вологість:
тиск:
вітер:
- Деталі
- Категорія: №33 від 18.08.2022 року
- Перегляди: 361
Жили ми в Ірпіні в добротному приватному будинку, я працювала у виховному відділі Податкового Університету, чоловік Михайло - електриком, ростили 14-річного сина, доглядали мою хвору маму. Все в нас було добре, стабільно, ми вірили в краще, в європейське майбутнє України. Але наше мирне, спокійне життя перекреслив ранок 24 лютого. День, який ми ніколи не забудемо, день, коли почалася страшна, нечувана, кривава війна. Ми сиділи в підвалі, коли виходили, бачили загиблих, поранених, бачили поруйновані будівлі. Ми бачили смерть та розруху. Наше містечко російські загарбники просто знищували. На восьмий день ми виїхали з гарного, рідного Ірпіня. Наш будинок був пошкоджений, був зруйнований дах, повибивані вікна. Виїхали в чому були, взяли лише документи. Чоловік залишився, адже вже був бійцем територіальної оборони. З нами поїхала ще одна сім'я, мама і троє дітей.
- Деталі
- Категорія: №33 від 18.08.2022 року
- Перегляди: 349
Я прочитав цю збірочку не тільки очима, а й своєю чутливою душею.
Добігав до кінця лютий 2022 і 24 його дня на нашу святу українську землю, подарованому нам Творцем, звалилася чорна біда – заграла в жилах сучасної московської орди, шизофреніка путіна кров хана Батия, змішана з алкоголем, і вона, вищирівши свою звірину, скажену, запінену пащеку, вже відкрито посунула на нас, мирних українців.
А я з важкими думами в своїй білій голові(25 лютого мені стукнуло 85!) шкандибаю на пошту отримати бандерольку з виданою свіженькою книжечкою поетичних та прозових творів членів Новоставецького поетичного клубу «Ліра», висланої мені моєю дорогою сусідкою по наших селах Галиною Журбою (Фесун). Але замість бандерольки я приніс додому посилку, відкриваю, знімаю яскраву, кольорову серветку, а звідти дмухнула на мене і досі пам'ятним запахом нашого осіннього саду: то духмяні зимові яблучка, такі чистесенькі, без жодної плямки, з хвостиками видали той аромат. Вибрав, поцілував останнє, - і аж під ними лежала бандеролька з тою книжечкою.
Детальніше: Відгук на збірку літературно-поетичних творів «Душі цілюще джерело»
- Деталі
- Категорія: №33 від 18.08.2022 року
- Перегляди: 360
Новоставецька первинна ветеранська організація була створена у 1987 році. Першим головою був обраний Макар Петрович Мартинюк. Під його керівництвом проводилася активна пошукова робота. Було з’ясовано, що під час окупації фашистами в Ізяславській тюрмі було страчено наших односельців: секретаря райкому комсомолу Петра Диду, голову сільської ради Івана Сіверського, командира Червоної армії Степана Сіверського, Дениса Таранського і його дружину Наталю за зв’язки з партизанами.
Детальніше: З історії Новоставецької сільської ветеранської організації
- Деталі
- Категорія: №33 від 18.08.2022 року
- Перегляди: 374
«Моя рідня велика і красива» - автобіографічний нарис відомого на теренах нашого краю теофіпольця Андрія Костянтиновича Ковальчука. В ньому розповідається про його родину, односельців, друзів і знайомих.
Нарис зацікавить широке коло читачів, бо тут показано, як треба знати і любити свій родовід, історію рідного краю, людей, котрі там мешкають.
Цей нарис було підготовлено до друку, коректором була, виконала величезний об'єм роботи, талановитий журналіст, визнаний майстер пера Людмила Миколаївна Данілкова-Довганюк. Мала вийти книга добродія Ковальчука ще в далекому 2013 році. Але сталося непередбачуване: Андрія Костянтиновича раптово підкосила недуга і він у травні 2014 року відійшов у потойбічні світи. Нехай йому там спокійно спочивається…
- Деталі
- Категорія: №33 від 18.08.2022 року
- Перегляди: 348
Напередодні Дня Незалежності, у розпал широкомасштабної агресії російської федерації проти України, розповідаємо про родину Кислюків з Новоставець. Родину, яка заслуговує на визнання та вшанування. За чітку патріотичну позицію, за відданість Батьківщині, за віру в Україну, за віру в нашу перемогу.
Сторінка 1 із 2