Погода

 І знову плаче небо… Десятий місяць триває повномасштабна агресія російської федерації проти нашої незалежної України. Доблесні Збройні Сили України героїчно тримають оборону, визволяють тимчасово окуповані території, підтримують людей, які повернулися в рідні домівки на лінії розмежування. Та це жорстока війна, це кров та смерть. Гинуть наші захисники, наші Герої.  Впродовж останніх десяти днів Теофіпольська громада втратила ще трьох Героїв. Це Роман Олексійович Чайка з Новоставець, Степан Ярославович Толопко зі Святця та Роман Васильович Репецький з Теофіполя. Безжальна війна забрала не лише їх життя, а й мрії,  майбутнє, забрала в батьків хороших синів, у дітей – турботливих батьків,  в громади – відважних захисників.

Початок березня 2022 року. Важкі оборонні бої ЗСУ на околицях  Херсону. Московська орда, яка через Перекопський перешийок  вирвалася із окупованого українського Криму стрімголов намагалася на плечах відступаючих українських військ захопити цей обласний центр, важливий стратегічний плацдарм на шляху до Миколаєва та Одеси. Наші війська всіма силами зупиняли ворога, стояли на смерть. Часто  в захисників закінчувались патрони, не вистачало гранат, артилерія відійшла, а місто потрібно утримати буль-якою ціною. Багато наших героїв полягло на оборонних рубежах. І ось в одному із стрілецьких батальйонів воював наш земляк Степан Толопко. Ворог суне лавиною: танки, БТРи, рашистська штурмова авіація накривають оборонні позиціі батальйону бійця.

Трагічно-героїчна доля нашого народу, нашої мирної слов'янської, європейської трудолюбивої нації. В одних із багатьох наших національних символах – Хресті, Мечі, Плузі – вклалося все наше життя-буття. Господь подарував нам, українцям, накращу на світі землю! А ось із північно-східним сусідом-варваром , нашим одвічним ворогом не поталанило.

Маючи дуже цінні книги з історії, які вийшли з друку вже в наш український час, мені захотілося ще глибше пізнати нас, українців, а особливо того сусіда, самозваного «великороса». Ото, спираючись на достовірні історичні факти, я написав цей досить об'ємний допис в нашу рідну газету, таке дослідження на згадану тему.

Ніколи не міг уявити, що доживу до таких часів, що настане така страшна війна, що російська федерація буде знищувати нашу незалежну Україну, буде вбивати, калічити українців, все руйнувати, стирати з лиця землі. Та вже десятий місяць, як російська федерація напала на Україну, почалася повномасштабна війна, як живемо в умовах воєнного стану, підтримуємо наші мужні Збройні Сили України, наближаємо перемогу. А війна ж то йде з 2014 року, а ми не готувалися, не думали, що таке може бути. Тепер ще ворог хоче заморити нас темрявою та холодом, б'є та б'є по об'єктах критичної інфраструктури, по енергетичних підприємствах. Ми ж не здамося, бо вже заплатили дуже велику ціну.