Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

У неділю, 30 липня, у Новоставцях, в сільському будинку культури збиралися люди на схід села. Адже було оголошено, шо о 15.00 розпочнеться громадське обговорення стосовно переходу Свято-Михайлівської церкви в підпорядкування Православної Церкви України.

Зібралося людей чимало. Згідно протоколу, зареєструвалися 168 громадян. Були серед них і такі, які прийшли спостерігати, не маючи права голосу, бо не приписані і не проживають у Новоставцях. Законність заходу забезпечувала присутність представників поліції та держави, в даному випадку, Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева. Щоб вірно, з точки зору закону, було оформлено всі документи, були присутні працівники селищної ради Романи Непотас та Анастасія Сінчук. Було обрано голову зборів, секретаря та лічильну комісію у складі 4 жителів села. Не хочу вдаватися в емоції, захід пройшов дещо нервово, з вигуками. Але до поліції звертатися не прийшлося.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Як невпинно летить час. Здається, ще вчора, а був серпень далекого 1972 року, ми сиділи з ним в одному кабінеті редакції районної газети «Червона зірка»(нині «Життя Теофіпольщини»)творили історію Теофіпольського краю в праці його трударів, піснях, відпочинку. А вже серпень 2023 року на його життєвому календарі – ювілейний. Бо четвертого числа всіма шанований у наших журналістських колах, та, врешті, у громаді, Валентин Дузяк святкує 75-річчя з дня народження.

Народивсяв мальовничому селі Пільний Олексинець Городоцького району Хмельницької області. Навчаючись у місцевій десятирічці, редагував класну, а згодомі загальношкільну стінну газету.. Спільно з членами учнівської редколегії підбирав до неї цікаві факти з бурхливого життя закладу. Ще з юних літ проявив інтерес до літератури.

Бувало, пожене корівку на пасовисько, а в торбині з окрайцем хліба та ще сяким-таким харчем, носив недочитану книгу. Там же за дитячими розвагами швидко проходив день. Але один з них став фатальним. Саме 13 червня 1962 року підлітки знайшли на лузі невідомий для них предмет. (Згодом казали, що то був боєзаряд часів Другої світової війни). Хлопчаки почали його розглядати, колупалися ножиком, щось відщипали. Пролунав вибух. Серед потерпілих був і Валентин…

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

В кінці липня пластуни Теофіполя приймали друзів із Старокостянтинова та Хмельницького. Пластову присягу складала подруга Вікторія.

Місце зустрічі пластунів — згадка про минулі справи та відкриття, про давнє поселення Білий Камінь. Наші предки вижили попри бажання ворогів грабувати та вбивати. Лише татарське зілля нагадує про важкі часи лихоліть.

Зараз усім важко, але у нас є своє місце, сили, щоб йти вперед, не зрадити своїх присяг та очищати життя від бруду та брехні.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Вже більше 40 днів минуло з часу, коли у вічність пішла УЧИТЕЛЬКА української мови і літератури Теофіпольської середньої школи № 1 Катерина Павлівна Сухомлінова-Сабадаш. 1 серпня цього року їй виповнилося б 93 роки.

“Як не можна спинити річку, що зламавши кригу навесні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя” – писав Микола Міхновський. Його погляди поділяла маленька, тендітна вчителька з Харківщини, котра потрапила на Західну Україну після Другої світової війни, вітала Незалежність України, але не пережила нової, страшної війни, яку розпочала росія. 

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Люблю своє рідне містечко. З ранньої молодості, коли прийшло усвідомлення, що найкраще місце на світі – там, де ти народився, почав пізнавати світ, де тобі дорога кожна стежка; і до поважних літ, коли вже побачив світ, де дуже гарно, але там ти чужий, і щемить серце за рідним краєм.

Тому радію, коли бачу, як моє містечко змі­ню­ється; з’являються симпатичні крамнички, облаштовується територія навколо них, будуються нові та по-сучасному обновлюються давні приватні будинки. Бо люди, якщо мають таку змогу, хочуть жити краще, в комфортніших умовах.

Категорія: №31 від 03.08.2023 року

Сходить сонце... Спалахнув світанок.

Сонях стрепенувся, струнко став.

Свіжість сіє скрізь срібний серпанок.

Серпень склав солідний список справ.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

24 липня Теофіпольська громада попрощалася ще з одним загиблим Героєм – Сергієм Миколайовичем Тимощуком з Поляхової. Йому було лише 29 років. Мав повернутися додому з перемогою, повернутися до рідної домівки, до дружини, донечки, радіти життю, будувати плани на майбутнє.

Народився Сергій Тимощук 24 травня 1994 року у Поляховій. Ріс добрим, слухняним, товариським хлопчиком. Закінчив Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум, здобув професійно-технічну освіту, відслужив армію. Мав 22 роки, коли у 2016-ому пішов захищати східні рубежі України, став учасником Антитерористичної операції. Через три роки, у 2019-ому, демобілізувався. Одружився, з дружиною Анею придбали у Волице-Польовій житло. Народилася донечка, жили, раділи.

Та повномасштабне вторгнення російської федерації на територію незалежної України перекреслило їхнє життя. У листопаді 2022 року молодший сержант Сергій Тимощук був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 47 окремій механізованій бригаді, на Запорізькому напрямку разом зі своїми побратимами стримував наступ загарбників, крок за кроком визволяв тимчасово окуповані південні українські землі.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

Вже кілька діб витає вихор над Одесою,

Гуляє смерть (не чайки!) берегом морським.

А те, заслинене, кричить: “ми нє агресори,

но наблюдаєм с удовольствієм за всєм”...

Знайшла чим тішитись... ти, курко недорізана,

Ми вже побачили гниле нутро твоє.

Здаватись хочеш непохитною та грізною,

Та зовсім скоро ти отримаєш своє.

  • Ви тут: 
  • Головна