вологість:
тиск:
вітер:
- Деталі
- Категорія: №4 від 25.01.2024 року
- Перегляди: 246
22 січня 2024 року Теофіпольська селищна рада опублікувала допис у Фейсбуці, що 27 липня 2023 року вступив в дію Закон України про «Засудження та заборону пропаганди російської імперської політики України і деколонізацію топонімії». А саме закцентувала увагу на жителів вулиці 30-річчя Перемоги в селищі Теофіполь: «адже від вас не поступило жодної пропозиції щодо нової назви вулиці. Якщо ви самостійно і вчасно не вирішите, як змінити назву вулиці, то за вас те зробить Хмельницька обласна військова адміністрація, але вже на свій розсуд».
І у мене до Теофіпольської селищної ради виникає зустрічне запитання: хто і коли проводив громадські обговорення? Адже якби я не прочитав допис у Фейсбуці, то б і про це не відав.
Виходячи із Закону України про «Засудження та заборону пропаганди російської імперської політики України і деколонізацію топонімії» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 травня 2023 року №3097 Законом України від 3 травня 2023 року №3097-ІХ «Про засудження комуністичного на націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки: перейменування географічних об’єктів (вулиць) здійснюється з урахуванням думки населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти (вулиці), шляхом проведення консультацій з громадськістю щодо запропонованих змін.
- Деталі
- Категорія: №4 від 25.01.2024 року
- Перегляди: 239
Дуже багато людей останнім часом хочуть дізнатися хто така Інна Крупяк, чиї вірші часто зустрічаються на сторінках нашого часопису. Тож вирішила відкрити таємницю. Отож, Інна Василівна Крупяк народилася 18 січня 1971 року Інна Василівна Крупяк (в дівоцтві Кушнір) у селі Сокиринці.
Це моя троюрідна сестра по материнській лінії: її бабуся Софія і мій дідусь Дунець Антон Захарович – рідні брат і сестра. Ось, як вона сама розповіла про себе у першій збірці віршів «Молитва», виданій у 2023 році.
«Мальовниче село над Збручем Сокиринці на Чемеровеччині стало для мене не лише колискою життя і джерелом натхнення та творчості. Це воно – мій оберіг, моя доля, моє життя. Я назавжди залишилась вірною йому та батьківській хаті.
Перші віршовані рядки почали з’являтися ще у 14 років. Тоді школярі читали газету «Зірка». Кілька своїх віршів я надіслала в Київ до редакції цієї газети. Деякі з них були надруковані на її сторінках.
- Деталі
- Категорія: №4 від 25.01.2024 року
- Перегляди: 217
У здоровому тілі – здоровий дух, так говорять у нас в Україні. Для покращення стану тіла потрібно вести здоровий спосіб життя, займатися спортом. Та не всім це під силу. Проте жити хочуть усі. Тож потрібно дбати про себе, свій організм. Менше нервуватися у теперішній тривожний час навряд чи вдасться, але ж від стресу, нервування, хвороби загострюються все більше. Ліки дорогі, та й від ще однієї прикрості – старості – немає ліків.
Важливо тримати себе в тонусі, не зациклюватися на прикрощах і більше сміятися, посміхатися. Де ж шукати привід для сміху, запитаєте ви. Погоджуся, мало веселого зараз у житті, але ж не потрібно все бачити у темних фарбах. Бути оптимістом непросто, все залежить від настрою і точки зору. Хтось подивиться на стакан, у якому лише до половини налита рідина і назве його «напівпорожнім», а інший – «напівповним». Взяти хоча б день 1 лютого. Хтось скаже: «Важкий місяць, бо уже замучилися від тої зими, та й спитає лютий, чи добре взутий». А інший відповість: «Слава Богу, дочекалися лютого, вже й весна недалеко. Ти морозе хоч тріщи, хоч не тріщи, а пройшли Водохрещі».
- Деталі
- Категорія: №4 від 25.01.2024 року
- Перегляди: 283
Ще одна трагічна звістка страшним болем оповила Теофіпольську громаду. 21 січня при виконанні військового обов’язку загинув начальник штабу, перший заступник командира 10-ої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», житель села Святець, підполковник Збройних Сил України Олег Леонідович Рендюк. Він назавжди залишився 35-літнім, Героєм, який за покликом серця пішов захищати Вітчизну, її Соборність та Незалежність. Страшна війна забирає кращих, забирає справжніх патріотів, цвіт української нації.
Народився та виріс Олег Рендюк 15 квітня 1988 року на Красилівщині, у селі Велика Салиха. Здобув вищу військову освіту, з 2010 по 2019 рік служив у Збройних Силах України, з 2014 року захищав суверенітет та територіальну цілісність на сході країни, був учасником АТО, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
З 2019 року працював заступником військового комісара Теофіпольського військового комісаріату, далі заступником начальника 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної допомоги. Колеги по роботі згадують про нього як про професіонала, порядну людину, надійного товариша. Не можуть повірити, що сталася така трагедія.
Сторінка 2 із 2