Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Це про нашу славну землячку Наталію Луцик, яка вже 18 років живе в Норвегії, займається волонтерством при громадській організації «Українська громада в Норвегії». ЇЇ батько Микола Луцик народився та виріс у Воронівцях.

Наталія ж з батьками проживала у сусідніх Ланівцях, здобувала вищу освіту у Львівському НаціональномуУніверситеті імені Івана Франка. За програмою культурного обміну разом з сестрою Тетяною поїхали до Норвегіїї, вступили там в університет Осло, закінчили магістратуру, згодом в університеті Східної Норвегії отримали додаткову спеціалізацію «вчитель математики та спеціальна педагогіка». Живе, працюює вчителем англійської мови та математики. І вболіває за Україну, рідний край, вже кілька років підтримує Воронівецьку школу.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Днями мені довелося бути глядачем та вболівальником на одному дуже захопливому, як на мене, та повчальному заході. Це був брейн-ринг на тему «Що я знаю про Україну?» Відбувся він у Теофіполі в Агенції місцевого розвитку з ініцітиви директора цієї комунальної установи Лілії Архипович.

Знаю, що саме вона запропонувала голові відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимиру Кобері та очільнику ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолію Стучинському сформувати команду та взяти участь в такому інтелектуальному змаганні.

І наші ветерани, (правда, в команду увійшли також працівники освіти та культури) довели, що представники старшого покоління нашої громади, попри те, що основна частина їхнього життя пройшла в країні з тоталітарним режимом, знають історію України, історію національно-визвольних змагань, культурно-мистецькі надбання, традиції та звичаї українського народу. Хто ж були ці сміливці, які зголосилися взяти участь у змаганні та боротися з командою старшокласників ліцеїв громади?

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

6 серпня 2023 року перестало битися серце дорогої людини, дружини нашого незабутнього дядька Олександра Пилиповича Булківського Зінаїди Єгорівни Булківської. Не стало берегині нашого роду, щирої, сонячної, працелюбної, життєрадісної людини.

Народилася Зінаїда Єгорівна 25 серпня 1935 в багатодітній родин в Казахстані. Батько працював на залізниці, і, рятуючись від сталінськиї репресій, більше двох-трьох років на одному місці не затримувався, мігруючи по всьому Союзу. Так доля закинула йогов далекий Казахстан. Дівчина, незважаючи на мізерні статки сім’ї, зуміла закінчити педучилище, а пізніше і педінститут, працювала вихователькою у дитячому садочку,викладачем психології у педучилищі, інспектором дошкільних навчальних закладів Кустанайського обласного відділу освіти. Виховувала від народження до повноліття доньку своєї старшої сестри Марії.

У 1975 році вийшла заміж за вдівця з трьома дітьми Олександра Булківського, зігріла їх своєю материнською любов’ю, стала для них найріднішою людиною. І діти відчули її материнську ласку та називали її найсвятішим сломом «мама». А Зінаїда заради них пішла на самопожертву, відмовившись від народженняспільних дітей. Тягар сімейних турбот ліг на її плечі, оскільки чоловік часто перебував у довготривалих відрядженнях.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Рада організації ветеранів України Теофіпольської громади, її президія щиро здоровлять із славним 75-річчям від дня народження члена президії, голову первинної ветеранської організації села Волиця Леоніда Васильовича Кратасюка, яке він святкує сьогодні, 17 серпня.

Дякуємо вам за теплоту, турботу про людей, яку даруєте щоденно тим, хто приходить до вас за порадою та допомогою. Хай зерна любові, які ви сієте в людських душах, проростають плодами милосердя та добром на славу Божу і вам на радість. А ще – за щирість душі, мудрі поради по дальшому розвитку ветеранського та волонтерського руху нашого краю, дружню підтримку по згуртуванню людей поважного віку в одну сім’ю однодумців. Саме цими якостями зуміли зберегти і примножити традиції, започатковані вашими попередниками. Багато труднощів, випробувань у свій час переніс наш іменинник, ця прекрасна людина. Та пройшов через них із гідністю і залишається таким же привітним, доброзичливим, милосердним. Насамперед, відповідальним.

