Новоставецька первинна ветеранська організація була створена у 1987 році. Першим головою був обраний Макар Петрович Мартинюк. Під його керівництвом проводилася активна пошукова робота. Було з’ясовано, що під час окупації фашистами в Ізяславській тюрмі було страчено наших односельців: секретаря райкому комсомолу Петра Диду, голову сільської ради Івана Сіверського, командира Червоної армії Степана Сіверського, Дениса Таранського і його дружину Наталю за зв’язки з партизанами.
Часто проводилися зустрічі школярів з учасниками бойових дій, ветеранами Великої Вітчизняної війни. У 1970 році в Новоставцях та Кривовільці встановлено пам’ятники загиблим воїнам-односельцям. В Новоставцях на стелу занесено прізвища, імена та по-батькові 155 полеглих земляків, в Коров’єму - в 1971 році занесені дані про 75 полеглих. Біля цих пам’ятних місць кожного року проводяться мітинги, святкування Днів визволення населених пунктів, Дня Перемоги, покладаються вінки і квіти.
Ветеранська організація брала активну участь у вихованні школярів Новоставецької школи, адже довгий час цю школу очолювали учасники бойових дій Абрам Захарович Брін, Віталій Олексійович Моцний, Макар Петрович Мартинюк, Володимир Львович Пуц, навчали учнів учителі – ветерани Петро Петрович Стріхар, Антон Миколайович Левицький, Володимир Давидович Шалан, які були прикладом учням, вчили поважати старших, сумлінно відноситися до навчання, до кожної справи.
В 1979 році на посаду голови колгоспу «Труд» було обрано Василя Корнійовича Шуляка. І з того часу господарство почало розвиватися по всіх напрямках сільськоговсподарського виробництва. У колгоспі стали діяти цегельний і асфальтовий заводи, цехи по переробці фруктів і ягід, забійний і ковбасний, цехи по виготовленню пам’ятників, декоративній обробці деревини, піщаний кар’єр. У селах було збудовано двоповерхову середню школу, неповну середню школу з дитсадком, два дитячі садки, три фельдшерсько-акушерські пункти, будинок побуту, їдальню, готель, шістнадцятиквартирний житловий будинок для ветеранів війни і праці, більше двох десятків житлових будинків, стадіон, спортзал, лазню з плавальним басейном, ряд адміністративно-виробничих приміщень, АТС.
Усі три села колгоспу були газифіковані, до кожної оселі підведено газ, водопровід, у оселях змонтоване газоводяне опалення. За кілька років були заасфальтовані усі дороги і вулиці сіл Новоставці, Коров’є і Кривовілька.
Люди були вдячні своєму голові за турботу про них.
У Новоставецькому сільському будинку культури за ініціативи Олени Михайлівни Патлай та Ольги Матвіївни Кривошеєвої було створено музей села, а у школі – музей бойової слави. Вони організовували пошукові роботи по збору матеріалів для обох музеїв, готували екскурсоводів. Були там стенди про ветеранів війни та праці, видатних людей нашого села. Гордістю села є випускник нашої школи поет-воїн Леонід Левицький. Його іменем названо одну із вулиць у центрі села, де рідна поетова школа, стежина, по якій щодня ходив і недалечко хата, де проживав.
Був там стенд присвячений Любові Степанівні Сіверській, яка працювала бригадиром покрівельників Куйбишевгідробуду і Волзької ГЕС. Тут вона одержала медаль «За трудову відзнаку», потім два ордени Червоного прапора, а згодом золоту медаль Героя Соціалістичної праці.
Багато ветеранів праці брали участь у роботі в господарстві під час збирання врожаю зернових і технічних культур. Ветеранська організація брала участь у похованні ветеранів війни та праці, її представник розповідав про життєвий шлях та трудову діяльність за прожитий період.
Уже після смерті Василя Корнійовича на приміщенні контори колгоспу, яке він збудував і в якому працював, вдячні люди розмістили меморіальну дошку на згадку про нього.
У 1992 році на загальних зборах колгоспників був обраний головою колгоспу «Труд» Василь Андрійович Петринюк.
На звітно-виборних зборах ветеранської організації 22 січня 1995 року після Макара Петровича Мартинюка головою був обраний Володимир Терентійович Таранський.
Естафета пам’яті, присвячена 50-річчю і 55-річчю визволення України від німецько-фашистських загарбників та 60-річчю Перемоги проводились в селі як велике свято. Проводились мітинги, виступи художніх колективів та учнівських колективів художньої самодіяльності, проводилися зустрічі з ветеранами, вручалися подарунки та набори продуктів харчування учасникам бойових дій.
У 2007 році на звітно-виборних зборах ветеранської організації в присутності голови Нооставецької сільської ради Василя Лукашовича Богонюка, генерального директора ТОВ «Старт» Василя Андрійовича Петринюка, представника від ветеранської організації району Харлампія Пиоиповича Розмаріци, голововою була обрана Євгенія Трохимівна Кренціглова. Ця енергійна жінка часто навідувалася у кабінет керівника господарства з проханнями, які могли б посприяти покращенню якості життя та матеріальних умов ветеранів війни та праці, дітей війни, та інших категорій людей старшого віку. Василь Андрійович часто допомагав у вирішенні таких питань.
