Швидко пролітають роки, та незабутнім залишається час, коли ми були сповненими сил, енергії, які спрямовували на розвиток улюбленого виду спорту – футболу. Коли на наших життєвих стежках нам зустрілися ентузіасти, однодумці, з якими подружилися на все життя. Один із них – видатний футболіст та тренер, на жаль, вже покійний Петро Іванович Довганюк з селища цукрового заводу.
Його спортивна діяльність розпочалася на Теофіпольському цукровому заводі на посаді інструктора по спорту. Тоді на заводі працювало дуже багато молоді, хлопці хотіли займатися спортом, волейболом, футболом. Тож Петро Іванович створив потужну команду «Цукровик», яка впродовж багатьох років була фаворитом серед команд підприємств цукрової промисловості. Був і тренером, і воротарем. Коли у 1988 році головою Теофіпольського райвиконкому став великий прихильник футболу Валентин Антонович Хоптян, доручив Петру Івановичу сформувати футбольну команду «Іскра». І йому це вдалося, хоч це була велика організаторська робота, треба було шукати молодих, перспективних футболістів, вирішувати різні питання. І в «Іскрі» був певний час і тренером, і воротарем. Оскільки вважав, що треба посилено розвивати дитячий та молодіжний спортивний рух, став засновником ДЮСШ профспілки Теофіпольського цукрового заводу. Був директором та тренером секції по футболу.
Та доля відміряла йому зовсім мало, сорок днів не дожив до свого 51-річчя. Обірвалося його життя у 2001-у році. На честь Петра Івановича, талановитого футболіста, відомого організатора футбольного руху на Теофіпольщині, доброзичливої, товариської людини ми на місцевому рівні щороку проводили футбольні турніри його пам’яті.
А нещодавно ми вже вдесяте провели міжобласний турнір серед ветеранів 60+, присвячений пам’яті Петра Івановича Довганюка. Одночасно це був благодійний турнір для збору коштів на автомобіль для одного бойового підрозділу, в якому служать наші земляки Артур та Едуард Михальчуки з Теофіполя, сини відомого волонтера Андрія Михальчука, боронять Україну на Донеччині.
Відбувся він на штучному майданчику КП «Теофіпольський районний стадіон». Участь у турнірі взяли чотири команди – з Тернополя, Ланівець, Кам’янця-Подільського та, звісно, Теофіполя. За нашу команду зіграли легенди Теофіпольського футболу кінця 80-х початку 90-их років: Юрій Романов(приїхав з Житомира), Євген Рибак ( з Шепетівки), Борис Борисевич, Юрій Поліщук, Микола Бойчук, Володимир Рижук, Володимир Крайник (приїхав з Івано-Франківська), а також я. У складі команди з Тернополя грав відомий футболіст Ігор Яворський.
Це була цікава, запекла боротьба, всі команди показали високий клас гри. Переможець турніру вирішився в останньому матчі, де наша команда зіграла з командою Тернополя. Наші гравці дали гідний бій, але суперник виявився сильнішим.
Отож, перше місце– Тернопіль, друге-Теофіполь, третє – Кам’янець-Подільський, четверте – Ланівці. Дякуємо небайдужим благодійникам, які підтримали нашу ініціативу, стали спонсорами турніру.
Зібрані кошти передали, хай цей внесок послужить цій бойовій бригаді, нашим бійцям-героям. Ми вшанували нашого доброго товариша, самі спогадами повернулися у в молодість. Радіємо, що ще в строю, ще граємо. Бо футбол – це прекрасно, це життя. Та головне – наша велика спільна перемога.
Борис Пісоцький, ветеран футбольного руху Теофіпольщини
