Погода

У четвер, коли ми отримаємо черговий номер улюбленої газети, уже буде перший день осені. Промайнуло літо у тривогах, уже вечори і ранки холодні. Свою яскравість втрачає небо. Багато птахів уже полетіли у вирій. А у садах достигають яблука, груші, сливи.

Прийшла пора братися до городів. Адже все вирощене треба зібрати, і для себе, і для тих, хто на передовій, і для тих, хто змушений шукати притулку, бо його дім зруйновано… Ніхто не знає якою буде зима....

Хочеться поділитися з вами добрим словом. Проженіть печалі, погляньте навкуги, який світ навколо гарний. Завдяки нашим воїнам ми можемо спокійно працювати… лиш спиться неспокійно. Молімося і вірмо: все буде добре. Перемога буде за нами. Вона не буде легкою, але вона точно буде… Чомусь останнім часом не пишеться. Але, думаю, вам до вподоби вірші моєї сестрички Інни Крупяк. Хочу поділитися з вами кількома написаними раніше своїми віршами про осінь.

Вона стояла і дивилась на руїни.

Душа боліла страшно, в грудях аж пекло.

Молилась Богові, упавши на коліна,

Щоб зменшив біль, щоб зупинив, нарешті, зло.

На голові – вінок терновий, як в Ісуса,

А чорну стрічку пов’язала їй війна.