Погода

Століттями покоління Героїв боролися, віддавали своє життя за вільну Україну. Ця боротьба триває і досі, бо нащадки нашого споконвічного ворога здійснили нечувану, повномасштабну агресію проти суверенної, незалежної України. Та ніколи, ніхто не поставить гордий, незламний український народ на коліна.

Тож 23 травня, у День Героїв, біля давньої козацької могили поблизу села Троянівка відбувся зворушливий захід. Жителі громади, гості, курсанти Національної Академії Державної прикордонної служби України хвилиною мовчання вшанували всіх, хто поліг за нашу волю та свободу.

До учасників скорботного зібрання звернулися Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев та помічник народного депутата України Сергія Лабазюка, радник голови Хмельницької обласної ради Віолети Лабазюк, координатор благодійного фонду «Ми поруч» Сергій Ковальчук, висловили вдячність всім, хто вклав свою частку в оновлення козацької могили. Нагадаємо, що ініціатором її благоустрою, у спомин про безіменних вояків Богдана Хмельницького середини ХVII століття, був уродженець Троянівки, великий патріот нашого краю, вчитель хімії Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Андрій Костянтинович Ковальчук, батько Сергія Ковальчука.

Нас було з тридцять... Тихенько заходять, тихенько вмощуються в крісла. Тихенько спілкуються. Погляд відкритий, але з глибоким сумом-печаллю. Це мами синів-воїнів-захисників, які не вагаючись пішли туди, де страшно, де каліцтво, де смерть.

Де велика взаємопідтримка, глибокі окопи і вірні, надійні дру­зі-побратими. Туди, де – війна. Підступна, несподівана. Там вони – наші сини. Зовсім молоді, а уже Герої. Стар­ші – надійна під­тримка. І уже й дідусі, але також там, бо рідну родину, рідну землю, рідну Україну ми не дамо уже нікому.

Мамо... Сину... До­ню... Пекучий біль у серці. Щоденна тривога. І важке очікування дзвіночка. Одне слово, тільки слово, але рід­ним голосом...

Нас було з тридцять... Тихенько заходять, тихенько вмощуються в крісла. Тихенько спілкуються. Погляд відкритий, але з глибоким сумом-печаллю. Це мами синів-воїнів-захисників, які не вагаючись пішли туди, де страшно, де каліцтво, де смерть.

Де велика взаємопідтримка, глибокі окопи і вірні, надійні дру­зі-побратими. Туди, де – війна. Підступна, несподівана. Там вони – наші сини. Зовсім молоді, а уже Герої. Стар­ші – надійна під­тримка. І уже й дідусі, але також там, бо рідну родину, рідну землю, рідну Україну ми не дамо уже нікому.

Мамо... Сину... До­ню... Пекучий біль у серці. Щоденна тривога. І важке очікування дзвіночка. Одне слово, тільки слово, але рід­ним голосом...

 Такими словами розпочала свій допис у Фейсбуці координатор волонтерських медичних служб Оксана Корчинська. Вона розповіла історію про порятунок бійця, якого врятувала віра.

Зокрема, вона написала таке:

– Везуть пораненого. Бойові медики повідомляють, що важкий, тяжкі пошкодження і вогнепальні переломи ніг. Медики в протишоковій прискорюють надання допомоги середньому й легкопораненому. Привозять важкого, перекладаємо на стіл, в свідомості, говорить. Лікарі проводять ревізію. Зовні рвані рани і вонгнепальні «сліпи» осколкові нижніх кінцівок, перевіряють живіт і грудину, верхні кінцівки. Помічаю на тілі неординарне тату. Команда на рентген. Лікарі дивляться результат, здивовані – жодного перелому. Повідомляємо бійцю чудову новину. Він відповідає, що не сумнівався, бо віра – це знання. Питаю дозвіл зробити фото його тату…

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем своїм,

А ми йдемо по світу в вишиванці.

Ми – українці! Й гордимося цим.

Вишиванка – символ приналежності до роду, оберіг кожного українця, що символізує любов, сім’ю, вірність, Батьківщину, благополуччя та процвітання. В ній закладений генетичний код української нації, який об’єднує нас з кожним роком з новою силою. Вона уособлює в собі красу і ніжність й водночас – велич і силу. День вишиванки – гарне свято єднання українського народу. Але цьогоріч воно з присмаком смутку та болю. Жахлива війна увірвалася в нашу країну, принесла горе і сльози, біль, страждання, розруху. Саме зараз, як ніколи, ми маємо згуртуватися, щоб допомагати ЗСУ наближати нашу Перемогу. З цією метою у Волице-Полівському ліцеї Теофіпольської селищної ради 18 травня 2023 року було організовано культурну програму до Дня вишиванки. В цей день до нас завітало багато гостей: Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев із заступницею Валентиною Бабак, староста Наталія Щерінська, учні та учителі наших сусідніх закладів освіти – Волицької гімназії та Поляхівського ліцею, батьки наших діток, жителі села.