Дуже багато людей останнім часом хочуть дізнатися хто така Інна Крупяк, чиї вірші часто зустрічаються на сторінках нашого часопису. Тож вирішила відкрити таємницю. Отож, Інна Василівна Крупяк народилася 18 січня 1971 року Інна Василівна Крупяк (в дівоцтві Кушнір) у селі Сокиринці.
Це моя троюрідна сестра по материнській лінії: її бабуся Софія і мій дідусь Дунець Антон Захарович – рідні брат і сестра. Ось, як вона сама розповіла про себе у першій збірці віршів «Молитва», виданій у 2023 році.
«Мальовниче село над Збручем Сокиринці на Чемеровеччині стало для мене не лише колискою життя і джерелом натхнення та творчості. Це воно – мій оберіг, моя доля, моє життя. Я назавжди залишилась вірною йому та батьківській хаті.
Перші віршовані рядки почали з’являтися ще у 14 років. Тоді школярі читали газету «Зірка». Кілька своїх віршів я надіслала в Київ до редакції цієї газети. Деякі з них були надруковані на її сторінках.
У 1986 році закінчила 8-річну школу і вступила до Хмельницького педагогічного училища у 1990 році повернулася у рідну школу з дипломом учителя початкових класів та вихователя групи продовженого дня. Один рік викладала німецьку мову та музику, а з 1991 року по сьогодні сію добре, розумне і вічне у душах маленьких школярів, тепер це Сокиринецька гімназія. Продовжувала писати вірші, гуморески. Друкувалася в обласній газеті «Подільські вісті» та районній газеті «Нове життя». Довгий час писала лише для дітей, складала вірші, пісні для шкільних свят.
Доля підготувала для мене багато життєвих випробувань, але я завжди намагалася не здаватись, бути сильною, усміхатися крізь сльози. Єдина підтримка й опора для мене зараз – двоє моїх синів-студентів.
А тоді почалася війна… Вона повністю перевернула свідомість кожного українця, навчила нас люто ненавидіти ворога і ще більше любити рідну Україну, людей, життя, навчила нас по-справжньому щиро молитися. А особисто я відчула внутрішню потребу знову писати вірші. Вірш «Молитва» став початком нового етапу у моїй творчості».
Ось така вона, моя талановита сестричка. Щиро вражена її натхненням, її громадянською позицією, її світобаченням, сприйняттям подій, які випали нашу долю, на долю нашої України. А ще – її палкою вірою у перемогу, в краще майбутнє Вітчизни.
Світлана Кислюк, в.о. голови Новоставецької сільської ветеранської організації
