Погода

Прочитала я в газеті повідомлення Миколи Люлька «Як так може бути?». Згідна з усім, що там написано. Хочу поділитися, як в нашому селі. Не без камінчиків на дорозі відбулися у нас зміни по благоустрою кладовища. Були і сварки, і непорозуміння. Але врешті ще весною відбувся схід села, де обрали актив, який мав відповідати за порядок на кладовищі. В нього увійшли Галина Кадай, Олексій Дзигалюк та Володимир Швець. Ходили по вулицях, збирали по 20 гривень на місяць (виходило 100 гривень на весняно-літній період). Деякі люди хотіли дати більшу суму, хто вже не проживає в селі, але мають могилки в селі, передавали гроші. Але були й такі, що ще й паплюжили активістів.

У другу неділю серпня, цьогоріч це 14 серпня,  в Україні відзначається День працівника ветеринарної медицини. Традиційно напередодні  цього справді народного свята спілкуємося з начальником Теофіпольського управління Головного управління  Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Павлом Шевчуком та директором Теофіпольської міжрайонної державної  лабораторії Держпродспоживслужби у Хмельницькій області  Дмитром Хацьким. Говоримо про стан цієї надважливої галузі в Теофіпольській громаді, про її проблеми, про її спеціалістів, про війну, про надію та віру у перемогу.

Ця історія про війну. Війну, яка торкнулася кожного українця. Війну, яка принесла смерть, муки, руїни, перекреслила звичне мирне життя мирних людей. Війну, яка змусила мільйони  жителів Сходу, Півдня та Півночі нашої країни рятуватися від неї, покинути все нажите, покинути  рідні домівки та десь спотикатися, починати своє життя знову.

61-річний Леонід Бурдун зі своєю родиною проживав у селищі Березнегувате Миколаївської області. До реформи це був районний центр, тепер це центр Березнегуватської громади Баштанського району. Розташоване селище трохи на північний схід від знаменитої Снігурівки. Проживав у своєму будинку, був вже на пенсії, 33 рік відпрацював ветеринарним лікарем.

У вівторок, 9 серпня, завершилася четверта зміна у наметовому таборі козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ-2022». Спілкуючись з хлопчиками та дівчатками, ще раз переконався, яку велику, потрібну справу зробив організатор табору наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжий Володимир Мосейко разом зі своєю командою, з побратимами, волонтерами ГО «Тернопільський козацько-десантний екологічний рій».  Бо майже 500 дітей практично з усіх областей України чудово відпочили, це переселенці, діти українських військовослужбовців, просто школярі з Тернопільщини та Хмельниччини,  виконали програму вишколу, здобули нові знання та навики, змужніли, загартувалися, а, головне, згуртувалися, подружилися, прощаючись, плакали.