Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

З листопада минулого року у нашій Теофіпольській багатопрофільній лікарні працює відділення гемодіалізу. Дуже довго хворі із захворюванням нирок чекали відкриття цього відділення. Адже вони їздили через день, тобто тричі на тиждень, на процедуру «штучної нирки».

Але завдяки голові Теофіпольської селищної ради Михайлу Тененеву, директору КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня»нове відділення з апаратами «штучної нирки», з комфортними ліжками, з прекрасним медперсоналом, який пройшов курси підготовки – запрацювало.

Робота у відділенні дуже відповідальна, адже лікар Марина Станіславівна Кедрун , медичні сестри Тетяна Петрівна Кравець, Інна Анатоліївна Триндюк, Людмила Іванівна Жилюк, молодша сестра милосердя Зоя Василівна Мамчур не можуть залишити хворих гемодіалізного відділення ні на одну хвилину. Доброзичливе ставлення до хворих, сумлінний підхід до роботи, професіоналізм, самовідданість панує у колективі, який очолює лікар-нефролог Марина Станіславівна.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

Відтепер в Україні День медичного працівника відзначатимемо 27 липня. Такий указ підписав Володимир Зеленський, аби не святкувати це свято разом з державами-агресорами – російською федерацією та білоруссю.

Тож наша розповідь про те, як сьогодні надаються медичні послуги у маленькому селі Гаївка, де проживає 118 людей, це офіційно зареєстрованих, тому насправді їх трохи менше. Та в основному це пенсіонери, коли здоров’я вже не те, кожного щось турбує. Ясно, що раніше, до медичної реформи, коли в кожному селі, навіть невеликому, працював фельдшер, було краще. А як встановили наверху, що фельдшерський пункт у селі зберігається, коли там проживає не менше 750 чоловік, у малих селах ФПи позакривали, за ними закріпили фельдшерів з більших сусідніх сіл.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

Хто не знає у Теофіполі Любу Григорівну Швед! Бо ж корінна теофіпольчанка, тут, у багатодітній родині Гонюків народилася і виросла, і, головне, 40 років пропрацювала у торгівлі. Бо колись, за Союзу, в часи дефіциту, це була дуже відповідальна і почесна професія.

І от нещодавно ми з нею перетнулися. Люба Григорівна постійно передплачує нашу газету, із-задоволенням читає. Прочитала про те, як голова обласної ради Віолета Лабазюк зустрічалася з ветеранами у Теофіполі, як відгукується на запити людей. Зателефонувала до нас, розказала про свою проблему: вже десять років пересувається на двох палках, треба було замінити стегновий суглоб, та не було в неї, пенсіонерки, 100 тисяч гривень на операцію. Думала, що якось минеться, а воно ставало все гірше, ледве ходила, ще палець на нозі почорнів, хоч цукор був в нормі. Тож просила допомогти у придбанні возика, щоб можна було на подвір’я виїхати, на вулицю. Якраз такий возик був на базі ТОВ «Подільське», в Гуманітарному штабі Теофіпольщини. Привіз його додому Любі Григорівні голова штабу Анатолій Козак, та вона вже перебувала у хірургічному відділенні Теофіпольської багатопрофільної лікарні, готували її відрізати ногу. Спілкувалися ми з нею по телефону, а як син Володя на тому возику привіз її з лікарні, зустрілися, бо хотіла вона всім подякувати.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

Живу я у селі Строки, вже на пенсії. Сумно спостерігати: було в нашому селі все, а що ж зосталося? Була школа, був дитячий садочок, був клуб, бібліотека. Все було на місці, не треба було за дітей переживати, та й люди мали роботу. По закінченні школи діти здобували професійну чи вищу освіту, знаходили своє місце в житті, давали собі раду.

Кругом є люди з нашого села, стали успішними, професіоналами. Нема вже два роки ні школи ні садочка, стоїть це приміщення пусткою, територія велика, все заростає.

Категорія: №30 від 27.07.2023 року

Для допитливого читача по великому секрету скажемо, що нашій гарній землячці – Людмилі Рудковській – щойно виповнилося лишень перших 60 літ від народження. До сторіччя їй далеченько, та й дожити ще треба. А ось свій 99-річний шлях вона подолає благополучно, бо ж Людмила Богу й людям мила.

