З часу свого створення Гуманітарний штаб Теофіпольщини зробив вже чимало добрих справ: доставляв вантажі з продуктами до волонтерського центру в Хмельницькому, волонтерському центру Володимира Мосейка в Тернополі, звідти привозив гуманітарну допомогу для переселенців, багатодітних сімей, людей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Ця робота не припиняється, а продовжується.
От нещодавно, в кінці червня, з нашої Шибени до Володимира Мосейка ми відправили 50 сіток старої картоплі . Таке нам від нього надійшло замовлення. Відгукнулися наші люди, власне, майже всі ті, які з початку війни безкорисливо стали волонтерами, віддавали останнє, не жаліючи свого часу, ліпили вареники та пельмені, готували тушонку, кашу з м’ясом, голубці, пекли пиріжки та печиво. Отож, хто перебрав від паростків( це теж треба було зробити) та надав картоплю: це Ольга Бурлак, Анастасія Ротчук, Наталія Мізерна, Галина Воробчук, Тетяна Іванюк, Лідія Мойсєєва, Олег Хоптяний, Володимир Шведа,Ганна Ярем’юк, Володимир Марчук, Ніна Ткачук, Ганна Мельничук, Галина Єднобик, Іван Рожук, Ніна Панькова, Петро Журибіда, Іван Панасович Журибіда, Раїса Кріса, Федір Далінчун, Галина Гілевич, Неоніла Шведа, Галина Журибіда, Павло Стецюк. Казали нам голова штабу Анатолій Козак та його заступник Василь Гандовський, що Володимир Мосейко був дуже радий з такого вантажу, бо чекають його хлопці на передовій, дивувався, як вдається господарям з Шибени картоплю так зберегти, що міцненька,як свіжа.
Ще ми передали Володимиром Мосейком на фронт 25 вакуумних упаковок ковбаси. Як це сталося: коли ми закупляли фарш для приготування пельменів та каші, в нас ще залишилося 7 кілограмів фаршу, заморожений він зберігався в кафе «Затишок» Наталії Мізерної. Ще докупили кілька кілограмів курячого філе і приготував цю ковбасу житель нашого села, молодий чоловік Володимир Стецюк (молодший). Для того, щоб упакувати для тривалого зберігання цю продукцію, ми виписали по пошті вакуумно-поліетиленовий рулон, упакували цю ковбаску, хай наші хлопці посмакують.
Далі ми отримали наступне замовлення від Володимира Олексійовича: напекти печива, бо ж не псується, є висококалорійним продуктом. Відправили ми 17 ящичків, хто сам пік, а хто купив готове. Хто долучився до цієї доброї справи: Надія Замах, Марія Шмигун, Людмила Чуб’юк, Надія Квасюк, Оксана Онопрійчук, Наталія Козерацька, Аліса Стецюк, Надія Сопіга, Галина Єднобик, Оксана Шведа, Ольга Шведа, Тетяна Карп’юк, Ганна Главацька.
А ще ми відгукнулися на прохання організатора Гуманітарного штабу Теофіпольщини, отамана Теофіпольського козацького коша, комерційного директора ТОВ «Подільське» Андрія Петринюка. Просив для облаштування української світлиці в наметовому таборі козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ-2022» передати родинні обереги – вишивки, рушники, доріжки, серветки. Хоч це дорогі серцю пам’ятки, спогади про рідних людей, – не пошкодували, віддали, бо яка Січ без українських вишивок. Від щирого серця зробили це Аліса Стецюк, Надія Замах, Ольга Бурлак, Ганна Мельничук, Ганна Ярем’юк, Катерина Куницька. До всіх цих акцій долучилася і моя родина, так має бути, першою повинна подавати приклад.
Як збирали ми картоплю, Анатолій Козак та Василь Гандовський (колишні сільські голови з Великого Лазучина та Гаврилівки) особисто розмовляли з людьми, дякували за їхню позицію: хай краще пригодиться нашим бійцям, ніж вивезти в глиняники. Завітали і до ветерана місцевого самоврядування, колишнього Шибенського сільського голови Віктора Захаровича Стецюка. Немає вже здоров’я, не може ходити.
На другий день привезли ці хлопці троє ходунків. Не міг повірити наш Захарович, що безплатно, аж заплакав, вибрав собі без коліщат, так йому буде зручніше. Ще одні ходунки дали Павлові Тищуку, його матір Таїсія, яка отримала ходунки від Центру соціальних послуг , також дивувалася, що це безкоштовно. А треті ходунки вручили Володимиру Толопку, сину безвісти пропалого бійця Збройних Сил України Степана Толопка. Бо ж хоч хворіє 18-річний хлопець з дитинства, недавно пройшов реабілітацію у Львові, треба робити вправи, пробувати вставати. З ходунками йому тепер буде трохи легше.
Також привезли Анатолій Козак та Василь Гандовський в Шибену гуманітарну допомогу. Цього разу ми роздали її нашим активістам, вони того варті, аби хоч якось їм віддячити. Гуманітарка американська, добротна, такий одяг ніколи не буває зайвим. Також знаю, що від Володимира Мосейка наші хлопці привезли два рюкзаки, два бронежилети, наколінники. Військову форму надав депутат Хмельницької обласної ради Віктор Лебединський. Все Анатолій Козак передав своїм землякам, бійцям Збройних Сил України з Великого Лазучина.
Тож наш Гуманітарний штаб Теофіпольщини продовжує працювати, підтримує і захисників України, і наших людей, бо й завдяки їм всі разом ми наближаємо перемогу. Тож від нашого штабу висловлюю щиру вдячність жителям Шибени, які продовжують брати участь у волонтерському русі. Бо одна людина нічого не варта, а разом – ми сила.
Зоя Нікітчук, представник Гуманітарного
штабу Теофіпольщини,
село Шибена
