Погода

Цей гумористично-ліричний вірш-спогад із років незабутньої юності написала людина веселої вдачі Антоніна Трохимчук (Кобилянська) з Базалії. І присвятила вона це дружнє поетичне творіння своєму колишньому однокласнику, знаному на Хмельниччині журналісту Тадеушу Казимировичу Островському з нагоди його 75-ліття від дня народження.

Колегам пана Тадеуша по колишній праці в райгазеті сподобався стиль викладу тих подій на папері гумористично-самокритичного твору самобутньої поетеси з Базалії. Це, скажемо відверто, не завжди під силу навіть професійним творцям поетичного жанру.

Отож, щоб звеселити настрій ювіляра, піднести настрій читачам газети «Життя Теофіпольщини» колеги попросили редакцію знайти місце цьому твору на її сторінках. Адже журналіст Тадеуш Островський понад три десятки років сумлінно висвітлював на сторінках цього часопису трудові будні і свята Теофіпольського краю.

Отож, слово Антоніні Трохимчук з її гумористичним присмаком.

НАРЕШТІ СКАЗАВ: ЛЮБЛЮ!

Із Борщівки у десятий клас

до нас прийшов хлопчина:

добрий, щирий, лагідний,

з карими очима.

Став читати свої вірші

про кохання й вроду…

Закохались в нього дівчата

усі зразу й сходу!

Ну і він часу не гаяв.

Жаль, не міг обрати:

кому квіти дарувати,

кого ж проводжати…

Кохав Катю, потім – Аллу:

їм писав присвяти.

Біля парт дівчат вертівся,

проводжав до хати.

Я ж ковтала гіркі сльози,

не даючи виду.

Ладна була кожну вбити

за отії кривди!

Куди мені було братись –

вони ж такі файні!

Але й їм він не дістався!

А дістався… Галі!

Як же тяжко всі зітхали:

ревність розпирала!

Хоч й минуло шість десятків,

а легше не стало!

Я ж нарешті дочекалась,

що й мене уважить:

привітає з ювілеєм!

Що ж він мені скаже?!

Чую в слухавці: «Люблю»…

Знаю, що з поваги.

Все ж сиджу і кайф ловлю,

наче після браги.

Пригадалось мені все

теж не випадково:

наш поет із юності --

іменинник скоро!

Хоч поважну цифру чую

(сама теж такого віку!)

та я й досі ще ревную,

заздрю щиро тобі,

Галю, і твоєму чоловіку!

Тож живіть собі у парі

хоч і сотню літ!

Не забуду очі карі,

що ви не кажіть…

Антоніна ТРОХИМЧУК, випускниця 1966 року Базалійської середньої школи.