Погода

Гуманітарний штаб Теофіпольщини продовжує працювати – і в передноворічні святкові дні, і з початку нового року. Бо треба продовжувати підтримувати наших бійців-земляків, і не тільки. Бо вони там захищають нас, щоб ми спокійно спали, могли святкувати, колядувати та щедрувати. Просто жити.

Напередодні Нового року акції по збору закруток та продуктів довготривалого зберігання пройшли в Шибені та Гаївці. І хоч в Шибені у ці дні, м’яко кажучи, було перезавантаження, бо діти з Шибенського ліцею колядували, збирали на дрони, півчі з храму Православної Церкви України три дні колядували, бо село велике, майже всі їх чекали. Але в п’ятницю, 29 грудня, з десятої години ранку до приміщення штабу почали йти люди. Несли, хто що міг: закрутку, варення, цукор, печиво, сало, паштет, тушонку, кашу, цибулю, каву, маккаву, квасину, сушину, мівіну, олію,гречані крупи, смалець, рибні консерви, макарони, гігієнічні засоби. У нашому селі на вулиці Глибокі Олендри проживає наш волонтер Неля Шведа. Оскільки на цій вулиці проживають майже всі пенсіонери, які вже не можуть робити закрутки, або роблять їх лише для себе, вони здали 1500 гривень, аби на ці кошти закупити продукти. І Неля купила макарони, вафлі, печиво, каву, чай, кетчуп, майонез. І все це доставила в штаб, зробила це з почуттям гордості та виконаного обов’язку. А наступного дня, в суботу зранку прихали голова Гуманітарного штабу Анатолій Козак, його заступник Василь Гандовський. Все завантажили, допомагав в цьому голова ветеранської організації Володимир Бурлак. А тоді ще прохали на вулиці – Вигін, Центр та Острівку. Всі люди були налаштовані доброзичливо, спілкувалися з штабістами, казали, щоб приїжджали ще.

У ці святкові різдвяно-новорічні дні чи не в кожному селі колядували та щедрували гурти – школярів, молоді, півчих. Школярі закладів середньої освіти брали участь в акції «Колядую, колядую, перемогу серцем чую. Наколядуємо на дрони для наших захисників».

Колядували півчі на потреби храмів Православної Церкви України. А благочинний Теофіпольського округу ПЦУ, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак виступив з ініціативою наколядувати на автомобіль для наших бійців-земляків.

В людях щось обірвалось,

Щось до болю важливе...

Ніби серця торкнулась

Зла жалюча кропива,

Наче в мозку клітини

Раптом вийшли із ладу –

В почуттях загубили

Всяку міру, і владу.

Хоч щодня наприкінці минулого року звучали сирени повітряної тривоги, і наша Хмельниччина піддавалася масованим ворожим атакам, у нашій Волицькій гімназії проводилися загальношкільні заходи патріотичного спрямування. Так, 20 грудня відбулася довгоочікувана подія – зустріч з воїнами-односельцями, які перебували вдома у відпустці.

Усі присутні, діти, вчителі отримали багато незабутніх емоцій, почули відповіді на запитання, які їх цікавили найбільше.

А ще гості розповіли про свою дуже нелегку службу, побут, побратимів, різні історії із військового життя. Діти подарували бійцям свої щирі вітання, пісні, малюнки та обереги, виготовлені своїми руками. Дуже пощастило четвертокласнику Юркові Воробйову, бо в подарунок хлопець отримав шеврон від захисника Руслана Приходька. Це було дуже неочікувано та радісно!

Бережи, Всевишній, наших хлопців, дорогих земних янголів-охоронців! Даруй їм Перемогу і якнайшвидше повернення додому. Молимося. Віримо. Чекаємо.

Ще одна страшна звістка облетіла Теофіпольську громаду. Поповнив небесне військо ще один Герой, ще один справжній патріот, вірний син Вітчизни Олександр Васильович Гаврилюк зі Святця. Не можна в це повірити, змиритися, бо ж був прекрасною людиною, поважали його люди за працелюбність, відповідальність та скромність. 15 років пропрацював в газконторі на аварійці, прозвали його люди Саша Газ, казали так на нього всюди.

А народився в Дмитрівці, був шостим, найменшим в багатодітній родині. Як було йому сім років, помер батько, тож до сільської роботи був привчений змалку, допомагав мамі по хазяйству. Закінчив Кунчанську восьмирічну школу, Теофіпольську середню № 1. Вивчився на тракториста у Теофіпольському професійно-технічному училищі, працював в колгоспі імені Щорса. Пішов в армію, служив в ракетних військах, спочатку в Удмуртії перевозив ядерні боєголовки, потім служив в Казахстані, був і в Афганістані, їх підрозділ прикривав вивід радянських військ. Після армії робив в газконторі, далі – в СТОВ «Святець», тут був і газовиком, і комбайнером, і трактористом.