Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Перегляди: 471

Із журналістикою


поріднився назавжди

Віталій Гандзюк народився у с. Гальчинці Теофіпольського ра-йону на Хмельниччині. У 1999 р. закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Ще під час навчання у ЗВО (1996 р.) пішов працювати диктором, редактором літературно-художніх програм Вінницького обласного радіо.
У 1999 р. – викладач української та зарубіжної культури Вінницького технічного коледжу.
Із 2000 р. – головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу управління з питань внутрішньої політики Вінницької ОДА.
Із 2001 р. – редактор інформаційно-аналітичних програм Вінницького обласного телебачення.
Із 2002 р. – завідувач прес-служби Вінницької облдержадміністрації.
Із 2003 р. – референт-помічник ректора Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
Із 2005 до 2008 р. навчався в аспірантурі Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка. Захистив дисертацію, отримав вчене звання кандидата наук із соціальних комунікацій, атестат доцента.

Деталі
Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Перегляди: 467

Невмируще джерело

На полотні мереживо з ниток-
То доля України й мого роду.
Навишивала мама сорочок.
У них тепло родини і народу.
Вишиванка! Вона символ моєї гідної держави, мого народу, що прагне краси, щастя і миру під ясним небом. Це не дань моді, це краса, що вкладається з покоління в покоління в серденько дитинки. І як гарно, що є в українського народу свято – День вишиванки!
Скільки пісень предковічних і сучасних про оту мережану любов, про цілий світ, що символізують узори на витворах людської уяви і природної мудрості.
«Бережи українське - носи вишиванку»,- ці слова Ліни Костенко прості і водночас геніальні. Адже у вишиванці – невмируще джерело рідного українського етносу, нашої історії і слави, нашої сили і невмирущості.

Деталі
Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Перегляди: 484

Цінний досвід
У нашій Теофіпольській дитячій художній школі вже склалася чудова традиція – брати участь у всіх творчих конкурсах, районних, обласних, регіональних, всеукраїнських, і навіть міжнародних. Бо всі наші учні надзвичайно талановиті, обдаровані, а ще ж кожний конкурс додає їм досвіду, вмінь, майстерності, формує такі риси, як відповідальність та дисциплінованість. А ще коли діти у цих конкурсах перемагають, для нас це велика радість, адже успіх, перемога сприяють їх мистецькому зростанню.
От ще минулого року п’ятеро наших вихованців взяли участь в міжнародному конкурсі в Туреччині, присвяченому Дню матері. Віталіна Гримак у номінації «Літературний конкурс» написала лист до матері і посіла перше місце. А Каріна Гоцак створила малюнок, де вона з мамою ліпить вареники, і посіла в образотворчому конкурсі третє місце.

Деталі
Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Перегляди: 624

Боротьба з


коронавірусом триває

Як і по всій Україні, на Теофіпольщині спостерігається спад захворюваності на COVID-19. За інформацією завідувача Теофіпольським районним лабораторним відділенням Віктора Побоки станом на ранок 26 травня з початку пандемії захворіли 2272 людей, з початку року – 960, померло всього 47, з початку року – 29. Всього з початку пандемії захворіло 121 дітей.
Внаслідок спаду епідемії у громаді зменшилася кількість хворих, які перебувають на амбулаторному лікуванні, їх зовсім небагато, більше десяти осіб. Щодо вакцинування, то, як повідомила головний лікар Теофіпольського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Кравчук станом на 26 травня в громаді вакциновано 659 осіб. Але на даний час вакцина закінчилася, наступну партію очікують найближчими днями.
Будемо продовжувати це робити, - додала Олена Кравчук, - закликаємо жителів Теофіпольщини записуватися на вакцинацію. Бо вже з 8 червня розпочинається ревакцинація, тобто повторне щеплення. Люди повинні усвідомити, що це є єдиним порятунком від цієї хвороби, взагалі ж має сформуватися колективний імунітет.

Деталі
Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Перегляди: 552

Йде вже третій рік,


а ніхто не покараний

До редакції звернулася Людмила Стецюк з Лисогірки. Вже два з половиною роки носить вона чорну хустину, жалобу за загиблим сином, 27-річним Віталієм Рижаком. Хороший був хлопець, працював різноробочим на фермі СТОВ «Святець», був товариським , мав повно друзів. Сталося це страшне нещастя 18 листопада 2018 року, у суботу, напередодні Дня працівника сільського господарства у Мар’янівці, біля сільського клубу. Після святкового заходу автомобіль переїхав Віталія, волочив його з десять метрів, отримані травми були несумісні з життям.
- Як же так може бути, - через плач промовляє мати, - у цій машині, крім водія були люди, біля клубу було багато людей, і ніхто нічого не бачив! Та й автомобіль забрали на штрафний майданчик в поліцію, на ньому було виявлено фрагмент куртки мого сина. Результатів експертизи з рік чекали. Це що, не прямий доказ, що було зіткнення, яке призвело до його смерті? Час іде, моя дитина лежить в могилі, а той, хто винен, досі не покараний? То чи є на цьому світі справедливість?