Нехай Господь щедро обдаровує вас усіма ласками, надихаючі на нові здобутки у нелегкій громадській діяльності. Особливо тепер, коли йде жорстока війна, коли український народ захищає рідну землю від російських загарбників. Хоч ця війна принесла та приносить горе, біль, є велика гордість за односельців, які боронять Україну від рашистів. Дякуємо кожній матері, яка виростила воїна, кожній дружині, яка його підтримує.

Категорія: №32 від 10.08.2023 року

Прекрасне дійство відбулося у вівторок, 8 серпня у наметовому таборі козацького гарту «Подільсько-Волинська Січ-2023». Присвячене воно було успішному завершенню останньої, чевертої зміни табору. Чому успішної? Бо всі діти поїхали додому живими-здоровими, а це найголовніше. Бо про час перебуванняу таборі у хлопчиків та дівчаток залишилися найкращі спогади та враження.

Бо знайшли вони тут нових друзів, набули навиків таборування, загартувалися, ознайомилися з видами стрілецької зброї, дізналися багато невідомого для них про борців за волю України, про Героїв, провідників українського національно-визвольного руху, розучили козацькі та повстанські пісні, мандрували визначними історичними місцями, брали участь у спортивних змаганнях, брейн-рингах. А хіба можна забути щоденну вечірню ватру! Коли відчуваєш себе маленькою часткою великої країни, яка чекає на тебе, бо хто ж, як не ти, зробить її кращою, справедливою, успішною та квітучою!

Категорія: №32 від 10.08.2023 року

У другу неділю серпня в Україні традиційно відзначається День працівника ветеринарної медицини. Це професійне свято фахівців, які забезпечують епізоотичне благополуччя, контролюють дотримання санітарних норм сільськогосподарського виробництва. Кілька років тривало реформування цієї надважливої галузі, і восени минулого року воно завершилося.

Тепер у нашій громаді вже немає Теофіпольського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області, а працюють лише два головних спеціалісти Хмельницького районного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області; немає Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини, тепер працює Теофіпольська дільнична лікарня ветеринарної медицини Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини; немає Теофіпольської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби у Хмельницькій області, працює відділ Хмельницької регіональної державної лабораторії Держспоживслужби в Теофіполі. Тож напередодні професійного свята спілкуємося з головним спеціалістом Хмельницького районного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Віталієм Грициком, начальником Теофіпольської дільничної лікарні ветеринарної медицини Павлом Шевчуком, завідувачем відділу Хмельницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби у Теофіполі Дмитром Хацьким.

Категорія: №32 від 10.08.2023 року

Ця історія про війну. Жахливу, жорстоку, немилосердну, нещадну. Яка в одну мить перекреслила життя людей, зламала їх долі, змусила пережити жахіття, страх, розпач, біль, страшну несправедливість. Про війну, у яку ніхто не вірив. Бо за що? Чому? Як таке могло бути? Ця історія про те, що життя продовжується.

Про те, що треба бути сильним, про те, що ніколи не треба здаватися. Про те, що попри біль в душі, потрібно любити життя, намагатися робити його кращим, завжди вірити, що добро переможе зло. І – гаряче вірити у перемогу, нашу велику спільну перемогу.

Вже чотири місяці, як по території нашої громади курсує таксі-електромобіль. Привітний водій, помірна ціна за перевезення, тож люди користуються такими послугами. Отож, історія Віктора Євдокимова, який сорок три роки прожив у Маріуполі, був успішною людиною та через війну втратив все, що нажив, переїхав у Теофіполь. І живе, має тепер роботу, виховує 11-річну донечку Машу, робить все, щоб вона була щасливою.

Категорія: №32 від 10.08.2023 року

І мене в сім’ї великій

В сім’ї вольній, новій...

Т. Шевченко

І воскресла Україна з вічної неволі.

Досить гніту! Досить рабства!

Розквітай на волі, наша слава Україна

В сім’ї вольній новій...

Нарешті ми, українці, дочекалися здійснення цих геніальних пророчих слів великого нашого мислителя Тараса Григоровича Шевченка.

Довгий, терном порослий, колючками посипаний, неволею оповитий, потом і сльозами скупаний, кровію густою политий був цей шлях. Був. А тепер:

«Розквітай же  наша ненько,

Мила Україно,

Як дівчина чорноброва,

Як в лузі калина»

  • Ви тут: 
  • Головна