Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №25 від 23.06.2022 року
Перегляди: 340

Не треба, звісно, повторювати, яке велике значення для жителів нашої громади має робота відділень поштового зв’язку. Адже жителі сіл, селищ, переважно пенсіонери, через Укрпошту отримують пенсії, субсидії, перекази, соціальні виплати, сплачують комунальні послуги. Ще ж лише Укрпошта доставляє передплатникам періодичні видання. Тож без пошти – ніяк.

Зрозуміло, що відповідальна,злагоджена робота поштовиків стаціонарних відділень та мобільних бригад в значній мірі залежить від керівника, адже має бути постійний контроль, реагування на скарги клієнтів Укрпошти, мотивування працівників на підвищення якості поштових послуг. З 2 червня начальником від­ді­лен­ня поштового зв’язку Тео­фіполь-2 працює Галина Андрощук, має вищу юридичну освіту, до цього майже 20 років працювала в Тео­фі­поль­­сь­кій районній державній адміністрації. Тож розмовляємо з нею про стан справ у довіреному їй підрозділі Укрпошти.

Деталі
Категорія: №25 від 23.06.2022 року
Перегляди: 365

У неділю, 19 червня, у Лисогірському лісовому масиві розпочав працювати наметовий табір козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ -2022». Нагадаємо, що такий вишкіл проводиться вже вчетверте. Та цей сезон особливий, адже триває російська агресія проти України, страшна війна, яка несе смерть, руйнування, вбиває та калічить дітей, ламає людські долі.

Війна, яка показала справжнє обличчя «руського міра», який хоче знищити Україну, українців та все українське. Коли мільйони українських родин змушені були покинути свої домівки та стати переселенцями, коли йдеться про мирне майбутнє юного покоління нашої держави, козацький вишкіл набуває особливого значення.

Деталі
Категорія: №25 від 23.06.2022 року
Перегляди: 605

Нещодавно мені довелося познайомитися з родиною Смирнових, переселенців з Луганщини, з Сєвєродонецька, які тепер проживають у Кунчі. Геннадій Миколайович – викладач комп’ютерних технологій вищих технічних навчальних закладів міста, Олена Сергіївна – вчителька математики та інформатики. Мене вразила їх чітка проукраїнська позиція, чиста українська мова, а ще біль за своє рідне місто, де вони виросли, реалізували свою освіту, у 2014 році пережили тимчасову окупацію, раділи тим позитивним змінам, які відбувалися в ньому протягом останніх восьми років.

Бо ж тепер у Сєвєродонецьку тривають важкі бої, російські окупанти за будь-яку ціну хочуть взяти його під свій контроль. А ще мене вразила їх непохитна, гаряча віра у нашу перемогу.

Тож розмовляємо з цими щирими, світлими людьми про війну, про їхній шлях до Кунчі, про добрих, зовсім незнайомих людей, які їм зустрілися та безкорисливо підтримали.

Деталі
Категорія: №25 від 23.06.2022 року
Перегляди: 373

Нашестя рашистських окупантів принесло нам смерть, каліцтва, руйнування, пожежі, перевернуло наше життя. Мільйони людей стали біженцями та переселенцями, бо через цю війну змушені були покинути свої затишні домівки, просто рятувати своє життя. Бо коли твоє місто чи село, постійно обстрілюють, просто перетворюють на руїну, випалену землю, – виходу більше немає. Переселенкою стала і 17-річна Анастасія Відсанко з Харкова, яка тепер проживає у бабусі в Гальчинцях. Надіслала нам спогади про перші дні війни, про свої враження, бо мріє вступити в університет, стати журналістом.

Пишу вам я, Настя з Харкова.

Хочу вам розповісти, як моє життя розділилося на «до» і після. А все почалося того зимового ранку 24 лютого, о 5:40, коли до нас постукав сусід і сказав “почалася війна”...

В той час я ще дрімала, думала, що це все неправда або ж мені ввижається, але потім почула вибухи, голос подруги, який тремтів, жахливі новини по телебаченню. В той момент я не розуміла, що мені потрібно робити... Але згодом я спакувала сумку з найнеобхіднішим, а ще взяла фото рідних та друзів. О 15:10 тато, мама та я дуже швидко спустилися до підвалу, там були всі та навіть маля, якому тільки виповнилося 4 місяці, воно не плакало, а лише посміхалося, адже ще ніхто не розумів, що буде далі...

Деталі
Категорія: №25 від 23.06.2022 року
Перегляди: 523

Правду ніде діти: дійсно, з 1 грудня минулого року впродовж двох місяців жителі села Човгузів відчули всі недоліки роботи пересувних відділень поштового зв’язку і зрозуміли, наскільки стало складно й незручно отримувати поштові послуги.

Проте ця неприєм­ність для човгузівчан тривала недовго, бо самі вони зуміли її вирішити.

– Відомо, що в нашій країні триває реформа Укрпошти, з 1 грудня 2021 року і на території Теофіпольської громади були запроваджені пересувні відділення. Тож два місяці жителів Човгузова, відповідно, обслуговувала не я, а мо­біль­на бригада. Людей вони не знали, не вкладалися у графік, виникли проблеми з доставкою періодичних видань. Такий формат обслуговування людям був не до вподоби. Були численні справедливі обурення , – розповідає листоноша Оксана Дрогоруб.

Сьогодні поштове відділення у селі працює два рази на тиждень – у вівторок і п’ятницю. Воно залишається пересувним, але тепер листоноша Оксана Дрогоруб, окрім сіл Вовківці та Антонівка, знову обслуговує мешканців Човгузів. Проблему, яка постала перед людьми, почули і розв’язали.