І Господь милостиво, прихильно ставиться до нашої нинішньої ювілярки. Нехай воно й надалі на всі ще прийдешні 39 літ так буде. А якщо Людмилі Францівні заманеться перейти столітній рубіж, то ми – не перечимо.

Категорія: №29 від 20.07.2023 року

Йде жорстока війна, гинуть кращі, гинуть віддані патріоти, які за покликом серця пішли боронити Вітчизну від страшного ворога. До рідного краю, на Теофіпольщину, повернулися на щиті Сергій Яцух з Теофіполя, Богдан Колісецький з Турівки, Ігор Шевчук з Теофіполя, Єфім Фіткаленко з Новоставець, Петро Розквас з Базалії, Сергій Зуєв з Базалії, Роман Репецький з Теофіполя, Роман Чайка з Новоставець, Степан Толопко з Святця, Тарас Чернишенко з Теофіполя, Артур Камінський з Бережинець, Василь Шаблій з Воронівець, Олександр Клапощук з Човгузова, Олександр Жилюк з селища цукрового заводу, Тарієл Мурадов з Базалії, Ярослав Вовк з Святця, Микола Ментух з Мар’янівки, Валентин Журавель з Поляхової, Василь Коломійчук з Базалії, Петро Шклярук з Заруддя, Сергій Кедрун з Теофіполя.

Всі вони любили життя, були чиїмись синами, чоловіками, батьками, хотіли жити, турбуватися про свої родини. Хотіли просто жити в мирі та спокої. Та рашисти перекреслили їхнє життя. Ми у вічному боргу перед ними.

До цієї когорти Героїв, до цієї Небесної Варти, додався Роман Члек з Колок. Став 22-им жителем Теофпольської громади, які загинули з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію суверенної України. Народився Роман 18 жовтня 1991 року. Ріс хорошою дитиною на радість батькам Валентині Тимофіївні та Григорію Михайловичу. Закінчив Волице-Полівську ЗОШ І-ІІІ ступенів, відслужив армію, став працювати охоронцем на цукровому заводі. Кажуть односельці, що був дуже порядним, спокійним, тихим, ніхто ніколи про нього не сказав поганого слова.

Категорія: №29 від 20.07.2023 року

25 липня минає рік, як загинув мій брат Ігор Петрович Шевчук з Теофіполя. Досі не віриться, все ще чекаю дзвінка, смс…

Які жорстокі слова з офіційного повідомлення: «Солдат Ігор Шевчук, позивний Патрон, помер 25 липня 2022 року в Курахівській лікарні внаслідок отриманих травм під час виконання бойового завдання поблизу селища Велика Новосілка на Донеччині. Рівно за місяць до цього воїну виповнилося 33 роки. Під час повномасштабного російського вторгнення приєднався до Збройних Сил України. Воював за рідну державу в лавах 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя», що у складі 56-ї окремої механізованої бригади». І все, тебе більше немає. Лише гіркий біль, розпука, спогади.

Категорія: №29 від 20.07.2023 року

У нашій Теофіпольській територіальній громаді продовжується динамічний перехід релігійних громад Української Православної Церкви московського патріархату до Православної Церкви України. Нагадаємо, що такі рішення вже прийняли люди у Лідихівці, Немиринцях, Воронівцях, Шибені, Гаївці, Підлісках, Гальчинцях, Бережинцях та Рідці, селищі цукрового заводу, Ільківцях, Колісці, Волиці, Поляховій, Кунчі та Дмитрівці. Бо вважають, що коли йде страшна війна, коли російська федерація знищує Україну, українців та все українське, треба розірвати будь-які зв’язки, в тому числі, культурні, духовні, з державою-агресором.

Виникає питання: чи має право втручатися у цей процес влада, якщо згідно Конституції церква в Україні відділена від держави? Відповідь однозначна: не має, але при цьому саме влада зобов’язана забезпечити дотримання законності та правопорядку. Бо що таке свобода совісті – людина може вірити, обирати собі віру, може ходити до церкви, а може не ходити, молитися або не молитися у себе вдома; може прийти на збори релігійної громади, а може не прийти. Тому не важливо, скільки людей живе в селі, а скільки прийшло на збори релігійної громади, важливий результат: за яке рішення проголосувала більшість учасників зборів.

  • Ви тут: 
  • Головна