Погода

 

Свято вшанування

картоплі – відбулося!

Картопелька я! А без мене ніяк!
Ні борщик не звариш, ні супчику, так?
Мене люди в їжу щоденно вживають,
Ще й хлібчиком другим мене називають!
А скільки вже страв з мене вміють зробити:
Підсмажити в маслі, спекти і зварити
Й не можуть без мене і дня вже прожити!
Так, картопля «княжить» на столі кожного українця. Коли бачимо картоплю, або просто чуємо слово «картопля», відразу з’являється апетит. А це тому, що ми не уявляємо собі української кухні без страв з картоплі. Вигадливі і старанні господині можуть десятки страв приготувати з картоплі.
у с. Новоставці відбулось чудове дійство – Картопля Fest «Її Величність – Картопля».

ГРЕНАДЕР  ПЕРШОЇ 


СВІТОВОЇ   ВІЙНИ

Ця  світлина  датована  серпнем  1915  року.  На  ній  уродженець  селища  Теофіполь  Володимир  Архипович, який    надіслав  її   з  театру  бойових  дій  Першої  світової  війни  з надписом, своїй  милій  Фані (дружині),  Олі  (донечці) .


Всевишній  зберіг  йому  життя у  кривавій  борні  Брусилівського  прориву,  бо  наслідком   була  перемога, а  також  сотні  тисяч  вбитих, особливо    на  Волині,  де  мирно  спочивають  у  великих  братських  могилах,  що   у по-ліських  лісах.  Серед  полеглих  по  обидва  боки  фронту  українці,  росіяни,  австрійці,  угорці, німці  та  інші  національності. Незважаючи   на  успішно  проведену  операцію, імператор  Микола  ІІ  відхилив  подання  про  нагородження  генерала  О.О.  Брусилова  орденом  Св. Георгія - ІІ ступеня.

  Його найбільша гордість

 та багатство

19 вересня в Україні відзначається Всенародний День батька.  Це свято ще зовсім молоде, путівку в життя воно отримало 18 вересня 2009 року, тим самим українське суспільство виказало своє особливе шанування  загальнолюдським сімейним і державним цінностям. Вся українська спільнота неухильно прагне до моделі доброго і турботливого батька. Навіть не дивлячись на те, що сьогодні на батьків покладено основне матеріальне забезпечення родини, не можна, щоб це йшло в розріз розвитку та збереження здорових стосунків в рідній сім’ї. Так закладено Богом споконвіку, що Батько є відповідальним не тільки за елементарне зачаття, але і збереження життя дитини, її виховання і духовну настанову. Та й для матері  чоловік і батько їхніх дітей  є опорою і підтримкою, яку може забезпечити тільки любов і турбота Отця.

Тож наша розповідь про батька, що насправді є взірцем любові та відповідальності - про Андрія Петринюка з Теофіполя, який з дружиною Інною народили та ростять чотирьох дітей.
- У нашій сім’ї я був старшою дитиною, - розказує,- тому змалку піклувався про менших сестричку та братика. Тато й мама привчили мене до відповідальності, вони були на роботі, а я мав обов’язки – приглядати за меншими, поратися по господарству.

Примножуймо

наші ліси

У третю неділю вересня в Україні відзначається День працівника лісового господарства. Ліс - ось справжій, живий скарб нашої землі. Зайве нагадувати значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави, як і чинник величезного позитивного природного і екологічного впливу на навколишнє середовище. Ліс - це душа всієї планети. Його раціональне і розумне використання дарує людям тепло і затишок, а безконтрольна вирубка лісу несе в собі значні проблеми, які можуть торкнутися практично всіх.
Люди, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, давно і справедливо заслуговують глибокої поваги і високого авторитету. 
У Теофіпольській громаді лісову галузь представляє комунальне підприємство «Теофіпольлісвод», Його директором з 24 липня цього року призначений Юрій Мельник, до цього був Гаврилівським сільським старостою. Тож розмовляємо з ним про робочі будні господарства.

17 вересня - День рятівника

Указом Президента України 12 вересня 2008 року встановлено професійне свято – День рятівника, яке відзначається 17 вересня. Цього дня Християнська Церква вшановує Чудотворний образ пресвятої Богородиці Неопалимої Купини, яка з давніх давен є покровителькою пожежників і рятувальників.


Захищати Державу та її громадян від пожеж і надзвичайних подій завжди було благородною справою, яку обирають тільки сміливі, сильні духом та самовіддані люди. Зустрічаючи професійне свято, кожен рятувальник із почуттям гордості відчуває свою особисту причетність до вирішення загальнодержавного вагомого питання – забезпечення надійного захисту населення.