Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №4 від 25.01.2024 року
Перегляди: 189

Невтомно продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини, акції по збору продуктів довготривалого зберігання, приготування домашніх страв тривають.

Так, 20 січня у Борщівці волонтер, мама військовослужбовця Ярослава Островська передала голові штабу Анатолію Козаку медикаменти, турнікети, чотири газових балончики на 5 літрів, ковдри, 100 метрів захисної тканини, шкарпетки, термовстилки, ноші, рідкі свічки. Аби відправити все це бійцям на передову, бо все воно дуже потрібне.

Робить це пані Ярослава не вперше: оголошує збір коштів, найбільше вкладає сама, тоді через інтернет замовляє і отримує новою поштою. Головне, що замовляє найнеобхідніше для наших захисників.

А у вівторок, 23 січня, Анатолій Козак приїхав у Борщівку знову, аби забрати зібране директором сільського будинку культури Майєю Пейдою. Позносили на її заклик небайдужі жителі села овочі, закрутки, вермішель, чай, печиво, яблука, туалетний папір.

Деталі
Категорія: №4 від 25.01.2024 року
Перегляди: 221

Хоч йде ця страхітлива війна, всі ми, і дорослі, і малі, останній місяць минулого року жили в очікуванні свят вже за новим календарем – Святого Миколая, Різдва Христового. Всі просили в Бога, аби Україна вистояла у цій війні, щоб наступила перемога, мир та спокій на нашій багатостраждальній українській землі.

А вже після Нового року розпочалися колядки. Як було в нас, в храмі Православної Церкви України у селищі цукрового заводу: колядувати пішла частина нашого церковного хору, до них приєдналися жіночки, які працюють в дитячому садочку «Білочка». Дуже гарні були нові колядки, гарно оформлена була зірка, а спів колядників – як на мене, то він чи не найкращий у громаді. Мали з собою і дзвіночок, який звеселяв і самих колядників, і господарів. Радо наших колядників зустрічали, щедро їх дарували. Хочеться відмітити Євгену Ковальчук, яка сама назбирала 2 400 гривень на хоругви і хрест (бо колишні вкрали). А ще зібрала більше 4 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України. Люди зносили в храм гроші, шоколадки, шкарпетки, печиво, солодощі. І все це наш отець Василь Крисак відвозив до волонтерського центру, на базу Гуманітарного штабу Теофіпольщини. А далі ці пожертви відправлялися до наших захисників по різних напрямках, не раз отець Василь, як капелан штабу, супроводжував їх.

Деталі
Категорія: №4 від 25.01.2024 року
Перегляди: 279

Усі ми смертні, про що постійно нагадують написи при вході на кладовища «Полиш надію всякий, який сюди входить». Й оця невідворотність, попри всі потуги людства, буде завжди в силі. І, мабуть, немає жодної мислячої особини, яка б цим не переймалася. Тоді начебто заспокійливою панацеєю виступають аргументи на кшалт «всі там будемо», «єдина справедливість»: чи то злиденний, чи заможний – ніхто не відкупиться і з собою на той світ статків не забере».

На жаль, при цьому іноді забуваємо, що маємо провести в останню дорогу померлих як слід, по людськи. Тому останнім часом вимальовується така безрадісна картина, про яку донедавна навіть не думалося…

Ще наприкінці 70-их минулого століття в райцентрівському комунгоспі (згодом ВУЖКГ) було створено ритуальну службу. Правда, її діяльність характеризувалася переважно вінками, які тривалий час майстерно виготовляла Клавдія Іванівна Берегела. Згодом цю ритуальну прогалину заповнили приватні підприємці Анатолій Гурський та Віктор Ткачук, частково – Анатолій Корнієнко.

Деталі
Категорія: №4 від 25.01.2024 року
Перегляди: 197

У щирій молитві до Господа руки ми зносимо

І слізно благаємо: наші гріхи всі прости.

Ніяких скарбів і багатств ми для себе не просимо,

Лише Україну у цей тяжкий час захисти.

Наш Царю Небесний, злетів сатана над Вкраїною,

Руйнує і знищує все на своєму путі.

Палає вогнем рідний край, смерть правує людиною.

Невже задля цього Ісус помирав на хресті?

Деталі
Категорія: №4 від 25.01.2024 року
Перегляди: 237

Зворушливі урочистості відбулися 22 січня, у 105-у річницю проголошення Соборності Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, на містку через річечку Жердь, на межі Хмельницької та Тернопільської областей, між селом Лисогірка Теофіпольської громади та селом Осники Ланівецької громади.

І хоч в цей час була оголошена повітряна тривога, багаторічна традиція, яка склалася між добрими сусідами – Теофіпольщиною та Лановеччиною, – не порушилася. Бо на сьогодні відзначення цього історичного акту об’єднання українських земель в одній державі, який увінчав соборницькі прагнення українців, є демонстрацією нашої єдності та незламності. Адже російська федерація, як спадкоємиця російської імперії та більшовиків, знову прагне знищити українську державність та окупувати нашу країну. Та Україна переможе, бо українці монолітні, як ніколи, та й світ з нами.

Тож на традиційному місці символічного єднання Сходу та Заходу цього дня зустрілися делегації Теофіпольщини та Тернопільщини. Делегацію наших гостей очолював наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжий Володимир Мосейко. До того ж він засновник Благодійного фонду «Подільсько-Волинська Січ», керівник потужного волонтерського центру у Тернополі, голова правління волонтерської громадської організації «Десантно-козацький рій», член громадської ради при Тернопільській обласній військовій адміністрації, з 2014 року займається волонтерством. Тож у складі делегації були волонтери з Тернополя та Ланівець, люди, які постійно, безкорисливо працюють на підтримку Збройних Сил України.