вологість:
тиск:
вітер:
Ярмарок вдався
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Напружено продовжує працювати волонтерська група Галини Лепетун з Колок. Знову закололи порося, кілька днів готували домашню смакоту. Що наготували невтомні Галина Лепетун, Наталія Семенюк, Людмила Бас, Світлана Чернега, Галина Хитрун та Лілія Хитрун: домашню ковбасу по-закарпатськи, картопляні зрази з м’ясом, голубці, смажені пиріжки з горохом, грінки з намазкою, котлети, сюрпу та узвар.
І от в неділю, 2 лютого, у Теофіполі, на базарі, провели благодійний ярмарок. Столи надав благодійник, приватний підприємець, власник кафе «Золота рибка» Олександр Яремчук. Добре, що була гарна погода, було багато людей. Як завжди, привітно спілкувалися з людьми, пропонували смачні страви Галина Лепетун, Людмила Бас, Наталія Семенюк, Галина Хитрун та Лілія Хитрун.
- Нам було дуже приємно, - розказує Галина Іванівна, - коли до нас підходили доброзичливі покупці, дякували за нашу працю; коли підходили бійці, на жаль, поранені; ми їх запрошували, частували. А вони дякували нам за підтримку, за те, що ми про них не забуваємо, бо для них там, на передовій, це дуже важливо. Тому ми будемо робити це і надалі. От вторгували ми 10580 гривень, знову закупимо порося, розробимо його, наготуємо і будемо відправляти, поки прохолодно, посилки нашим хлопцям. Ще ж надонатили нам на картку добрі, небайдужі люди, і не тільки з нашої громади, а й з України, із-за кордону. Ми всім дуже дякуємо, самі б ми не справилися, а так, разом, все у нас вийде. То далі на ці кошти знову закупимо порося, ще ж, крім м’яса, треба рис, гречку, горох, капусту, муку, цукор, сіль, олію, спеції, томатну пасту, яйця. А як наготуємо, то все треба поскладати у відерця, тож і на це треба потратити гроші, і немалі.
Не відчувають втоми
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Знову звітуємо про роботу Гуманітарного штабу за минулий тиждень. Зроблено чимало – збиралися продукти довготривалого зберігання, було велике відправлення посилок, робота над запитом бійця-земляка.
Ще у середу, 29 січня, відбувся збір у Великому Лазучині. Знову земляки голови штабу Анатолія Козака давали на підтримку Збройних Сил України овочі, закрутки, печиво, солодощі, інші продукти довготривалого зберігання. Тоді разом з Василем Гандовським приїхали в Новоставці. Тут, на вулиці Садовій, Галина Фесун, небайдужа жителька, мати бійця, організувала збір продуктів. Поприносили люди все, чим багаті – картоплю, цибулю, моркву, столовий буряк, яблука, закрутку, тушонку, сало. І трохи назбиралося. Галина Василівна, крім овочів, приготувала кілька відерець домашньої засмажки з цибулі та моркви на олії, а ще десь вісім кілограмів почищених горіхів. Їх ще одна небайдужа людина з Новоставець, Ніна Маринюк, залила медом, розфасовує ці ласощі, це ж і ліки, у невеличкі баночки і передає для відправлення бійцям.
І буде жити вільна Україна
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Що таке Батьківщина, що таке країна, в якій ти живеш, що таке народ, нація? Це – родина. Але також це – певний край, певні традиції і культура. Це, в першу чергу, – любов до свого рідного і плекання його. Це – не відвертання, не залучення чогось іншого, тому що десь ще краще. Це – любов до свого рідного, своєї родини, Батьківщини, культури і традицій.
Часто говорять, що народ без історії не має майбутнього. Так і з патріотизмом. Він – не те, що виховується, а те, що виходить з душі. Ми ж не виховуємо в дитині любов до батька чи матері.
Побажали перемоги та повернення додому
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Нещодавно у Шибенському ліцеї відбулася зустріч із відважною і мужньою людиною – нашим земляком, випускником Шибенської середньої школи, воїном Збройних сил України Юрієм Іванюком. Якраз він перебуває на реабілітації, вдома.
Це була тепла, душевна, зворушлива зустріч. Адже гість – батько нашого учня восьмого класу Дениса, а його старший син Дмитро, наш випускник, майбутній офіцер, курсант другого курсу знаменитої Національної Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного.
Уже минає рік
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
12 лютого минає рік, як на 68-ому році життя відійшла за межу вічності голова профспілкової організації працівників освіти Теофіпольської територіальної громади Ніна Петрівна Киричок.
Все своє трудове життя вона присвятила педагогічній діяльності та профспілці. Впродовж більше 40 років очолювала профспілкову організацію працівників освіти Теофіпольщини. Вона була лідером, справжнім професіоналом, постійно демонструвала відданість обраній справі.
В останню земну дорогу провели Олександра Гаврилюка з Базалії
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Ще одна страшна втрата, ще одне незмірне горе, ще одна трагічна звістка. 31 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на позиціях у Донецькій області загинув боєць Олександр Анатолійович Гаврилюк з Базалії. 7 січня йому виповнилося 49 років.
Про Олександра у селищі відгукуються якнайкраще: був спокійним, чуйним, людяним, трудящим, був прекрасним чоловіком та батьком. З дружиною Юлією ростили донечку Наталію, семикласницю, синочка Олега, шестикласника, школярів Базалійського ліцею. Довгий час сумлінно працював механізатором у відділку ТОВ «Україна-2001». Та 14 листопада 2023 року був мобілізований, служив у в/ч А-501. До останнього подиху був вірний присязі, боронив Вітчизну.
Майже три роки надії
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Знову невимовний біль та розпач від втрати переповнив Теофіпольську громаду. На жаль, війна триває та приносить нові імена, що йдуть у вічність, поповнюють Небесне військо. Як боляче! Втрачаємо цвіт нації.
Майже три роки жила надією родина Віктора та Галини Кульчицьких з Великого Лазучина. Майже три роки сподівалися, що їхній дорогий син Олексій, який вважався зниклим безвісти, є десь живий, може, в полоні. Батьки постійно їздили на акції на підтримку заходів з розшуку та повернення полонених та зниклих безвісти. Але, надія стала безнадією. Надійшла жорстока звістка про його загибель.
Було цікаво
- Категорія: №6 від 06.02.2025 року
Нещодавно у приміщенні бібліотеки Новоставецького сільського будинку культури відбулася зустріч учасників клубу любителів поезії та прози «Ліра». Після довгої перерви погомоніти було про що…
Та спершу привітали з днем народження Ростислава Стріхара. Кожен із нас висловив свої вітання та побажання іменинникові, а він, у відповідь, подарував кілька своїх гуморинок. Хіба ж може Стріхар та й без гумору?! Звісно ж ні..
За тим обговорили підсумки минулого року. Познайомили з останніми напрацюваннями.
Ганна Король розповіла, що довгий час уже з різних джерел збирає легенди рідного краю і підготувала невелику добірку їх. З увагою та цікавістю послухами ми легенду про гарбуз.
Сторінка 12 із 258