Погода

Переможці турніру визначилися

У неділю, 16 серпня, як і планувалось, на базі ра-йонного Будинку культури та ДЮСШ відділу освіти Теофіпольської райдержадміністрації пройшов відкритий турнір з шашок та шахів, присвячений 600 – річчю першої писемної згадки про селище Теофіполь. Його ініціатори - організаційний комітет громадських організацій «Теофіполь – 600», (співголови -  Володимир Кобера, Анатолій Стучинський). Турнір відбувся завдяки активній підтримці голови районної ради Андрія Петринюка, селищного голови Валентини Губіної, при матеріальній допомозі депутата обласної ради – Віктора Лебединського, депутатів Теофіпольської селищної ради  Сергія Гончара та Олександра Яремчука.

У КОЖНОГО


СВОЯ ДОЛЯ…

Після закінчення Кузьминецької восьмирічки та Поляхівської середньої школи Сашко Ланчук майнув до суднобудівного Миколаєва, де успішно вступив до професійно-технічного училища. Після навчання хотів було влаштуватися на роботу, але не встиг: оскільки 5 лютого 1982 року йому виповнилося 18 років від народження, то вже у квітні призвали юнака до армії на дійсну строкову службу. Нічого не втнеш – такі реалії нашого життя.
Сашко розпочав свою службу в містечку Мирополь Дзержинського району на Житомирщині. Військовий навчальний підрозділ, куди призначили молодого рекрута, готував для Збройних Сил спеціалістів радіорелейного зв’язку. Хлопець, як це не дивно, з перших днів призвичаївся до солдатського життя, змістовно вивчав теоретичну, гарно засвоював матеріальну частини з програми навчання і практики.

ФРОНТОВІ І МИРНІ ДНІ ГОЛУБА

Василь Голуб мешкає в селі Гаврилівка. Живе-поживає, у щоденній праці успіхи пожинає. Трудиться чоловік у домашньому підсобному господарстві: утримує коня, корову, пару свиней, кільканадцять курей і качок. Отож є біля чого побігати у клопотах щоденно від раннього ранку й до пізнього вечора.
Тому й не дивно, що в день мого візиту до Гаврилівки я застав Василя Борисовича на сільському пасовищі, де він, як мовиться, чатував свою череду, бо настала його черга пасти громадське стадо. Оскільки серпнева спека і невгамовні ґедзі дошкуляли худобі, то вона поводила себе неспокійно і пастухові доводилось ганятися за тваринами з одного кінця пасовища в інший, аби зігнати їх до гурту.

Їх дух нікому


не зламати

Родина Шевчуків з Малих Жеребок – єдина в районі, де батько та двоє синів є учасниками Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил.  Олександр Іванович був мобілізований у серпні 2014 року, служив артилеристому складі 93 окремої механізованої бригади, воював під Донецьким аеропортом, коло Пісок, Курахового. Яка тоді була біда, у перший рік, коли Росія розв’язала війну на Донбасі, і була наша армія гола-боса, збирали добрі люди з Малих Жеребок та Михиринець гроші йому на спорядження. Організували це Алла Скотяк та Микола Скотяк. Купили форму, взуття, бронежилет, а Олег Рева відвіз на полігон у Яворові. Сама родина з цим би не справилася.