У четвер, коли ми отримаємо черговий номер улюбленої газети, уже буде перший день осені. Промайнуло літо у тривогах, уже вечори і ранки холодні. Свою яскравість втрачає небо. Багато птахів уже полетіли у вирій. А у садах достигають яблука, груші, сливи.
Прийшла пора братися до городів. Адже все вирощене треба зібрати, і для себе, і для тих, хто на передовій, і для тих, хто змушений шукати притулку, бо його дім зруйновано… Ніхто не знає якою буде зима....
Хочеться поділитися з вами добрим словом. Проженіть печалі, погляньте навкуги, який світ навколо гарний. Завдяки нашим воїнам ми можемо спокійно працювати… лиш спиться неспокійно. Молімося і вірмо: все буде добре. Перемога буде за нами. Вона не буде легкою, але вона точно буде… Чомусь останнім часом не пишеться. Але, думаю, вам до вподоби вірші моєї сестрички Інни Крупяк. Хочу поділитися з вами кількома написаними раніше своїми віршами про осінь.
У переддень осені
У гамаку із сивого туману
У лісі над рікою спала осінь.
А ліс їй казку шепотів листками,
Роса обмила пил із ніжок босих.
Вже пізній серпень знемага від спеки,
Він у всі вікна осінь виглядає.
Послав за нею посланця – лелеку,
Щоби приніс на крилах з дивокраю.
Уже пора пройтися їй гаями,
Позолотити зачіски дібровам,
Щоб все навколо барвами заграло,
Яскравим розмаїттям кольоровим.
Калині в листя кинути б багрянцю,
Веселками скупати хризантеми,
Щоби шипшинка видивлялась вранці:
Червоні вже сережки, чи зелені.
Сипнути би грибочками по низу,
Засіяти пеньочки кострубаті,
Щоб по горбах, долинах з-поміж хмизу
Опеньки повиростали завзяті.
А поки спить красуня, спочиває,
Оглянув вітер гнізда опустілі.
Ліс тихо сон її оберігає,
Бо птахи вже у вирій полетіли. 28.08.22
* * *
Ну ось і осінь глянула в вікно,
Така чарівна, тепла і привітна.
У вересневий ранок вийду в сад –
Там мальви нова квіточка розквітла.
Червоне яблуко сховалось від усіх,
Медово пахнуть груші і малина...
Нехай теплом порадує усіх
Чаклунки осені найперша днина.
Ще трохи... Вона фарби підбере,
У сонечка попросить позолоти,
Сади й ліси святково прибере –
Вони такими ще не були доти...
Загляне у засіки, на поля,
Чи впорались, чи до зими готові...
А поки ще дари нам віддає земля,
Примірюючи шати кольорові. 1.09.2019.
Гарної, врожайної усім осені. Здоров’я і Миру. Віримо і допомагаємо нашим Захисникам! Перемога буде за нами! Слава Україні! Героям Слава!
Світлана Кислюк