше, бо там все потрібне – медикаменти, теплий одяг, продукти довготривалого зберігання. І от в цій команді одні хлопці самі роблять ударні дрони-камікадзе FPV, які можуть нести від 1,5 до 4 кілограмів вибухівки та знищувати ворожу техніку та живу силу. А ми, інща група команди, закупляємо в них ці дрони та доставляємо їх на передову. Скільки коштують такі дрони: від 5 до 15 тисяч гривень. Де ми їх беремо: оголошуємо збір коштів на факультеті, долучаємо своїх друзів, рідних, знайомих і незнайомих людей. От такий у нас склався тандем. Перша наша поїздка була наприкінці 2022 року, з того часу раз у два тижні ми веземо дрони до бойових підрозділів. Звісно, маємо посвідчення волонтерів, отримуємо доступ до зони бойових дій, це спеціальний дозвіл, отримати його непросто. Там, на нулі, постійні обстріли, навіть може дістати снайпер, бачили двохсотих, трьохсотих, підбирали поранених. Коли я їду, мама завжди плаче. Але інакше я не можу.

Деталі
Категорія: №20 від 16.05.2024 року
Перегляди: 243

Страшна війна продовжує забирати кращих синів Вітчизни. Знову трагічна звістка оповила громаду, знову пекучий біль в серцях, знову тьмариться розум, знову не віриться, що це правда. Але життя буває жорстоким, а війна жорстокіша у стократ. Біда чорна – на кривавій війні за свободу України, за український народ, за рідну українську землю загинули наші земляки Віктор Дмитрович Марценюк та Микола В’ячеславович Семенюк.

Їм би ще жити та жити, будувати свої родини, ростити дітей, працювати, творити добро, але вони віддали свої життя, щоб ми жили в спокої та мирі.

Віктор Марценюк народився 11 серпня 1994 року в селі Котюржинці. Закінчив Михнівську ЗОШ І-ІІ ступенів, отримав спеціальність тракториста у Теофіпольському ПАПЛі. Односельці кажуть про нього лише хороше, був кмітливим, працьовитим, доброзичливим, був гарним сином для своїх батьків, надійним братиком для старших братів. Відслужив строкову службу, два роки був в АТО. Одружився, з дружиною Оленою ростили донечку Іванну, має бути вже її шість років. Жили в Хмельницькому, їздив на заробітки в Київ та Польщу. Коли почалася війна, працював у Хмельницькому. 9 квітня 2022 року був мобілізований, служив у 36-ому окремому стрілецькому батальйоні.