Погода

Страшна війна продовжує забирати кращих синів Вітчизни. Знову трагічна звістка оповила громаду, знову пекучий біль в серцях, знову тьмариться розум, знову не віриться, що це правда. Але життя буває жорстоким, а війна жорстокіша у стократ. Біда чорна – на кривавій війні за свободу України, за український народ, за рідну українську землю загинули наші земляки Віктор Дмитрович Марценюк та Микола В’ячеславович Семенюк.

Їм би ще жити та жити, будувати свої родини, ростити дітей, працювати, творити добро, але вони віддали свої життя, щоб ми жили в спокої та мирі.

Віктор Марценюк народився 11 серпня 1994 року в селі Котюржинці. Закінчив Михнівську ЗОШ І-ІІ ступенів, отримав спеціальність тракториста у Теофіпольському ПАПЛі. Односельці кажуть про нього лише хороше, був кмітливим, працьовитим, доброзичливим, був гарним сином для своїх батьків, надійним братиком для старших братів. Відслужив строкову службу, два роки був в АТО. Одружився, з дружиною Оленою ростили донечку Іванну, має бути вже її шість років. Жили в Хмельницькому, їздив на заробітки в Київ та Польщу. Коли почалася війна, працював у Хмельницькому. 9 квітня 2022 року був мобілізований, служив у 36-ому окремому стрілецькому батальйоні.

Микола Семенюк народився 20 грудня 1996 року в селі Шибена. Закінчив 9 класів Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Однокласники та вчителі згадують про нього як дуже доброго, дружелюбного хлопця. Далі здобув професійну освіту в професійно-технічному ліцеї у Хмельницькому. Відслужив строкову службу, їздив на заробітки за кордон. Як почалася війна, був вдома, в Шибені. Був мобілізований 7 квітня 2022 року, служив в 36 окремому стрілецькому батальйоні.

Загинули Віктор Марценюк та Микола Семенюк разом, 13 травня 2024 року, біля населеного пункту Кам’янка на Харківському напрямку. Ворожий дрон скинув на їхні позиції вибухівку.

Страшне горе впало на родину Марценюків – маму Ларису Іванівну, старших братів Ігоря та Дмитра, дружину Олену, донечку Іванну. Не стало сина, брата, чоловіка, батька. Незмірне горе в матері Миколи Семенюка Оксани Богданівни, батька В’ячеслава Пилиповича, сестрички Маргарити, менших братиків Олександра та Сергія.

За бажанням матері Микола Семенюк буде похований у Святці. Віктор Марценюк буде похований у Хмельницькому, так вирішила дружина Олена.

Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих бійців, розділяємо біль втрати. Вічна пам’ять і шана загиблим Героям!

А. Джус