Час минає. Все змінюється. Уже й немає у нас колгоспу. Проте господарство з міцним фундаментом є. Це Філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». Саме вони і стали спонсорами роботи ветеранської організації.
1 жовтня 2017 року у Новоставецькому сільському будинку культури відбувся святковий захід «Мої роки - моє багатство», присвячений Міжнародному дню людей похилого віку та Дню ветерана. Ініціатором свята виступила сільська ветеранська організація спільно з філією «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». На захід були запрошені ветерани війни, та праці, діти війни.
Дійство розпочалось з молитви, виголошеної отцем Олександром Шилюком.
З поздоровленнями виступили Євгенія Кренціглова, секретар Новоставецької сільської ради Любов Козак, голова районної ради організації ветеранів Андрій Рудюк. Від імені директора філії «Рідний край» Володимира Прокопчука з вітальним словом до учасників свята звернувся фахівець із зв’язків з громадськістю Олександр Юрчук. Він висловив ветеранам слова глибокої вдячності і шани та побажав мирного неба над головою, міцного здоров’я, довгих років життя, добра, злагоди і життєвих гараздів.
За сумлінну плідну працю, активну громадську життєву позицію активісти сільської організації були нагороджені Грамотами районної ради організації ветеранів.
Свято пройшло у теплій щирій атмосфері. Ветерани мали можливість поділитись своїми спогадами та пригоститись солодощами. Для винуватців свята була представлена концертна програма за участю учасників художньої самодіяльності села Новоставці. Теплі слова подяки від ветеранів звучали на адресу організаторів святкового заходу.
Саме тоді і виникло бажання дати людям старшого покоління з їх різними і непростими долями можливість частіше зустрічатися, спілкуватися, згадувати, просто відпочити душею у колі однодумців.
У 2019 році ці зустрічі уже проводилися двічі. Пригадували пісні і танці молодості. Читали свої вірші члени поетичного клубу «Ліра», ділилися кулінарними секретами. Все частіше хотілося збиратися і не лише в Новоставцях. Проводилася зустріч і у Човгузові на день Андрія Первозванного. з калитою, зі сценками, з гумором і народними ворожіннями.
Ми, ветеранський актив, поділилися своїми бажаннями і сподіваннями з регіональним менеджером БФ «МХП – громаді» Людмилою Баранчук та Олександром Юрчуком, які були присутніми на наших зустрічах. Це питання обговорювалося і керівництвом Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», яке підтримало нашу ідею створення клубу за інтересами для людей поважного віку. Так виник наш клуб «Активне довголіття». А у лютому 2020 року він уже перетворився на Центр активного довголіття від МХП.
На цьому засіданні клубу були вшановані творчі люди з Коров’єго, Човгузова та Новоставець. На виставці творів були картини і вишивки нитками та бісером, портрети намальовані олівцем, книги, обтягнуті шкірою, сорочки і плаття вишиті як нитками, так і бісером, торти, випечені вмілими господинями. Та і без пісні не обійшлося.
На це засідання були запрошені і представники ветеранської організації з Теофіполя: її голова Володимир Кобера, Валентина Романович. Хто знає, може саме тоді і зародилася у них ідея створення «Скарбниці»...
У жовтні 2020 року на засіданні клубу під назвою «У мій сад заблукала вже осінь» були і конкурси з призами, і пісні, і розваги, і спілкування.
Навіть Людмила Баранчук з цікавістю долучилася до конкурсу та завоювала у чесній боротьбі почесне друге місце.
Усі наші справи ми готували та проводили у тісній співпраці та при фінансовій підтримці з боку керівництва філії "Рідний край" ПрАТ "Зернопродукт МХП" та регіонального менеджера Благодійного Фонду «МХП_Громаді» Людмилою Баранчук, за що їм щиро дякуємо.
А потім – пішли хвилі коронавірусу, карантинні обмеження. Зараз триває війна. Ми, члени ветеранської організації в міру своїх сил та можливостей допомагаємо Збройним Сила України, вимушеним переселенцям, дітям. Це і збір продуктів харчування, теплого одягу, добра порада, тепло своїх сердець.
Людина в світ приходить для любові й добра. І наш світ став би набагато кращим, якби його населяли люди, серця яких сповнені саме цими якостями. Щоб жити повноцінним життям, потрібно навчитися бути терпимими і терплячими, співпереживати і співчувати, а ще потрібно мати в серці хоч крихітку доброти та дарувати її людям.
Щиро дякуємо Філії "Рідний край" ПрАТ "Зернопродукт МХП" та Благодійному фонду "МХП-Громаді" та особисто Володимиру та Сергію Прокопчукам, Віктору Корягіну, Людмилі Баранчук, Олександру Юрчуку за добрі справи, розуміння потреб людей старшого покоління, постійну підтримку та фінансову допомогу при підготовці усіх наших заходів.
Усім жителям Теофіпольської об’єднаної територіальної громади бажаю
миру, тепла в домі і в душі, не старіти серцем, мати добрих друзів, довгих років життя при доброму здоров’ї!
Ми віримо своїй Армії, впевнені у тому, що перемога буде за нами.
Слава Україні! Героям Слава!
Світлана Кислюк, в.о. голови Новоставецької сільської ветеранської організації
